Ангел Ангелов, який і сам має великий досвід роботи оператором, хоче залишатися в режисерському кріслі під час роботи над «Оком прірви». «Дуже хочу, щоб у мене був оператор […] Є один оператор, один із моїх найкращих друзів, з якими я хотів це зробити. Можна грати в Мела Гібсона – бути й головним актором, і режисером свого фільму, але не в наших реаліях», – розповідає режисер.
Ангелов згадує, що для знімання «Байконур. Вторгнення» потрібно було всього «три камери, декілька SD-карт і гроші, щоб туди добратися». За його словами, це була «експедиційна екстремальна історія», тоді як «Око прірви» має бути «серйозною авторською картиною» з масштабом, що відповідає слову «роман».
«Для мене основний виклик – повністю «закрити» драму. Діма [Суханов] про це ще не знає, але в нас уже є сцена із сараною. Герої потрапляють у бурю із сарани – та залітає їм до рота, вони ледь говорять. Як це зробити? Це вже наступний крок. Або як зробити Око прірви – болото, воду, хвилі? […] Документальний кінематограф дає режисерові вміння адаптації до різких змінних: бюджету, знімання, екстремальних ситуацій», – каже Ангелов.
Продюсер Дмитро Суханов додає, що для стилю, який задумав Ангелов та який диктує книга, «не буде проблемою знайти достатньо грошей»: «Це більше питання смаку й правильно підібраної команди». Він також наводить приклад румунського кіно, що виріс у «серйозному фінансовому обмеженні, але із сильною потребою в сучасних особистих наративах».
Джерело: Суміш Еґґерса і «Гамнет»: як Ангел Ангелов екранізуватиме антиутопію «Око прірви» Валерія Шевчука
