Угода про мінерали. Що підписали у Вашингтоні і чи ратифікує документ парламент?

Уряд України оперативно оприлюднив текст угоди.

Порівняно з попередніми редакціями, які обговорювали Україна і США, фінальний варіант виявився лаконічним — лише 12 сторінок. (Ще в лютому й березні Україні пропонували редакцію на 90 сторінок з очевидно невигідними умовами.)

Що передбачає угода про надра?

Україна і США створять фонд відбудови у формі обмеженого партнерства між американською державною корпорацією DFC й українським агентством державно-приватного партнерства. Угода стосується інвестицій у стратегічні сектори: енергетику, видобуток копалин, інфраструктуру.

США інвестуватимуть кошти, а також можуть зараховувати як внесок вартість майбутньої військової допомоги.

Важливо: Вашингтон відмовився від вимоги зарахувати як внесок США всю раніше надану допомогу. Як ми пам’ятаємо, ще в лютому-березні президент Дональд Трамп наполягав вирахувати з України 350 млрд доларів, хоча, за даними нашого уряду, США надали Україні допомоги на близько 100 млрд.

Україна ж гарантує передачу 50 % доходів від нових ліцензій у видобувному секторі до фонду. Уже розпочаті проєкти чи заплановані до бюджету надходження не включені.

Жодних змін до процесу приватизації чи управління державними компаніями — вони залишатимуться у власності України.

Підписання угоди зі США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови українською віцепрем'єркою Юлією Свириденко і міністром фінансів США Скоттом Бессентом у Вашингтоні, 30 квітня 2025 року.

Фото: EPA/UPG

Підписання угоди зі США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови українською віцепрем’єркою Юлією Свириденко і міністром фінансів США Скоттом Бессентом у Вашингтоні, 30 квітня 2025 року.

Важливий момент: фонд є інвестиційним, а не допомоговим інструментом. США отримують право одержувати прибутки з проєктів, у які інвестують. Проте виплати дивідендів у перші десять років можна буде лише реінвестувати в нові проєкти, але не виводити їх.

Усі прибутки Фонду не оподатковують в Україні та США.

Управління фондом буде паритетним: три представники від України і три від США (у попередніх редакціях пропонували, щоб США мали чотирьох представників, а Україна — трьох). Жодна сторона не матиме голосу переваги.

Україна і США мають право вносити зміни до угоди.

Немає згадки про спільне управління АЕС, ГТС чи портами. У попередніх редакціях йшлося про участь США в інфраструктурних проєктах, включно з нафтогазовими й логістикою.

У майбутньому Фонд може інвестувати не тільки у видобуток копалин, а й в інші проєкти: інфраструктуру, промисловість, енергетику тощо.

США отримують пріоритетне право викупити видобуту сировину: нафту, газ, уран, рідкісноземельні метали.

Фонд повинен отримувати доступ до інвестиційної інформації про всі нові ліцензії на користування надрами, що дасть США перевагу перед іншими інвесторами.

Робота збагачувальної фабрики «Заваллівський графіт»

Фото: Заваллівський графіт

Робота збагачувальної фабрики «Заваллівський графіт»

Яких копалин стосується угода?

Додаток до угоди містить перелік 57 корисних копалин, видобутку яких вона стосується, це: алюміній, сурма, миш’як, барит, берилій, вісмут, церій, цезій, хром, кобальт, мідь, диспрозій, ербій, європій, фтор, плавиковий шпат, гадоліній, галій, германій, золото, графіт, гафній, гольмій, індій, іридій, лантан, літій, лютецій, магній, марганець, неодим, нікель, ніобій, паладій, платина, калій, празеодим, родій, рубідій, рутеній, самарій, скандій, тантал, телур, тербій, тулій, олово, титан, вольфрам, уран, ванадій, ітербій, ітрій, цинк, цирконій, нафта, природний газ. Причому йдеться лише про нові родовища, ліцензії на які Україна видаватиме після того, як угода набуде чинності. Цей перелік можуть розширити за згодою сторін.

Про важливість цих українських критичних ресурсів для США LB.ua також писав.

Безпекових гарантій немає

У тексті документа, на жаль, немає жодних безпекових гарантій від США. Хоча на цьому пункті неодноразово наполягав президент України Володимир Зеленський.

Водночас є положення, що «внеском США будуть нові постачання зброї для ЗСУ».

«Якщо після дати набуття чинності уряд Сполучених Штатів Америки надаватиме уряду України нову військову допомогу в будь-якій формі (включаючи передачу систем озброєнь, боєприпасів, технологій або навчання), капітальний внесок Партнера від США вважатиметься збільшеним на оціночну вартість такої військової допомоги, відповідно до Угоди про обмежене партнерство», — сказано в угоді.

Президент США Дональд Трамп підписує укази в Овальному кабінеті Білого дому у Вашингтоні, 23 квітня 2025 р.

Фото: EPA/UPG

Президент США Дональд Трамп підписує укази в Овальному кабінеті Білого дому у Вашингтоні, 23 квітня 2025 р.

Варто зазначити: щойно підписали угоду — президент США Дональд Трамп схвалив продаж зброї Україні на 50 млн доларів і більше.

Китай не зможе взяти участь у відбудові України?

У тексті угоди прямо згадується обмеження країн, які підтримали російську агресію: “Сторони бажають забезпечити, щоб ті держави та інші особи, які діяли вороже проти України в конфлікті, не отримали вигоди від відбудови України після настання тривалого миру”.

Це може означати не лише заборону на участь у проєктах в Україні тих держав, які відкрито підтримали Росію у війні проти України (Іран, Північна Корея, Білорусь), а й потенційну заборону й для інших. Адже у тексті угоди немає чіткого списку таких держав. А США, наприклад, неодноразово звинувачували Китай у постачання Росії озброєнь і військових технологій.

Таке обмеження, до речі, нині активно обговорюють китайські медіа.

У чому ризики угоди про надра для України?

Україна матиме певні фіскальні втрати, адже усі доходи фонду не оподатковуються. Держава не отримає ні податку на прибуток, ні ПДВ, ні інших відрахувань у бюджети з проектів фонду.

Якщо українське законодавство суперечить умовам угоди — перевага надається тексту угоди: “Уряд України погоджується з тим, що він не може посилатися на положення свого внутрішнього законодавства як на виправдання будь-якого невиконання своїх зобов’язань за цією Угодою”.

Це безпрецедентна норма, яка ставить міжнародну угоду вище за Конституцію. Це означає де-факто створення спеціального правового режиму для американських інвесторів.

Конституція України, що зберігаєтьсяу ВРУ.

Фото: Макс Требухов

Конституція України, що зберігаєтьсяу ВРУ.

Частина зобов’язань України по цій угоді гіпотетично може суперечити вимогам євроінтеграції. Хоч в документі зазначено: “Сполучені Штати Америки визнають намір України уникнути конфліктів при підготовці цієї Угоди із зобов’язаннями України щодо вступу до Європейського Союзу”.

Україна бере на себе зобов’язання постійно підтримувати привабливі умови для Фонду, незалежно від внутрішньої ситуації.

США через фонд отримують пріоритет на купівлю ресурсів і перевагу щодо купівлі ліцензій на надра — це обмежує економічний суверенітет України і може відлякати інвесторів з-поза США. Як і норма про неможливість укладати більш вигідні угоди з іншими інвесторами щодо тих самих активів без залучення Фонду.

Таким чином, Угода створює асиметричну перевагу для США у порівнянні з країнами ЄС, наприклад.

Які прогнози в Раді щодо ратифікації?

Голова парламентського комітету з міжнародних відносин Олександр Мережко («Слуга народу») розповів LB.ua, що тепер Кабмін як субʼєкт законодавчої ініціативи має подати до Ради проєкт закону про ратифікацію цієї угоди.

Однак навіть всередині фракції «Слуга народу» є питання щодо змісту угоди. Так, голова економічного комітету ВРУ Дмитро Наталуха зазначив у коментарі LB.ua, що «текст угоди настільки неоднозначно розпливчастий, що дозволяє абсолютно довільну його інтерпретацію стороною, в залежності від задачі та інтересів».

Дмитро Наталуха

Фото: facebook/fДмитро Наталуха

Дмитро Наталуха

Нардеп Ярослав Железняк («Голос») додав у коментарі LB.ua, що необхідні голоси за ратифікацію в Раді будуть. 

«Але ратифікація буде навіть не цього і не наступного тижня. Найближча дата — це 13-15 травня, і то, якщо встигнуть подати все в Раду», — прогнозує Железняк.

Железняк наголошує, що Рада має не лише ратифікувати угоду, а й внести необхідні зміни не лише в бюджетне, а й податкове законодавство, що точно потребуватиме часу.

Нардепка парламентського комітету з питань інфраструктури Юлія Клименко («Голос») навпаки вважає, що процес ратифікації «не буде простим, бо Верховна Рада України не брала жодної участі в підготовці цієї угоді і не бачила жодного з її текстів», — сказала вона LB.ua.

Нардепка від 'Голосу' Юлія Клименко

Фото: Макс Требухов

Нардепка від ‘Голосу’ Юлія Клименко

Член бюджетного комітету Іван Крулько («Батьківщина») додав, що глави всіх парламентських фракцій чекають на зустріч з прем’єром Денисом Шмигалем, аби той докладно розповів про деталі угоди.

«Але дивно, що постфактум», — сказав він LB.ua.

Іван Крулько

Фото: The Aspen Institute Kyiv

Іван Крулько

Своєю чергою, в «Європейській солідарності», як повідомила LB.ua нардепка Ірина Фриз, вимагають зустрічі не лише з очільником уряду, а й президентом Володимиром Зеленським.

«Зустрітися з парламентом має Зеленський і пояснити, як підписана угода сприятиме досягненню справедливого миру і посиленню обороноздатності країни», — каже Ірина Фріз.

В уряді LB.ua підтвердили, що зустріч глав парламентських фракцій з головою КМУ відбудеться сьогодні.


Джерело: Угода про мінерали. Що підписали у Вашингтоні і чи ратифікує документ парламент?

Схоже