Як створили Paska Club: від експерименту до міського Великодня

У Києві давно сформувалася культура міських свят – із сезонними меню, попапами й маркетами. Великдень у цьому календарі довгий час залишався більш приватним: його святкували вдома або в колі родини. Команда Public Kitchen разом із Лейлою Туваклієвою (Leila Bakery, «Кафе Марія») й Олександрою Арсалані (Mutabor Flower Service, Farfor Decor) вирішила перенести свято в міський простір – так з’явився Paska Club.

«Є купа активностей на Різдво чи День Києва, а в бік Великодня якось ніхто не дивився. Ми вирішили: цього немає на ринку, нам це цікаво – то чому б не зробити маркет за день до свята», – розповідають Женя Каганович і Настя Івченко з Public Kitchen.

Третій Paska Club відбудеться 11 квітня з 10:00 до 18:00 в київському просторі Garage (Межигірська, 82). Захід об’єднає близько 30 провідних пекарень і кондитерських, що представлять як традиційні паски, так і сучасні інтерпретації святкової випічки. Програма заходу також включає зони з декором, квітами, фотозони та дитячий простір. Вартість вхідного квитка становить 100 гривень у разі купівлі онлайн і 150 гривень на вході.

Яким був перший Paska Club і як він виріс

Перший Paska Club провели у 2024 році на терасі «Кафе Марія» – як експеримент із вісьмома учасниками й без чітких очікувань щодо результату. Утім, уже після першої події стало зрозуміло, що вона має більший потенціал. «Після першого маркету учасники писали, що це вау-формат і його треба повторювати. А наступного року ще до анонсу запитували: «Ну що, буде?», – кажуть Женя Каганович і Настя Івченко із Public Kitchen.

За три роки подія виросла до 40 учасників і великої локації. Масштабування відбулося передусім через попит – як із боку гостей, так і з боку ресторанного ринку. «Це був дуже органічний метч: ми любимо цю подію – і люди її чекають», – додають у команді.

На Paska Club паска виходить за межі сезонної випічки й починає сприйматися як гастрономічний продукт, каже Лейла Туваклієва. Пекарні почали експериментувати із формами, смаками й подачею, а сам маркет став місцем професійного діалогу. «Саме з Paska Club я побачила, як пекарні змагаються, шукають нові поєднання та працюють із декором – за цим дуже цікаво спостерігати», – розповідає Туваклієва.

Олександра Арсалані каже, що команда прагне знайти ті делікатні точки дотику, де бренди гармоніюють між собою, не втрачаючи власної впізнаваності – такий підхід дає змогу об’єднати різні бренди, зберігши водночас їхню індивідуальність. Цьогоріч подію перенесли в ангар у гастрохабі Garage на Подолі. Простір став більш камерним і щільним. «Це радше про адаптацію, ніж про компроміс: з’явилося більше контакту та близькості між людьми», – пояснює Арсалані.

Як залучають бренди

Об’єднати десятки ресторанів і пекарень – це не лише про відбір, а й про баланс. Кожен бренд має власну ідентичність, але в межах події всі мають працювати як частина єдиного середовища. «Потрібно зберегти єдиний стиль події, але дати можливість кожному бренду звучати – це дуже багато комунікації», – пояснює Лейла Туваклієва.

У Public Kitchen додають, що попит на участь формується сам: частина брендів повертається щороку, інші приходять через відкриту комунікацію або рекомендації. «Ми формуємо склад, виходячи з можливостей локації, бо охочих завжди більше», – кажуть Женя Каганович і Настя Івченко.

За візуальну частину Paska Club відповідає команда Mutabor Flower Service, яка працює не з декором як таким, а зі сценарієм взаємодії. Сам підхід до оформлення не ілюструє Великдень буквально, а працює через відчуття й сезонність. Спочатку це була повна залученість у всі процеси – від створення формату до деталей на локації. Квіти в цьому просторі стають не фоновим елементом, а маленькою історією, яку відвідувачі забирають із собою. «Зараз фокус більше змістився в бік загального напрямку та відчуття: кожен із партнерів реалізує свою частину», – пояснює Олександра Арсалані.

Чому з’явився платний вхід 

З розвитком Paska Club сформувалася чітка економічна модель для учасників: фіксований внесок плюс відсоток від оберту. На відміну від багатьох маркетів, участь тут працює не лише як маркетинг, а і як інструмент заробітку. Водночас сама подія залишається дорогою в реалізації. У 2026 році бюджет сягає приблизно 100 тисяч доларів, і це стало однією з причин запровадження платного входу. «Вхідний квиток покриває лише невелику частину витрат і дає змогу зробити подію якіснішою й більш насиченою», – пояснює Туваклієва.

Близько третини коштів із квитків спрямовують на інфраструктуру: оренду локації, генератори, безпеку та технічне забезпечення комфорту гостей. Найбільшу частину витрат становлять продакшн і візуальна складова – декор, стенди та створення атмосфери, а решта покриває роботу команди й операційні процеси. Окремою важливою частиною є благодійність: частину коштів передадуть на підтримку медичній роті 82 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ, у якій служить військовий медик, доброволець, підприємець і колишній керівник фешн-магазину в Одесі Іордан Константініді.

Третій Paska Club відбудеться 11 квітня з 10:00 до 18:00 у київському просторі Garage (Межигірська, 82). Захід об’єднає близько 30 провідних пекарень і кондитерських, що представлять як традиційні паски, так і сучасні інтерпретації святкової випічки. Програма заходу також включає зони з декором, квітами, фотозони та дитячий простір.

Вартість вхідного квитка становить 100 гривень у разі купівлі онлайн і 150 гривень на вході. Подія має благодійну мету: частину коштів від продажу квитків передадуть на потреби медичної роти 82-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. 

Гайд Paska Club: що приготували бренди та скільки коштують паски


Джерело: Як створили Paska Club: від експерименту до міського Великодня

Схоже