Війна як каталізатор нових форм експлуатації
Повномасштабне вторгнення росії створило умови, у яких торгівля людьми масштабується та видозмінюється. Діти, жінки, чоловіки — всі перебувають у зоні ризику, коли йдеться про вимушене переміщення, втрату засобів до існування, відсутність стабільності чи підтримки. Ми бачимо появу нових, ще більш жорстоких форм експлуатації, з якими світ не стикався в такому масштабі.
Це примусове переміщення цивільних, у тому числі дітей, на територію росії й подальша їхня асиміляція. Це використання людей з окупованих територій у воєнних цілях — від будівництва фортифікацій до примусу виконувати завдання, пов’язані з бойовими діями. Це експлуатація під прикриттям «евакуації», «гуманітарної підтримки» чи «тимчасового розміщення». Це втягнення цивільних у злочинні схеми під тиском окупації чи бідності. Це сексуальне насильство, яке стало зброєю війни.
Глобальні звіти UNODC (United Nations Office on Drugs and Crime) показують, що з 2020 року кількість виявлених жертв зросла на 25%. Водночас офіційні дані відображають лише частину реальних масштабів, адже більшість постраждалих не звертаються за допомогою.
Сучасна торгівля людьми починається і розвивається онлайн
Технології змінили торгівлю людьми не менш радикально, ніж війна. Вона більше не обмежується фізичними кордонами чи персональними комунікаціями. Сьогодні майже кожен етап цього злочину відбувається онлайн: вербування через фейкові вакансії та соцмережі, маніпуляції через цифрову рекламу, контроль через зашифровані месенджери, оплата в криптовалютах, приховування слідів завдяки інструментам штучного інтелекту.
Злочинці використовують цифровий простір як екосистему, де вони можуть діяти швидко, безкарно й майже невидимо. Вони нарощують активність у той самий момент, коли держави часто обмежені застарілими бюрократичними процедурами, відсутністю доступу до цифрових доказів і нестачею спеціалістів.
Технології повинні працювати на захист людей, а не на експлуатацію. І держава мусить діяти з такою ж швидкістю, з якою адаптуються злочинні мережі. Це означає новий рівень цифрової грамотності інституцій, інвестиції в аналітику даних, швидкий транскордонний доступ до електронних доказів і системи, які можуть виявляти ризики за хвилини, а не місяці.
Нові ризики — старі інструменти. Чому час змінювати підхід
Світ потребує глобальних рішень для ефективного вирішення проблеми. Насамперед потрібні міжнародні системи обміну даними, які дозволять країнам швидко реагувати на ризики, ідентифікувати жертв, відстежувати переміщення та розкривати злочинні мережі. Системи на кшталт Europol чи Interpol повинні мати окремий, посилений інструментарій саме для боротьби з торгівлею людьми, з урахуванням сучасних цифрових викликів.
Другий елемент — використання технологій та ШІ для раннього виявлення експлуатації. Алгоритми здатні аналізувати величезні масиви онлайн-даних, виявляти повторювані фальшиві оголошення, розпізнавати нетипові рекрутингові патерни, відстежувати приховані фінансові ланцюги. Технології дають змогу побачити те, що неможливо помітити людині чи окремій інституції.
Третій напрям — активна роль приватного сектору. Компанії, соціальні мережі, сервіси оголошень, банки та телеком-оператори часто першими бачать підозрілі дії. Без їхнього залучення — не буде ефективного виявлення, блокування та розслідування цифрових схем експлуатації.
Що Україна вже робить для захисту людей
Україна вже будує системний підхід до протидії торгівлі людьми. Ми запускаємо нову Державну програму до 2030 року, яка базується на чотирьох механізмах — превенції, захисті, притягненні до відповідальності та партнерстві. Ключовий елемент — зміцнення стійкості сімей та запобігання дитячій уразливості на ранньому етапі, зокрема через відмову від інституційного догляду в межах реформи Better Care. А також розвиток сімейно-орієнтованих послуг, підтримку внутрішньо переміщених осіб, адресну соціальну допомогу та ефективну систему реагування на домашнє насильство.
Правоохоронна система теж проходить модернізацію: створюються кіберпідрозділи, слідчих та прокурорів навчають роботі з електронними доказами, проводяться спільні операції з 32 країнами в межах Європейської мультидисциплінарної платформи проти злочинних загроз EMPACT. Особливу увагу наша країна приділяє фінансовій розвідці, адже саме вона дає змогу відстежувати прибутки злочинних мереж і блокувати їхні активи.
Як світ може перемогти сучасні форми експлуатації
Торгівля людьми сьогодні — це транснаціональний, технологічний та надзвичайно адаптивний злочин, який змінюється відповідно до війни, економічної нестабільності, цифрових інновацій. Але ми теж здатні змінюватися. Технології можуть бути використані проти злочинців. Торговці людьми не знають кордонів, тому і рішення протидії не повинні їх мати.
Україна готова працювати з міжнародними партнерами, щоб зупинити експлуатацію у всіх її формах. Це наша спільна відповідальність — перед тими, хто сьогодні найбільш уразливий, і перед тими, чия свобода залежить від того, наскільки швидко ми зможемо змінити системи захисту.
Джерело: ШІ, війна і нові ризики: чому торгівля людьми стала невидимішою, ніж будь-коли
