Звісно, для ранніх спроб і помилок підходило майже будь-яке зерно, але для мене гра в концентрати (дуже яскраві й інтенсивні смаки інгредієнтів, які додаю) закінчилася дуже швидко, бо все, що робилося, було дуже цікаве, але покрите «стружкою». Поясню: уявіть, що всі ювелірні вироби не відполіровані, відмиті й натерті, а такі, якими вони щойно вийшли з-під руки ювеліра, майстер-зброяр викував лезо меча й не відполірував, не відтер, не додав руківʼя… От усе гарно, функціонально, але щось заважає, бруднить руки, скрипить на зубах.
Ось тоді й настав час перейти винятково на спешетлі з маленькими концентраціями того, чим я насичую зерна. І починати завжди саме з кави. Це моє бачення: я пробую каву й думаю, чим її доповнити, але вона й без того повинна бути вартою уваги. Вдихаю аромат, куштую, а в голові вже малюється список інгредієнтів.
Джерело: Рожевий лимон і ромова баба: розпакування Перу спешелті-кави від FEELtrd
