День починається з генератора. Як бізнеси виживають під час блекауту

Екстрені відключення в Києві кардинально змінили життя й роботу бізнесів: за місяць закрилися (тимчасово чи остаточно) близько десятка закладів – працювати на генераторі надто дорого, а гостей у залах більше не стає. Хоча й ті, хто приходять у кафе чи кав’ярню на районі, часом шукають місце для роботи, а не відпочинку чи смачної вечері.

Ми вирішили розпитати, як під час відключень працюють не лише заклади: чи можна зараз так само легко підстригтися або зробити манікюр, відремонтувати авто, подивитися кіно з попкорном, купити букет для близьких чи сходити на тренування?

Перукарня для зумерів «Валентина» працює, щоб у Києві була «крапля нормальності» 

«Ми працюємо для того, щоб люди в Києві могли відчути хоч краплю нормальності або мали відчуття відпустки. Тому варіанту не працювати в нас немає», – каже засновник і керівник перукарні Валентин Галицький.

Січень загалом – не прибутковий для перукарні, а з екстреними відключеннями «Валентині» доводиться працювати в мінус. Комуналка разом із генератором коштує близько 35–40 тисяч гривень на місяць. «Але це якщо генератор не ламається, бо зазвичай стається ще кілька поломок, доведеться викликати майстрів. Тому зараз для нас дуже цінно отримати дзвінок хоча б із проханнями помити голову», – каже Галицький.

Зараз у перукарні проводять усі процедури без винятків. «Звісно, збої бувають, особливо після обстрілів – то генератор не заводиться (розумію, чого на станції «Академік Вернадський» їх три), то води немає, хоча в нас є кілька десятків літрів запасу, тож на день-два має вистачити. Через це доводиться переносити записи на інші дні, але таке буває нечасто», – пояснює Галицький.

Генератор встановили перед перукарнею в такій собі «будці» – за сім метрів від входу й найближчих вікон. Спершу інспектори з благоустрою хотіли за це оштрафувати, але в останній момент передумали, уточнює керівник перукарні. «Заправляю його я або менеджерка Дарина – вона вже взагалі з ним «на ти». Коли діють екстрені відключення, цей людожер їсть літрів 15–20 на день. Це виходить 1000–1200 гривень на день», – розказує Галицький. Однак зараз команда вирішила купити інвертор і батарею – щоби бути максимально автономними в плані електроенергії. 

«Закритися, авжеж, думали – розумні люди так би вже й зробили, але в нас команда, яка дуже любить свою роботу. Зараз обслуговуємо близько 300 людей на місяць і більшість дякують за те, що ми працюємо», – коментують у «Валентині».

Перукарню називають таким собі неформальним «пунктом незламності» – тут можна й погрітися, і випити кави, і зарядитися. Коли записів немає, генератор вимикають, але завжди лишають чергового. Відтак змінюється й графік: замість звичного 10:00–21:00 перукарня може прийняти гостей трохи раніше або закритися о 19:30 – якщо немає попередніх записів.

«На жаль, від нас пішли кілька класних кадрів-новачків – розвиватися доволі складно в цьому напрямі, та й загалом обстріли з відключеннями дуже впливають на людей. Потенційні фахівці, яких ми навчали й стажували, їдуть за кордон – що й очікувано, звісно. Хоча фізично й емоційно ми тримаємося навіть у такий треш: жартуємо, сміємося, робимо благодійні івенти. До речі, 14 лютого ми весь прибуток віддамо на Сили Оборони України (навіть вартість палива, на якому працюємо)», – додає Галицький.

Мережа спортивних залів «ЕБШ»: «Великі панорамні вікна зіграли злий жарт»

Після блекаутів 2022-го року команда «ЕБШ» уже була готова до відключень. Для безперебійного зв’язку в хабах стоять «старлінки», додаткове світло працює на акумуляторах, а запаси палива є на всіх локаціях. У новій залі, яку відкрили в ЖК «Варшавський», одразу встановили інвертор із додатковими батареями.  

Усі зали мають власні генератори – кожен із них на день витрачає близько 20–25 літрів, хоча ця кількість залежить від тривалості відключень. «Цьогоріч під час сильних морозів додатково ставили газові обігрівачі у великих залах. Великі панорамні вікна, які ми так любимо, зіграли з нами доволі злий жарт», – каже співзасновниця мережі спортивних хабів «ЕБШ» Юлія Шум. Найчастіше без світла, опалення й води лишається зала Nalivomu, що на Осокорках. «Ми попереджаємо про відсутність води в соцмережах, а також у додатку, щоб люди розуміли, чи йти їм на тренування. Багатьох це не зупиняє й вони приходять, навіть коли немає води», – пояснює Шум.

Якщо ж у місті взагалі немає води або замерзає генератор (як було у -20°C), «ЕБШ» може скасувати блок тренувань. Однак у команді кажуть, що саме після обстрілів людей на тренуваннях стає більше. «Нам усім треба зняти стрес, відволіктися, поспілкуватися з іншими. Часто до нас приходять тренуватися військові, які приїжджають на ротацію. Після залу стає легше», – додає Шум.

Манікюрний салон Bunny Nails шукає баланс між роботою кондиціонера та стерилізатором

«У якісь моменти ловила себе на думці, що мрію, щоб ночі тривали довше. Бо вже о 8:00 почнуть прилітати повідомлення від команди й доведеться розв’язувати проблеми, з якими ми стикаємось уперше в житті», – каже співзасновниця мережі студій манікюру й академії Bunny Nails Антоніна Кроливець.

До відключень і блекаутів команда Bunny Nails готова ще з 2022-го: тоді закупили базове обладнання для автономної роботи – кілька генераторів, обігрівачі й решту техніки. «Хоча зараз ситуація в рази гірша, зокрема через морози до -20°C: локальні поломки, пікові навантаження, збої в опаленні – усі проблеми вирішуємо на ходу», – каже співзасновниця. 

Разом зі світлом зникає й опалення, тож команда користується обігрівачами. Але в таких випадках доводиться постійно балансувати навантаження. «Найскладніше – з інструментами, бо їхня обробка має проходити всі етапи дезінфекції. Доводиться перевозити їх між локаціями, щоб правильно очистити та продезінфікувати», – діляться в команді.

Водночас тривалість робочого дня не змінювали: інколи на роботу приходить раніше адміністратор – щоб завчасно ввімкнути генератор і прогріти приміщення. Хоча нещодавно автомобіліст випадково в’їхав у генератор, через що той пошкодився й довелося викликати майстра. Роботу однієї з локацій призупинили на пів дня, а записи переносили в сусідні студії. 

Генератори на колесах розміщують у спеціальних клітках – під час роботи їх викочують на вулицю. За роботою генераторів стежать адміністратори й директор, також є технічний працівник, який відповідає за планове обслуговування й ремонти. Останні два тижні витратили понад 400 літрів пального на день. «Якщо студії працюють на генераторах 13 годин на день, прямі витрати лише на бензин сягають півтора мільйона гривень на місяць. Це без урахування ремонтів, додаткового обладнання й інших супутніх витрат», – діляться в команді. Водночас ці витрати не закладають у фінальний чек для клієнтів. 

«Конфлікти через роботу генераторів виникали, інколи – доволі серйозні: нам перекривали воду, перерізали кабелі й погрожували. Зрештою вдавалося домовлятися, співпрацювати з власниками сусідніх приміщень. Але найбільше засмучує той факт, що деякі люди не усвідомлюють, у яких умовах виживає офлайн-бізнес. Замість розуміння й пошуку співіснування вони ще більше все ускладнюють – радує тільки, що це поодинокі випадки», – поділилися в команді. 

Кроливець додає, що до студії можуть завітати всі охочі, зокрема попрацювати просто тут – із Wi-Fi та з чаєм.

Автосервіс Hunters Garage: «Можливо, збитковість сьогодні – це запорука стабільності завтра»

Перший блекаут під час повномасштабного вторгнення застав Hunters Garage зненацька. Тепер же команда готова до відключень: має альтернативні джерела живлення, а також інтернет. «Хоча й нинішні відключення не минаються безслідно: інколи замерзає паливо, техніку треба постійно ремонтувати, часом – поза планом», – ділиться представниця сервісу з Village. З початком екстрених відключень світла в січні генератори довелося замінити на потужніші – це дає змогу автосервісу працювати за звичайним графіком. Хоча після масованих ракетних обстрілів усе ж доводиться робити паузу в роботі.

Один сервіс витрачає близько 600 літрів палива за робочий день. Якщо взяти стандартну суму в 60 гривень за літр пального, це виходить близько 36 тисяч на день лише на пальне. Роботу генератора сервіс покриває власним прибутком – це часто заводить у мінус, ділиться Дубова. 

«Зараз завжди думаємо про точку беззбитковості, але наш бізнес будується на постійних клієнтах. Можливо, збитковість сьогодні – запорука стабільної роботи завтра», – кажуть у команді.

Сервіс продовжує виконувати всі роботи, спектр послуг не змінювали. Найскладніше – висушити машину або її деталі після фарбування, бо для цього треба багато електрики. Хоч поки що команда справляється. Тож вартість робіт зросла, хоча підвищення цін не пов’язують лише з відключеннями світла – це плановий крок, кажуть у команді.

«Мати сьогодні роботу в теплі, гарячу каву та клієнтів – це привілей. У кожного вдома так само немає світла й тепла, тому тут наші працівники можуть зігрітися й підзарядитися. Так само в сервіс можуть прийти й сусіди, щоб зарядити свої гаджети чи павербенки або попрацювати», – додають у команді.

Мережа кінотеатрів «Планета Кіно»: «Працюємо майже в арктичних умовах»

«Планета кіно» має кінотеатри по всій Україні, однак найгірша ситуація в Харкові, Одесі, Сумах і Дніпрі – там тривоги можуть тривати цілий день і часто немає води й світла. У таких випадках роботу кожного кінотеатру обговорюють окремо з директорами точок. Наприклад, в Одесі кінотеатр має власний генератор – команда самостійно його обслуговує, замовляє пальне й запчастини. З настанням морозів до -20°C довелося купувати спеціальні присадки для роботи в арктичних умовах, діляться в коментарі для Village.

Частину кінотеатрів команда «Планети» забезпечила джерелами альтернативного живлення самостійно, частині – допомагають ТРЦ, у яких вони працюють. «Найскладніше, коли разом з електрикою зникає й вода – це вже зовсім критична ситуація. Тоді скорочуємо режим роботи, відмовляємося від деяких позицій попкорну й обмежуємо меню в залах Re’Lux», – каже генеральна директорка мережі Наталія Байдан.

Ми перевірили, чи доступні сеанси в Сумах, Харкові та Дніпрі 10 лютого. Попри відключення, завітати на фільми все ж можна. Скриншот Village

Електрика від генератора коштує значно дорожче, ніж із мережі. Однак у команді кажуть, що такий формат роботи поки що не завдає критичних збитків. Водночас ціни на квитки або снеки не підвищують – на ймовірне подорожчання впливають лиш ринкові чинники, наприклад, інфляція або девальвація, уточнюють у команді. 

Ще один біль «Планети кіно» – плинність кадрів, на що впливає, зокрема, мобілізація. Також багато молоді 18–22 років виїхали за кордон, тож команда максимально розширює коло кандидатів, залучають ще більше жінок. 

Кожен кінотеатр сьогодні працює як своєрідний «пункт незламності»: багато людей приходять зігрітися, випити кави або попрацювати з ноутбуками».

«Дика квіткарня» тотального триндеця не переживає, хоча й своїх проблем вистачає

«Квіткарня орендує приміщення в галереї Avangarden і залежить від їхнього основного генератора. Тож тотальний триндець, як інші бізнеси, не переживаємо, хоча своїх проблем, звісно ж, вистачає», – розказує співзасновниця квіткового шопу Євгенія Жадан. 

Дуже часто доводиться працювати в темряві й тотальному холоді – генератор узагалі «не вивозить» опалення. За словами Євгенії, щоб працювала кавомашина й кухня Avangarden, доводиться жертвувати теплом. 

«Претензій до галереї жодних – усі розуміють, у яких умовах зараз працюємо. Квіткарня до відключень світла й опалення не підготувалася глобально: тобто обігрівачі є, але вони зараз не допомагають», – пояснює Жадан. Через це флористки вимушені працювати в куртках і часто хворіють. 

Вибір квітів зазвичай і так завжди змінюється через зиму. Цьогоріч від певних сортів квіткарня відмовилася принципово – немає сенсу купувати їх, перевозити (у процесі вони ще й можуть пошкодитися або перемерзнути), щоб зрештою списати. 

Для покупців додатково пакують квіти – зараз доводиться використовувати плівку, хоча зазвичай букети загортають в екологічну багаторазову авоську. «Звісно, альтернативи є – різні біорозкладні плівки й утеплювальні матеріали – але вони коштують шалених грошей, і це точно не питання цьогорічної зими», – пояснює співзасновниця квіткового шопу.

До речі, про українські реалії: у «Дикої квіткарні» є правило – якщо обстріл триває до 9:00–10:00, на роботу всі йдуть лише після відбою. «Навіть якщо працівниці не ходять в укриття, вони мають право після атаки нормально зібратися. Про зміни в роботі одразу повідомляємо в Instagram. Але коли стається масований обстріл або День жалоби, квіткарня не викладає ні пости, ні сториз. У мене така позиція: коли після масованої атаки вночі всі офігіли, то ніхто не захоче бачити веселих людей з яскравими букетиками. Один раз на тиждень можна й змінити свої плани», – каже Жадан.

Джерело: День починається з генератора. Як бізнеси виживають під час блекауту