Сьогодні Наталія працює в Danone Україна вже другий рік. Щодня вона планує імпорт продуктів з європейських заводів до України, працює з прогнозами та стежить, щоб українські полиці були заповнені. Роки роботи з даними в поліції стали в пригоді тут, адже заклали основи розуміння того, як це взагалі працює. А вже в Danone вона покращила роботу з Excel, вивчила нову операційну систему та впевненіше почала працювати з технічними інструментами, яких раніше навіть не зустрічала. Але найбільший стрибок стався в «м’яких» навичках, адже у supply chain кожна ланка залежить від іншої, і чітка комунікація тут визначає результат.
Саме результати праці їй подобаються в цій роботі найбільше: коли імпорт проходить без збоїв і все вчасно доїжджає до хабів, батьки в Україні можуть зайти в магазин і знайти потрібний продукт на полиці.
Віддалений формат роботи став для Наталії майже ідеальним: більше часу із сином, можливість поєднувати роботу з домашніми справами та власним ритмом дня. Завдяки бенефітам від Danone вона та її син можуть вивчати англійську. І навіть попри те, що вона не може приїхати в офіс – однаково відчуває підтримку колег і керівника та відзначає культуру поваги одне до одного.
А для тих, хто саме стоїть на порозі змін, Наталія радить просте: тверезо оцінити свої навички, мати запасний план і бути готовими до довшого навчання, ніж здається. Ризик однаково буде – але без нього зміни не стануться.
Джерело: Від поліції до імпорту, від Києва до Парижа: жінки про несподівані кар’єрні маршрути в Danone
