Будівля на Рейтарській, 15, у 2020 році. Ukrainian Modernism
Проєктувати будівлю почали в 1975 році. Шевченко згадує, що ділянка на Рейтарській, 15, в оточенні історичної забудови «передбачала ухвалення неординарних рішень», тому вирішили працювати через «контраст нових форм». Цеглу для будівлі знайшли на Корчуватському заводі, але її довелося перебирати прямо на будмайданчику, бракуючи майже половину.
«Але гра того вартувала», – вважає Шевченко. – «Усі розміри споруди привели до модуля цегли, як і в історичній забудові. З’явилася мерехтлива фактура стін, цегляні перемички й інші деталі, які зробили будівлю «своєю» на вулиці [….] Критично важливо зберегти цегляну архітектуру будівлі попри значні пошкодження стін і вимоги щодо теплової санації».
Оригінальну цеглу бронзового кольору вибрали як основний матеріал фасаду будівлі замість цементної штукатурки, керамічної плитки чи натурального каменю, бо це могло би спотворити вигляд вулиці, згадує Шевченко. Бронзовий колір не вдасться відновити один в один, але він буде дуже близький до оригіналу. Попри це, малюнок намагаються залишити ідентичним майже на 100%, але з деякими новаціями. Усі додаткові будівлі мають бути контрастними до основної споруди, вважає Шевченко: «Так часто роблять на заході, коли новації – підкреслені, але пасують оригінальній будівлі. Кожен період на фасаді має бути зафіксований».
Що ще змінять у будівлі
Будівля на Рейтарській, 15, має залишитися «живим громадським простором», каже Володимир Шевченко, а перший поверх має належати місту: «Якщо там буде кафе чи ресторан із роботами сучасних митців – це цікаво».
Крім того, усередині будівлі також планують виставити художню колекцію робіт Ади Рибачук і Володимира Мельниченка, які «впливали на всі процеси, що відбувалися в майстерні архітектора Мілецького», додає Шевченко. Архітектор не виключає, що його малюнки й ескізи також можуть тимчасово виставити в ревіталізованому просторі.
Джерело: Як модерністська поліклініка на Рейтарській пережила три проєкти, щоб стати бізнес-простором із кафе
