Трохи історії
Перший Burning Man відбувся у 1986 році: майбутні фундатори фестивалю Ларрі Харві та Джеррі Джеймс спалили на Бейкер-Біч у Сан-Франциско майже триметрову людиноподібну дерев’яну скульптуру. За легендою, щоб означити кінець романтичних стосунків. Спостерігати за цим прийшло 35 осіб. Далі такі збори стали щорічною традицією та перемістилися до пустелі у штаті Невада.
Зазвичай Burning Manтриває дев’ять днів. Локація фестивалю перетворюється на тимчасове місто, де учасники живуть і працюють у замкненому ком’юніті. Будують великі інсталяції, які спалюють у фіналі. Раніше інсталяції були доволі простими і переважно мали людські форми – звідси, власне, і походить назва фестивалю. Але зараз це непередбачувано різноманітні висловлювання на межі science fiction та мистецтва, які потребують багато часу і ресурсів. Тож часто, замість вогняного фіналу, вони отримують друге життя у публічному просторі різних міст – наприклад, скульптури Truth is Beauty та Lord Snort, вперше представлені на Burning Man в 2010-х, тепер стоять у різних місцях Каліфорнії.
Марко Кокрейн, Truth is Beauty, 2013
Зменшена репліка скульптури Марка Кокрейн Truth is Beauty («Істина – це краса») в галереї Ренвік, оригінал був представлений на Burning Man у 2013 році.
Burning Man має десять основних принципів (існує безліч жартів про таємний 11-й). У них можна тричі зустріти слово «радикальний», і саме це приваблює тисячі відвідувачів та ширить славу про фестиваль. Деякі з принципів більш-менш відповідають дійсності, інші залишаються декларативними :
— радикальна відкритість: будь-хто може брати участь (хто заплатить чималі гроші за квиток);
— дарування: учасники обмінюються дарами без очікування винагороди;
— відмова від комерції: усередині фестивалю не використовують гроші (але дорожчі табори дають кращі побутові умови, з душем та холодильником);
— радикальна самостійність: кожен відповідає за себе, забезпечує воду, їжу, притулок;
— радикальне самовираження: учасники вільні проявляти себе через мистецтво, костюми, перформанси (про радикальність тут можна говорити хіба у сенсі відмінності від повсякденного життя учасників; про смислову чи мистецьку радикальність здебільшого не йдеться) ;
— спільні зусилля: підтримка спільноти, колективні проєкти, взаємодопомога;
— громадянська відповідальність: повага до законів і правил безпеки;
— не залишати слідів: учасники прибирають усе, що вони принесли (цей принцип далекий від реальності);
— активна участь: кожен залучений до створення досвіду фестивалю, а не просто спостерігає (насправді, як розповідають очевидці, досить багато спостерігачів);
— безпосередність: цінність перебування в моменті, сприйняття досвіду «тут і зараз» (залученість учасників у фотосесіях і зосередженість на медіях та соцмережах підважує щирість бажання “перебувати в моменті”).
За 40 років історії Burning Man перетворився зі спільноти маргіналів на популярний у певних колах майданчик – його відвідувачі, це, здебільшого, люди 25–45 років з США та Європи з високим рівнем освіти і доходу; за професійним розподілом переважають працівники креативних індустрій і IT; в останні роки жінок більше, ніж чоловіків. В різний час тут побували Періс Хілтон, Леонардо ДіКапріо, Леді Гага, Марк Цукерберг, Ілон Маск. Маск був постійним гостем фестивалю до 2022 року, поки не вирішив зосередитись на політичній кар’єрі. Технологічні рішення, з якими експериментують учасники Burning Man, часто знаходять зовнішнє застосування: наприклад, створені на фестивалі гігантські LED-системи пізніше запозичило Євробачення, а протестовану ще в 2000-х Wi-Fi мережу на базі mesh-технологій стали використовувати під час стихійних лих.
Burning Man вийшов за межі окремого фестивалю і перетворився на велику мережу заходів, які мають свою специфіку. В Україні, наприклад, проходив Burning Man Decompression Kyiv (2018, ВДНГ). Утім участь в оригінальному фестивалі залишається у спільноті бьорнерів метою номер один.
Україна на Burning Man
Українські учасники представляють на Burning Man проєкти вже щонайменше 10 років; згадаємо лише деякі з них. У 2015-му одеський скульптор Олександр Мілов представив інсталяцію «Любов» – зображення двох людей, які намагаються знайти порозуміння через «внутрішніх дітей». Мілов створив цю роботу за власні кошти, які відкладав на купівлю квартири. Декілька років потому її встановили в Одесі.
‘Любов’ українського скульптора Олександра Мілова на Burning Man.
У 2016 році будівельник, випускник урбаністичної школи CANactions Олександр Овсянко організував на фестивалі еко-містечко Kurenivka з куполами, розписаними в арт-сквоті Гоголь-фесту. Центральна частина містечка називалась Maydan, у барі Nastoyanka наливали хріновуху, лимонник, настоянки калгану і шипшини. Для храму, де по завершенню фестиваля відбуваються спалення, виготовили величезного солом’яного павука. Пізніше спільнота проєкту відкрила Палац культури “Куренівка” у Києві на Подолі.
Українська інсталяція Catharsis, 2019
У 2019-му українські учасники представили одразу декілька проєктів. Перший – медіа-арт команди Artefact: близько 100 творів українських художників транслювали на піраміду PlayAlchemist, один з найбільших об’єктів фестивалю. Другий – інсталяція Catharsis: 3-метровий метелик зі світлодіодів, що імітували Петриківський розпис, та роздрукованим на 3D-принтері “людським” серцем. Також були інсталяція “Сад теплих дітей” (металеві “дерева” з глиняними фігурками дітей та спиртовими пальниками, що дають тепло) та кінетична інсталяція Cocoonap, створена у колаборації групи “Артмісто” з Дніпра та командою з Сіетла.
Інсталяція ‘Сад теплих дітей‘
На Burning Man-2020, що через пандемію проходив онлайн, показали віртуальну скульптуру Валерія Коршунова ARTEFACT: PROMETHEUS, яка зображала руку, що принесла вогонь людям та була відсилкою до муралу Коршунова “Погляд у Майбутнє” на Чорнобильській АЕС. У 2021-му, так само пандемічному, готували (але не показали) інсталяцію Merman – вона чекала свого часу аж до цього року, про що трохи згодом.
Проєкт українця Валерія Коршунова, який створив віртуальний барельєф ARTEFACT: PROMETHEUS.
У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, фокус українських проєктів наочно змінюється. У перший рік великої війни українська команда показала інсталяцію у вигляді величезного тризуба та танк із соняшником у дулі (на ньому можна було переміщатись територією фестивалю). У 2023-му скульптор Олексій Сай та архітекторка Дана Косміна представили інсталяцію «Фенікс» – 8-метровий птах, що нагадує тризуб; також українські бьорнери спорудили «Храм Їжака» – 7-метрову структуру з іржавого металу у формі їжака, вкриту піксельною сіткою, всередині якої знаходилися справжні протитанкові їжаки. На них розмістили історії українців, яких забрала війна.
Інсталяція ‘Храм їжака’.
У 2024 році у пустелі з’явились величезні літери I’m fine авторства Олексія Сая, складені з прострілених вуличних знаків, сонячних панелей, супутникових антен та парканів. Пізніше її тимчасово встановили у Києві на Подолі, а Укрпошта випустила марку з зображенням цієї роботи.
Українські проєкти на на Burning Man-2025
Цьогоріч українці представили на фестивалі щонайменше п’ять проектів.
«Чорна хмара» завсідника Burning Man Олексія Сая отримала превью у Києві: гігантську інсталяцію, що важить 7 тонн і складається з 45 “хмаринок” показали у червні на Софіївській площі. За задумом, хмара мала бути меседжем розслабленому світу про небезпеки, які на чекають тих, хто ігнорує загрози. Аудіальний супровід імітував гром (звуки вибухів та обстрілів з акустичного щоденника запорізького музиканта Дениса Васильєва). Іронічно, справжньої негоди інсталіція не витримала – ураган у пустелі Блек-Рок знищив її ще до відкриття фестивалю. Утім, організатори мають намір відновити “Хмару” і показати в різних країнах, як і планували раніше.
«Чорна хмара» на Софіївській площі.
«Чорна хмара» після урагану в пустелі.
Оптична інсталяція світлового дизайнера Миколи Каблуки «Точка єдності» – це складна система дзеркал, освітлення та оптичних елементів, що реагують на зміни денного світла. Вночі 3,5 тис. оптоволоконних точок імітують зоряне небо. Інсталяція створює ілюзію безмежного простору та позиціонована як медитативний простір.
Burning Man 2025, ‘Точка Єдності’
«Синій бик» – арт-кар української команди, що дозволяє переміщатись пустелею. Десятиметрова рухома платформа за мотивами однойменної роботи Марії Примаченко прикрашена синім хутром та світловими інсталяціями. Водночас це сцена, де виступають ді-джеї та українські музиканти – Alina Pash, «Воплі Відоплясова» та інші. Арт-кару загрожувала доля «Чорної хмари», але команда буквально «витягнула бика за хвіст»: натягнула троси вздовж хвоста інсталяції і зберегла її цілою та неушкодженою.
Синій бик на Burning Мan 2025.
«Смертю смерть подолав» – 9-метрова дерев’яна скульптура скульптора Володимира Семківа, створена у партнерстві з Zenyk Art Gallery. В її основі – образ Ніки Самофракійської, символу справедливої перемоги. Після показу на Burning Мanскульптуру повезуть в різні міста США.
І, зрештою, Merman — найдраматичніший український проєкт, який мав з’явитись у Неваді ще у 2021 році. Це дерев’яна скульптура вагою 2,5 тонни і заввишки 12 метрів. Її автор Андрій Кропивченко за цей час вже встиг показати роботу у різних місцях Києва: на набережній Дніпра, біля Арки, на території Unit.City. Нарешті, скульптура дісталась пункту призначення.
Iнсталяція «Мерман»
***
Все частіше українські учасники фестивалю говорять про Burning Мan як про площадку для культурної дипломатії. Справді, присутність України зростає і кількість медійних згадок українських проєктів також. Утім, культурна дипломатія – справа повільна, її точно не можна вимірювати лише кількістю спорадичних публікацій. Тож чекаємо на глибші зміни, ініційовані цими проєктами. Адже ніщо не стоїть на місці – достатньо подивитись на колись контркультурний фестиваль, що перетворився на комерційну подію року.
