Village продовжує рубрику «Покажи свій ChatGPT», де спілкується з представниками різних професій про їхній досвід використання штучного інтелекту в роботі. У цьому тексті поговоримо з кар’єрним консультантом GoIT Марком Білімом про те, які завдання варто віддати ШІ, а куди ліпше не підпускати й розберемось, як інтелект уже аналізує ваше резюме (хоча ви про це й не думали).
Словник
Boolean-запит – це метод пошуку, який використовує логічні оператори, і дозволяє знаходити потрібні профілі в LinkedIn, Google та базах даних.
Асистент ШІ – власний мінібот, якого користувач може налаштувати під конкретні завдання, наприклад, для перекладу тексту.
Промпт – запит у вигляді тексту; інструкція, яку користувач має написати ШІ-сервісам.
Починав як і більшість – з ChatGPT
Уперше Марк Білім вирішив скористатися штучним інтелектом у 2023-му – якраз, коли він уже став популярним в Україні. Починав із ChatGPT – експериментував із самовакансіями (створення роботи під себе), листами й переважно з тими завданнями, де самому бракували креативу. Пізніше почав підключати Claude і Gemini – але останній не сподобався як інструмент. Тож нині в роботі користується платною підпискою ChatGPT і безкоштовною версією Claude.
ChatGPT більше використовує для роботи через асистенти, які відповідають за конкретний тип завдань. Наприклад, пишуть boolean-запити для пошуку кандидатів у LinkedIn або Google, оцінюють профіль кандидата тощо. Claude допомагає із текстами та креативами. Інколи теж використовує для оцінки кандидатів, але чат справляється з цим краще.
«Звісно, використовувати лише один із ШІ-сервісів не бачу сенсу, бо кожен має свої переваги й недоліки. Певний час я найбільше користувався Claude: шукав необхідне інфо, створював дослідження, тренди для LinkedIn, але згодом ШІ просто перестав відповідати так, як мені подобалося. Зрештою лишив Claude для тих завдань, з якими він добре справляється», – розказує Білім.
Рутину віддав штучному інтелекту
Зараз робота зі штучним інтелектом – це як навичка гуглити, вважає Білім. За його словами, фахівець, який має працювати зі ШІ, повинен розуміти не лише, як правильно з ним спілкуватися, а й ефективно використовувати інтелект через автоматизацію та оптимізацію процесів.
«Який вигляд це має на практиці. Я запускаю workflow в n8n – інструмент автоматизації, що з’єднує між собою сервіси. Він отримує опис вакансії та через програмний «перекладач» між сервісами API передає його штучному інтелекту, який формує boolean-запит для пошуку в LinkedIn. Далі підключається PhantomBuster: автоматично проходиться результатами пошуку, збирає профілі кандидатів і витягує базову інформацію. На виході отримую ранжований пул кандидатів, а не гортаю LinkedIn вручну. Те, на що раніше йшло мінімум пів години тепер займає час запуску workflow», – пояснює Білім.
Коли рекрутер віддає частину рутини на ШІ, у нього з’являється більше часу на стратегію. «Останні роки ринок праці трохи змінився і тепер переважно кандидати обирають компанії, а не навпаки. Тому замість просто пошуків резюме ейчари також вибудовують стратегії пошуку й шукають, які ресурси залучити під конкретну позицію», – пояснює Білім.
Зараз Білім більше працює з рекомендаціями та їх систематизацією, доповненнями. Таку рутинну роботу часто віддає ШІ, щоб самому сконцентруватися на важливіших тасках.
«Раніше я витрачав десь годину, щоб розписати рекомендації за підсумком зустрічі. Тепер віддаю транскрибацію розмови ШІ й він робить те саме за 10-15 хвилин – я лише перечитую і за потреби адаптую їх. Тепер на самій зустрічі я більше розмовляю зі студентом і концентруюсь на його запитах, а не думаю, як встигнути записати все головне», – каже Білім.
Коли ШІ збоїть
Звісно ж, будь-який ШІ-сервіс починає у певний момент тупити, каже Білім. «Був період, коли один з моїх асистентів почав збоїти й давати відповіді англійською мовою, хоча промпти були українською. Як з’ясувалося пізніше, це були проблеми на боці OpenAI – наступного дня вже все було гуд».
Загалом, щоб ШІ менше тупив, спершу треба протестувати свій промпт – щоб результат був не ідеальним, але близьким до ідеалу, з мінімальними правками. До того ж свої промпти треба переглядати – принаймні раз на три місяці [якщо це один і той самий запит], можна й частіше, бо моделі ШІ міняються. Інколи треба давати інтелекту менше деталей або навпаки все розжовувати.
Білім часто використовує ШІ саме для роботи з рекомендаціями та консультаціями. «Після розмови прошу його: «Проаналізувати транскрибацію зустрічі, проаналізувати поради, розписати максимально детально кожну пораду». Це найпростіший промпт, але в моїх асистентах уже вшито, який вигляд повинна мати відповідь, що саме ШІ має проаналізувати», – каже кар’єрний консультант. Тобто розписувати щоразу роль, завдання і формат відповіді не треба.
«ШІ вже аналізує ваше резюме, хоч ви про це не завжди знаєте»
Зараз на більшості порталів типу Robota.ua, Work.ua, Djinni вже є ШІ, який оцінює профілі кандидатів і їхні резюме через відповідність до вакансії. Просто цей функціонал не бачать самі кандидати – система насамперед аналізує навички, які вказані в профілі.
Іноді рекрутер сам передає резюме штучному інтелекту для додаткової оцінки, однак це скоріше виняток, бо готових інструментів вистачає. Водночас важливо перевіряти все, що каже штучний інтелект, бо не завжди погане резюме дорівнює поганий фахівець. «Мої колеги доволі високого рівня навичок роками лишалися в одній компанії та просто не знали, як правильно подати свій досвід – не тому, що некомпетентні, а тому що давно не були в пошуку. Штучний інтелект такого не розуміє. Тому вибір, чи запрошувати кандидата на співбесіду, має ухвалювати винятково рекрутер», – каже Білім.
Хоч резюме і є публічною інформацією, Білім упевнений: якщо компанія сама використовує ШІ для аналізу резюме чи співбесід – кандидата треба попереджати. Це питання персональних даних та безпеки. Трохи інакше з порталами, де ШІ вже вбудований на рівні платформи, – контролювати роботу інтелекту рекрутер не може.
«У нас є асистент, який перевіряє резюме перед тим, як його побачить кар’єрний консультант, і дає певні висновки. Уже потім висновок видає консультант – ШІ тільки підсвічує моменти, на які варто звернути увагу. І студенти знають, що їхні резюме оцінює ШІ, але фіналять результати справжні люди. Погодження як такого від студентів ми не отримуємо, просто повідомляємо про це», – пояснює Білім.
Водночас Білім упевнений, що штучний інтелект поки не готовий приймати людей на роботу – фінальне рішення щодо кандидата все ж має ухвалювати людина. ШІ – це додатковий інструмент, а не колега. Він може допомогти створити тестове завдання, систематизувати відповіді, порівняти двох кандидатів і дати пораду, але остаточне рішення завжди має лишатися за людиною. Сьогодні навіть просунуті моделі ШІ не можуть врахувати потенціал кандидата.
Чому ШІ не замінить рекрутерів уже сьогодні?
Штучний інтелект не може замінити живого спілкування, переконаний Білім. На співбесіді можна підбадьорити, заспокоїти кандидата або просто поставити цікавіше питання і поспілкуватися про життя, а ось ШІ-сервіси такого ж не зроблять.
З іншого боку, штучний інтелект в рази спростив роботу рекрутера – тепер не треба сидіти й читати 150–200 відгуків на одну вакансію: ШІ відсіює тих, хто не підходить. Через таке навантаження рекрутери часто не пишуть кандидатам, якщо ті не підходять – хоча звісно, це відповідальності з них не знімає. Але інколи спрацьовує людський фактор: п’ять різних вакансій із сотнями відгуків, тож одну людину можна легко забути в такому потоці. Тому краще шаблонний лист відмови від ШІ, аніж просто мовчанка.
«Чи замінить ШІ рекрутерів? Колись таке станеться, але не найближчі роки три – це точно. Робота рекрутера просто трансформується і потребуватиме більше навичок роботи з ШІ – наприклад, навчитися ставити промпти так, щоб отримувати найрелевантніші відповіді», – упевнений Білім.
