«Мамі Вата» (2023), реж. Сі Джей (Фаєрі) Обасі
Секція: OKO GLOBAL FICTION 2025
Історія розгортається в Нігерії. У прибережному селі шаманка Мама Ефе є провідницею між водним божеством Мамі Вата і громадою. Однак шанобливий статус шаманки піддають сумніву після появи революціонера Джаспера.
Це неймовірно цікавий фільм, який передає особливості західноафриканського фольклору. Під завершення ця історія все більше занурює глядача у світ магічного реалізму, наближаючи досвід перегляду до марення. Ця чорно-біла притча розмірковує над глобальною проблемою важливості традиції у світі, який постійно змінюється.
«Дорога до Патагонії» (2022), реж. Метті Хеннон
Секція OKO GLOBAL NON-FICTION 2025
Велике документальне роудмуві про австралійського еколога, який вирішує здійснити неймовірну мандрівку на мотоциклі через весь Американський континент.
Цей документальний фільм — захоплива історія про те, як дорога кардинально міняє життя людини. Деякі роздуми головного героя видаються напрочуд наївними й кумедними, однак суб’єктивний погляд його камери дарує усвідомлення того, яким різним є Американський контент. Це цікавий досвід пізнання Іншого з його самобутньою давньою історією.
«На Захід. До Сапати» (2025), реж. Девід Бім
Секція OKO GLOBAL NON-FICTION 2025
Драматична історія з Куби, що розповідає про селян, які, аби врятувати дитину, полюють на крокодилів у біосферному заповіднику, ризикуючи власним життям і свободою.
Девід Бім зняв споглядальну документалістику, яка мінімальною кількістю засобів створює постійне відчуття тривожності та фізичної напруги. Режисер змушує глядача співпереживати родині головних героїв й окреслює глибокі проблеми соціальної невлаштованості Куби.
«Багдадський Мессі» (2023), реж. Сахім Омар Каліфа
Секція OKO GLOBAL FICTION 2025
Досить проста, але неймовірно щемка історія про іракського хлопчика, який втратив ногу, але не покидає щирої мрії стати таким самим видатним футболістом, як його кумир Ліонель Мессі.
Самір Омар Каліф розповідає історію дорослішання у війні. Його фільм — це дуже обнадійлива оповідь про те, що щира пристасть і підтримка здатні долати навіть ті перешкоди, які здаються нездоланними.
«Забій» (2024), реж. Адам Мартінец
Секція OKO GLOBAL FICTION 2025
У чеському містечку Особлас щорічно забивають свиней. Навколо цього сільськогосподарського процесу відбувається ціла низка ритуалів, які об’єднують кілька сімей. Від підготовки забиття до приготування кров’яної ковбаси — усе це супроводжують напружені, але водночас комічні проговорювання сімейних проблем.
«Забій» певною мірою є родичем короткометражки Аркадія Непиталюка «Кров’янка», де сімейна недокомунікація розгортається також навколо забиття свиней і приготування кров’яної ковбаси. Адам Мартінец знімає зернисті кадри, якими підкреслює пощербленість цінностей у людей посткомуністичних суспільств. Цей контекст особливо близький українським глядачам.
«Хвилі Бакоти» (2025), реж. Володимир Бакум
Секція OKO SPECIAL 2025
Володимир Бакум продовжує документальні дослідження українського простору. Його попередня робота «Бартка» — це споглядальна стрічка про карпатські ліси, розказана через життя професійного лісівника. У роботі «Хвилі Бакоти» Бакум досліджує села, які наприкінці 1980-х затопили, щоб збудувати Дністровську ГЕС.
Режисер знов спирається на досвід одного героя — тепер це місцевий гід і колишній житель затопленого села. Ця стрічка порушує не лише тему екології в радянській дійсності, а й тему пам’яті про втрачений дім як складник ідентичності.
«Очерет» (2023), реж. Джеміль Ааджикогли
Секція OKO GLOBAL FICTION 2025
У гірському селі Анатолії молодий Алі чинить спротив місцевим олігархам і бандитам, аби повернути любов дружини.
Фільм «Очерет» дає неочікуваний ракурс на Туреччину, яка міцно сформувала власний образ країни вічного курорту й all inclusive. Розповідаючи про реальність турецького села подалі від світу туристичних проспектів, Ааджикогли створює дуже повільний і по-східному розмірений трилер. Він вказує на реальну ситуацію в Туреччині, про яку не прийнято говорити публічно. Це дуже цікаве кіно, яке показує інший вимір позірно зрозумілої країни.
«Блокпост “Зоопарк”» (2024), реж. Джошуа Земан
Секція NASHE OKO 2025
Неймовірно драматична і щемка документальна історія про те, як співробітник «Фельдман Екопарку» спільно з волонтерами рятували понад 5 тисяч тварин з-під обстрілів у Харкові на початку російсько-української війни.
Работа американського документаліста Джошуа Земана — це складно збудований фільм, зібраний зі спогадів учасників евакуації та відео, які вони знімали в процесі. Режисер розповідає сердечну історію про українців, які, незважаючи на загрозу власному життю, проявили найвищий гуманізм, рятуючи тих, хто не здатен урятувати себе сам.
Джерело: Пізнавши інших, ми пізнаємо себе: гайд кінофестивалем «ОКО»
