«Термінове звернення до літературної спільноти щодо України
В Україні триває війна. І все ж, усупереч усім очікуванням, книжковий ринок тут знову оживає й уже повернувся до довоєнних показників. Щобільше, ми вважаємо, що він ось-ось перевищить їх, доводячи соціальну роль читання у часи війни, кризи, невизначеності та страху. Ситуація в Україні чітко показує: для багатьох людей читання літератури є життєвою необхідністю в ненормальні часи.
Особистий, глибокий контакт з творчим актом іншої людини набуває справжньої цінності саме у критичні моменти — коли суперечки втрачають сенс, а постійне прагнення порівнювати й оцінювати, характерне для літературного життя в безпечних, ситих країнах, більше не має значення. В екстремальних умовах, серед хаосу війни, література повертається до своїх витоків, знову стає витонченим і глибоким засобом комунікації — як з іншими людьми, так і з культурою загалом. Вона створює відчуття належності до світу, наповнює життя сенсом і ґрунтовністю. І, зрештою, вона дарує перепочинок від травматичних переживань і всепроникного страху.
Щоб літературне життя розвивалося повноцінно, людям потрібно збиратися довкола книжок. Відповідно до принципу, який ми відстоюємо, кожна літературна зустріч — це не лише контакт між автором і читачами; це також момент, коли зустрічаються самі слухачі. Так формується виняткова спільнота. В Україні, як і до війни, на літературні події приходять натовпи, і, можливо, сьогодні вони навіть більш залучені. На жаль, кількість іноземних письменників, які приїжджають до України, різко знизилася — з очевидних причин. Наші українські друзі — автори, читачі, організатори культурних подій — кажуть, що дуже болісно відчувають цю відсутність. Кожен візит закордонного письменника тут особливо цінують і святкують. Це частина боротьби за повернення до нормального життя, це знак солідарності та підтримки; це може стати дієвою зброєю проти пропаганди, брехні та спроб російського агресора знищити культуру.
Ми звертаємося до авторів, літературних агентів і видавців з усього світу із закликом планувати свої зустрічі в Україні. Важливість і сміливість вашої особистої присутності, живі розмови з читачами, слова підтримки, які ви скажете, уривки з книг, які ви прочитаєте уголос, можуть мати набагато більше значення, ніж — безперечно важлива, але лише символічна — підтримка здалеку. Це може стати і поворотним моментом у вашому власному сприйнятті того, що відбувається у країні, де немає дня без загиблих і де не стихають сирени повітряної тривоги. Ми щиро просимо вас приїхати й зустрітися з людьми, які заглушають звук сирен, читаючи ваші книги.
До зустрічі в Україні!
Ольга Токарчук і члени Фундації Ольги Токарчук».
