Віледж разом із «Простими словами» щомісяця обирає нові книжки про фізичне та психічне здоровʼя. Цього разу у фокусі – цифрова гігієна, алкогольна залежність, перевидання класики індивідуальної психології та переосмислення продуктивності й перфекціонізму. Також говоримо про звʼязок війни з психічними розладами, заглядаємо за лаштунки сімейної медицини й досліджуємо роль шкіри в організмі. Коротко пояснюємо головну ідею кожного видання одним реченням, а для тих, кому цікаво дізнатися більше – пропонуємо детальний огляд.
Ви можете прослухати цей текст у форматі аудіо
Наука про життя —
у вашій пошті
Підпишіться на розсилку «Простими словами» і щотижня отримуйте найцікавіші історії про те, як наука допомагає жити більш якісно
Кел Ньюпорт «Цифровий мінімалізм. Як зосередитися на важливому в шумному світі»
«Наш Формат», 224 с. Переклала з англ. – Анастасія Дудченко
Рейтинг Goodreads – 4,05 ⭐️⭐️⭐️⭐️
Одним реченням: Кел Ньюпорт вважає, що просто відкласти телефон, щоб повернутися до реального життя недостатньо, а потрібна повноцінна філософія використання технологій, укорінена в наших глибинних цінностях.
Наука про життя —
у вашій пошті
Підпишіться на розсилку «Простими словами» і щотижня отримуйте найцікавіші історії про те, як наука допомагає жити більш якісно
Але якщо цікаво дізнатися більше
Берете телефон на секунду, щоб глянути погоду, але палець автоматично тицяє на іконку соцмереж. І ось уже гортаються рілси, а ось смішне відео, яке терміново треба скинути друзям… Стоп, а чому ви взагалі тримаєте в руках телефон?
Книжка «Цифровий мінімалізм» Кела Ньюпорта переконує, що така розфокусованість – це не брак сили волі. Соцмережі навмисно спроєктовані так, щоб захопити нашу увагу і максимально збільшити екранний час. Останні дослідження це підтверджують – в середньому у 2026 році людина витрачає близько 7 годин на добу на екрани (ПК, телефон, телевізор та інше).
Ньюпорт – професор комп’ютерних наук, який ніколи не мав акаунтів у соцмережах, тому зміг тверезо оцінити проблему збоку. Після виходу його бестселера «Зосереджена робота» («Наш Формат», 2024) до автора масово зверталися читачі. Вони скаржилися, як складно залишатися сконцентрованими через постійні відволікання на ґаджети. Тож Ньюпорт поринув у дослідження цієї проблеми.
Автор упевнений, що напівзаходи на кшталт вимкнених сповіщень уже не працюють. Потрібно повністю змінити правила гри: чітко визначити власні цінності та безжально видалити всі додатки, які їм заважають. Як практичний інструмент Ньюпорт пропонує 30-денний цифровий детокс – експеримент, який він успішно протестував на 1600 реальних людях під своїм керівництвом. Цей час потрібен, щоб знайти альтернативу скролінгу, повернути вміння фокусуватися та згадати, що справжні стосунки тримаються на живому спілкуванні, а не на лайках.
Франц Фанон «Злиденні світу цього»
«Комубук», 328 с. Переклала з франц. – Марія Ткач
Рейтинг Goodreads – 4,35 ⭐️⭐️⭐️⭐️
Одним реченням: Франц Фанон досліджує руйнівну природу імперіалізму й доводить, що загарбники деформують не лише кордони, а й психіку поневолених народів, через що шлях до свободи неминуче пролягає крізь важку боротьбу та психологічну деколонізацію.
Але якщо цікаво дізнатися більше
Повномасштабна російська агресія спричинила безпрецедентну кризу психічного здоров’я в Україні. Мільйони людей щодня стикаються з ПТСР, депресією, панічними атаками та хронічним стресом від обстрілів і втрат. Як витримати цей тиск і чому війна проти імперії б’є по нашій психіці?
Неочікувано, але відповідь дає праця Франца Фанона «Злиденні світу цього», написана ще в середині ХХ століття. Автор був не лише філософом, а й практикуючим психіатром в Алжирі під час визвольної війни. Він пояснює: імперіалізм – це система тотального насильства, яка працює як генератор психічних розладів. Загарбники роками насаджують меншовартість і дегуманізують культуру. Коли ж починається боротьба за свободу, накопичена колективна травма вибухає зсередини. Психічні хвороби війни – це закономірний наслідок спроби розірвати колоніальні кайдани.
Фанон не романтизував революцію. Натомість він аналізував реальні медичні картки пацієнтів: від дітей, травмованих насильством, до катів, чий розум безповоротно деформувала імперська служба. Книжка детально пояснює, чому деколонізація є радикальним і глибоко болісним процесом.
Чарльз Ноулз «До дна. Чому ми не знаємо міри»
«КСД», 272 с. Переклала з англ. – Олена Савінова
Рейтинг Goodreads – 3,66 ⭐️⭐️⭐️
Одним реченням: Чарльз Ноулз досліджує вживання алкоголю людьми крізь антропологічну, генетичну, нейробіологічну та соціокультурну призму і доводить, що алкоголь вже понад 10 тисяч років є найпопулярнішим наркотиком у світі.
Але якщо цікаво дізнатися більше
«Це ж лише келих вина, не будь білою вороною, розслабся». І от ваша обіцянка провести ранок зі свіжою головою знову поступається оточенню. Чому ми не знаємо міри і не завжди можемо покладатися на силу власних переконань, коли справа стосується алкоголю? Відповіді на ці питання, на стику історії, медицини та генетики шукає британський хірург і науковець Чарльз Ноулз.
Понад десять років тому автор сам зіткнувся з найгіршим сценарієм алкогольної залежності й опинився на межі самогубства. Поборовши кризу, він не припиняв запитувати себе: «Чому я?».
У книжці він зазирає в доісторичні часи і зʼясовує, що потяг до спʼяніння притаманний не лише людям.Розкладає механізм формування звички, ілюструє реальний вплив етанолу на тіло і мозок, аналізує генетичну схильність та соціальний контекст культури випивання.
Друга частина видання покликана допомогти переглянути власне ставлення до алкоголю. Для тих, хто шукає виходу із замкнутого кола, автор пропонує план змін, що базується на наукових даних, а не на міфах чи упередженнях.
Альфред Адлер «Пізнати природу людини»
«Проксіма нова», 256 с. Переклала з нім. – Тетяна Луніна
Рейтинг Goodreads – 3,95 ⭐️⭐️⭐️⭐️
Одним реченням: Один із засновників психоаналізу Альфред Адлер, досліджує приховані мотиви людської поведінки і пояснює, що характер людини формується через її прагнення подолати комплекс неповноцінності та знайти своє місце в суспільстві.
Але якщо цікаво дізнатися більше
Людська поведінка рідко буває такою раціональною, як здається на перший погляд. Хтось прагне завжди мати рацію в розмові, хтось хворобливо реагує на критику, а хтось закривається в собі при перших же труднощах. Нам здається, що ми добре знаємо близьких, друзів чи колег, але знову й знову натрапляємо на стіну непорозуміння.
Австрійський психолог Альфред Адлер, основоположник індивідуальної психології, пояснює: ми бачимо лише зовнішні прояви характеру, але не розуміємо що насправді керує людиною. За його теорією, кожен із нас ще з дитинства несе в собі відчуття слабкості – «комплекс неповноцінності». Усі подальші дивацтва, жага влади, агресія чи, навпаки, надмірна покірність – спроби компенсувати цю вразливість, щоб завоювати визнання соціуму.
Перевидання класичної праці «Пізнати природу людини» – нагода застосувати основи психоаналізу до проблем сучасного світу. Адлер детально описує натуру оптимістів і песимістів, розкриває підсвідомі причини марнославства, заздрості, ревнощів та амбіцій, а також пояснює, як дитячий досвід і навіть порядок народження в сімʼї формують наш унікальний життєвий стиль.
Олівер Беркмен «Медитації для смертних. Чотири тижні на прийняття своїх обмежень і приділення часу дійсно важливим речам»
Bookchef, 192 с. Переклала з англ. – Катерина Немчинова
Рейтинг Goodreads – 4,26 ⭐️⭐️⭐️⭐️
Одним реченням: Олівер Беркмен вважає, що єдиний спосіб звільнитися з пастки продуктивності та жаги встигнути все – прийняти факт, що це ніколи не вдасться і стати на шлях недосконалості.
Але якщо цікаво дізнатися більше
Продуктивність давно стала не лише способом організації роботи, а й моральною категорією. Поради з тайм-менеджменту, заклики оптимізувати кожну хвилину, завантажити ще один додаток для планування і навчитися встигати абсолютно все. Конфлікт між безмежними бажаннями та обмеженими годинами в добі перетворює життя на суцільний забіг до неіснуючого фінішу.
Переосмислити цю пастку допомагає видання Олівера Беркмена, де він пропонує зміну фокусу: замість того, щоб намагатися підкорити час, потрібно визнати власну обмеженість. Він вважає, що секрет внутрішнього спокою криється в прийнятті простого факту: ви ніколи не встигнете все – і це нормально.
Олівер Беркмен – відомий британський журналіст, колишній колумніст The Guardian та автор бестселера «4000 тижнів» («Лабораторія», 2021). Свою нову книжку він побудував як щоденний практичний путівник, розрахований на чотири тижні. Це 28 коротких есе-медитацій: вони не навчать вас сидіти в позі лотоса, але можуть змінити перспективу. Автор пропонує інструменти, щоб подолати синдром дефіциту часу, відпустити ілюзію тотального контролю та навчитися діяти в умовах невизначеності й недосконалості.
Олександра Шмуратко-Юрченко «Нотатки сімейного лікаря. Без рожевих окулярів і фільтрів»
«Віхола», 200 с.
Рейтинг Goodreads – 4,21 ⭐️⭐️⭐️⭐️
Одним реченням: Олександра Шмуратко-Юрченко вважає, що якісна комунікація між пацієнтом та сімейним лікарем – ключ до покращення первинної медичної допомоги.
Але якщо цікаво дізнатися більше
Якийсь незрозумілий висип приводить нас до лікаря з купою переживань і діагнозів із гугла. Але замість спокійної розмови ми отримуємо сувору реальність: черги, розгубленість і лише 15 хвилин на прийом.
Українська лікарка Олександра Шмуратко-Юрченко вважає, що секрет взаєморозуміння і покращення надання первинної медичної допомоги – у відмові від ілюзій з обох сторін. На її думку, медицина – не абстрактний механізм, а щоденна комунікація. Непорозуміння виникають тоді, коли пацієнти не розуміють логіки лікаря, а той змушений балансувати між протоколами, обмеженим часом прийому та людяністю.
«Нотатки сімейного лікаря» – це історія практикуючої одеської лікарки, написана з самоіронією та гумором. Авторка проводить коридорами поліклінік, через нічні виклики та курйозні випадки. Вона чесно розповідає про свій шлях від студентства до приватної практики й паліативної допомоги. Але водночас за цим гумором та реальними історіями і занурення у лікарську бюрократію, медичну реформу зсередини, обмеження з якими щодня доводиться працювати.
Юрій Андрашко, Андрій Тараненко «Шкіра. Недописана історія»
«Видавництво Старого Лева», 176 с.
Рейтинг Goodreads – поки без оцінок
Одним реченням: Юрій Андрашко та Андрій Тараненко вважають, що шкіра – це не просто зовнішня оболонка, а чутливе «дзеркало», яке першим реагує на будь-які зміни всередині нашого тіла.
Але якщо цікаво дізнатися більше
Турбота про шкіру часто зводиться до маскування недоліків і купівлі чергової рекомендованої баночки крему. Але чи не забуваємо ми про її головну функцію? Наш найбільший орган – це захисний щит зі складною біологією.
Тандем українських фахівців: Юрій Андрашко – професор, доктор медичних наук та дерматовенеролог, та Андрій Тараненко – лікар і кандидат медичних наук пропонують переглянути ставлення до шкіри. Автори проводять читача від еволюційного виникнення шкіри та її унікальної анатомії до детального розбору мікробіому й найпоширеніших дерматологічних пасток.
Доповненням видання є репродукції мистецьких творів, які ілюструють сприйняття шкіри в різні історичні епохи. Через аналіз візуального мистецтва автори демонструють зміну суспільних стандартів щодо засмаги, блідості чи дефектів шкіри, інтегруючи дерматологію в загальнокультурний контекст.
Медична оптика авторів пропонує сприймати шкіру як інтелектуальний щит і живий екран, де кожен симптом сигналізує про внутрішній стан організму – від стресу до гормональних збоїв. Секрет її здоров’я криється не в кількості баночок на полиці, а в розумінні фундаментальних біологічних механізмів та еволюційного призначення цього органу.
LAM.Utils.init({items: [{type: ‘DynamicLogo’}]});
LAM.Utils.mark_active();LAM.Utils.init({items: [{type: ‘FixedHeader’}]});
<!– START In Page ads Targeting
var target = function(){
if(document.querySelectorAll(‘.stk-post, .article-text’).length > 0) {
return $(“.stk-post”)[0] || $(“.article-text”)[0];
} else {
return false;
}
}();
if (target != false) {
var marginLeft;
var marginRight;
var width = 620;
if ($(“.stk-layout_4”).length) {
marginLeft = undefined;
marginRight = undefined;
} else if ($(“.stk-layout_6, .stk-layout_12, .stk-layout_6-wide, .stk-layout_12-wide”).is(‘*’)) {
marginLeft = ‘auto’;
marginRight = ‘auto’;
}
if ($(‘body’).is(‘.mobile’)) {
width = undefined;
marginLeft = undefined;
marginRight = undefined;
}
var brandingOn = LAM.Config.BANNER_BRANDING || LAM.Config.BRANDED;
var postsPage = !$(‘body’).hasClass(‘pages’) && !window.location.href.match(//(new|edit)(/|?|$)/);
var showInReadAds = !brandingOn && postsPage;
if (showInReadAds && !$(‘.article-text’).hasClass(‘disable-bidmatic’)) {
var children = $(target).children(‘*’);
if (LAM.Config.IS_NEWS_POST) {
children.eq(1).after(‘
‘);
}
}
if (showInReadAds && !$(‘.article-text’).hasClass(‘disable-native-roll’)) {
if ($(‘body’).is(‘.mobile’)) {
children.eq(2).after(‘
Джерело: 7 нових книжок липня про фізичне та психічне здоровʼя одним реченням
