15 вересня 2026 року у Лондоні відбудеться масштабна міжнародна конференція, присвячена українській культурній спадщині та її місцю в історії, сучасності й майбутньому. Захід організовує один із найвідоміших музеїв світу — Музей Вікторії та Альберта (V&A) — у межах тривалої роботи над вивченням українських об’єктів у власних колекціях та переосмисленням підходів до матеріальної культури Східної Європи.
Ця подія є важливою для України не лише в науковому, а й у символічному сенсі. З початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році світова культурна спільнота дедалі глибше усвідомлює багаторічні спроби витіснення, привласнення й переписування української історії та ідентичності. Конференція у V&A покликана актуалізувати ці теми, створити нові простори для співпраці та забезпечити більш точне представлення України у глобальному контексті.
Музей Вікторії та Альберта протягом останніх років працює над низкою проєктів, спрямованих на дослідження української культурної спадщини у власних фондах. Серед найважливіших ініціатив — співпраця з кураторською командою Києво-Печерської лаври. Разом із українськими фахівцями музей глибше досліджує дві пари срібних царських врат, які колись належали монастирю, а нині зберігаються у колекції Ґілберта V&A.
Пара врат із Києво-Печерської лаври, виготовлених Олексієм Тимофійовичем Іщенком, срібло з позолотою та залізо, близько 1784 року, Київ, Україна. Номер експоната музею: LOAN:GILBERT.97-2008.
Ці врата є одними з найцінніших і найскладніших зразків свого типу за межами православного храмового середовища. Дослідженням займалася також аспірантка Ада Вордсворт, яка виявила у фондах музею низку унікальних українських матеріалів, зокрема дереворити 1920-х років, що відкрили нові горизонти у вивченні українського модернізму.
Конференція, що відбудеться всередині вересня стане першою подією такого масштабу у Великій Британії, присвяченою українській матеріальній культурі. Її мета — зібрати міжнародних експертів, дослідників та представників культурних інституцій для спільного осмислення минулого, теперішнього й майбутнього української спадщини.
Серед ключових тем, які пропонується обговорити:
* Як матеріальні об’єкти відображають складну історію української нації, змінні ідентичності та географію у різні епохи?
* Яким чином українські артефакти опинилися у британських колекціях — через купівлі, пожертви чи мародерство?
* Як сьогодні інституції переосмислюють каталогізацію та інтерпретацію українських колекцій?
* Які кроки роблять музеї, щоб зробити свою роботу видимою для публіки?
* Як війна Росії проти України вплинула на культурну спадщину та роботу українських інституцій і як на це реагують установи у Великій Британії?
Ця конференція — це більше, ніж академічна подія. Вона є спробою переосмислити місце України у світовій культурній історії та водночас відповіддю на виклики, які стоять перед нашою спадщиною у час війни. V&A стає одним із центрів, де українська культурна спадщина має можливість новий голос, а міжнародна спільнота — новий рівень розуміння її значення.
Організатори конференції закликають дослідників, музейників, культурних менеджерів, юристів, представників органів влади та фахівців у сфері збереження спадщини надсилати свої пропозиції для 20-хвилинних доповідей.
Кінцевий термін подання анотацій —12 грудня 2025 року, а результати відбору стануть відомі до 17 січня 2026 року.
