
Міністерство оборони США має намір закупити до 1 млрд доларів рідкісноземельних мінералів, розширюючи глобальне накопичення стратегічних ресурсів, щоб протистояти домінуванню Китаю у постачанні металів, важливих для оборонної промисловості, пише FT.
Згідно з публічними документами Агентства логістики оборони (DLA) Пентагону, прискорена програма поповнення національних запасів була ініційована адміністрацією Трампа. Вона стала відповіддю на обмеження експорту багатьох матеріалів з Китаю, який контролює ланцюги постачання критичних мінералів і постійних магнітів, необхідних для технологій від смартфонів до винищувачів.
“Вони (Пентагон, – ред.) надзвичайно сфокусовані на накопиченні запасів. Вони активно шукають нові джерела різних руд, потрібних для оборонних виробів,” – зазначив колишній високопосадовець оборонного відомства.
Інший колишній посадовець додав, що дії Пентагону є прискоренням порівняно з попередніми заходами щодо накопичення запасів.
Цього тижня Пекін оголосив масштабні нові обмеження на експорт рідкоземельних металів та суміжних технологій.
У відповідь Дональд Трамп повідомив, що скасовує заплановану зустріч із лідером Китаю Сі Цзіньпіном, а також анонсував 100% тариф на китайський імпорт.
“Не можна дозволяти Китаю утримувати світ у “полоні”, але, здається, саме такою була їхня стратегія”, – сказав Трамп.
Рідкісноземельні мінерали є пріоритетом для Пентагону, адже вони необхідні для майже всіх видів озброєнь, а також для технологій, таких як радари та системи виявлення ракет.
За останні роки активність Пентагону у поповненні запасів різко зросла, і деякі з металів, які він прагне закупити, раніше взагалі не зберігалися.
“Здатність Китаю обмежити постачання цих критичних мінералів мала б прямий і відчутний вплив на здатність США забезпечити високотехнологічні можливості у будь-якій стратегічній конкуренції чи конфлікті”, – зазначає Стейфані Барна, юристка з Covington & Burling.
Серед останніх запитів DLA:
- до $500 млн кобальту;
- до $245 млн сурми у компанії US Antimony Corporation;
- до $100 млн танталу у невідомої американської компанії;
- до $45 млн скандію у Rio Tinto та APL Engineered Materials.
“Уряд усвідомлює критичність цих матеріалів і хоче підтримати наявні внутрішні потужності,” – зазначив представник сектору.
Активи DLA включають десятки сплавів, металів, рідкоземельних елементів, руд та дорогоцінних металів, розташованих на складах по всій країні. Вартість активів на 2023 рік оцінювалась у 1,3 млрд дол. Матеріали можуть бути використані лише за рішенням президента у разі війни або при необхідності для національної оборони.
Ціни на деякі метали вже різко зросли:
- германій подорожчав на тлі скорочення експорту з Китаю;
- ціна триоксиду сурми майже подвоїлася за рік;
- автомобільні компанії відчули дефіцит рідкоземельних матеріалів через обмеження Китаю.
Закон One Big Beautiful Bill (OBBA) передбачає 7,5 млрд дол на критичні мінерали, включно з 2 млрд доларів для поповнення національних запасів до кінця 2026 – початку 2027 року, $5 млрд на інвестиції Пентагону в ланцюги постачання критичних мінералів та $500 млн для кредитної програми Пентагону для стимулювання інвестицій.
За словами колишніх посадовців, кілька офісів, що займаються критичними мінералами, зараз “забезпечені коштами” після ухвалення OBBA.
Аналітики Jefferies відзначили, що угода з Rio Tinto на близько 6 тонн оксиду скандію була укладена за ціною, “вищою за ринкові очікування”. Глобальне споживання скандію оцінюється у 30–40 тонн, при цьому Китай є провідним виробником.
DLA також розглядає можливість закупівлі рідкоземельних металів, вольфраму, висмуту та індію. Запити DLA на великі обсяги викликали здивування у ринкових учасників, адже у багатьох випадках вони перевищують річне виробництво та імпорт США.
“Важко уявити ситуацію, де постачання з не-Китаю не зазнало б тиску через обсяги, які шукає DLA”, – зазначає Соломон Сефай, Fastmarkets.
DLA планує закупівлю 222 тонн індію, при тому, що споживання США у 2024 році складало близько 250 тонн.
Джерело: FT: Пентагон планує закупівлю рідкісноземельних мінералів на $1 млрд для протидії домінуванню Китаю