Саме сьогодні, 20 липня 2016 року, 5 років тому загинув журналіст Павло Шеремет. Він їхав в авто в центрі Києва і його підірвали саморобною вибухівкою. Існує кілька версій вбивства Шеремета. І один з найбільш ймовірних версій вбивства: причетність КДБ Білорусі та одіозного білоруса на псевдо «Боцман».
Шеремет часто фігурував у ЗМІ як представник опозиції режиму білоруського президента Лукашенка. У 2005 році журналіст був ініціатором створення інформаційно-аналітичного сайту «Білоруський партизан». У другій половині 2000-х років Шеремет також згадувався в пресі як керівник видавництва «Партизан», яке крім його власних книг випустило, зокрема, одну з книг російського опозиційного політика Бориса Нємцова.
У 2010 році Павла Шеремета позбавлено громадянства Білорусі. Як офіційна причина в документах вказувалась наявність у журналіста громадянства РФ, хоча, як зазначалося в пресі, білоруські закони не забороняли друге громадянство. З 2012 року жив в Україні. Останні роки працював в «Українській правді», був ведучим на Радіо «Вести». Поховали журналіста в Мінську.
Версії вбивства Павла Шеремета
Перша і найбільш ймовірна версія: причетність КДБ Білорусі та одіозного білоруса на псевдо «Боцман» до вбивства
4 січня було оприлюднено аудіозаписи, на яких посадові особи КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема, Шеремета. Ексспівробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який передав українській поліції аудіозаписи, 19 січня дав свідчення в Києві у справі про вбивство Шеремета.
Ігор Макар стверджує, що Павло Шеремет «володів дуже серйозною інформацією щодо того, що стосувалося політиків, котрі зникли безвісти у 1999-2000 роках».
Але от що дивно: буквально за кілька годин до вбивства до Павла Шеремета завітало кілька гвардійців на чолі з білорусом Сергієм Коротких, якого часто називають «Боцман» або «Малюта». За його власними словами, в ту ніч він попросив у земляка поради щодо інформаційного супроводження майбутніх політичних акцій.
У 1990-х Коротких навчався в білоруській школі КДБ, потім займав керівні посади в організаціях «Російська національна єдність» (РНЄ) та «Націонал-соціалістичне товариство» (НСО), причетних до расових злочинів у Мінську та Москві. Коротких не приховує, що брав участь у багатьох військових конфліктах в пошуках заробітку та адреналіну. У 2014 році він переїхав до України та вступив у лави добровольців на Донбасі та невдовзі отримав українське громадянство з рук президента Петра Порошенка.
Ще одна версія мотиву зафіксована в обвинувальному акті проти трьох імовірних виконавців: музиканта-спецназівця Андрія Антоненка, дитячої лікарки Юлії Кузьменко та військової медсестри Яни Дугарь. У документі, який прокурори зачитали у вересні в Шевченківському райсуді Києва зазначено, що невстановлені слідством особи, “діючи з особистих мотивів, вирішили створити в суспільстві резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.
12 грудня 2019 року тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про їхнє затримання та оголошення підозр. У вересні 2020 року обвинувальний акт щодо них направили до суду. Яну Дугарь звільнили з-під варти у травні 2020 року. Пізніше, 11 серпня того року, відпустили з-під варти під цілодобовий домашній арешт Кузьменко. Водночас Антоненка звільнили із СІЗО під цілодобовий домашній арешт лише 30 квітня 2021 року.
29 червня 2021 року Шевченківський районний суд Києва продовжив на два місяці запобіжний захід у вигляді домашнього арешту для обвинувачуваної у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко та дії обов’язків для іншої обвинувачуваної у цій справі – Яни Дугарь.
Наступне засідання у справі призначено на 27 липня 2021 року.
Цікаво:
У червні 2017 року ім’я Павла Шеремета викарбували на стіні пам’яті у Вашингтонському музеї журналістики та новин «Ньюзеум», де щороку додаються імена журналістів з усього світу, які загинули через свою журналістську діяльність чи під час виконання службових обов’язків.
Автор: Артемій Зінченко
