World Central Kitchen (WCK) – це міжнародна гуманітарна організація шеф-кухаря Хосе Андреса, яка з перших днів повномасштабного вторгнення розгорнула в Україні масштабну мережу харчування. У Києві їхня робота ділиться на два типи: екстрені виїзди на місця «прильотів» і підтримка містян під час тривалих блекаутів, каже директорка з гуманітарного реагування в Україні Юлія Стефанюк. Тільки цієї зими через масштабні відключення світла волонтери готували понад 43 тисячі порцій на тиждень, а робота тривала 46 днів поспіль без жодної перерви.
Минулої зими гарячі обіди для киян забезпечували не лише WCK, а й локальні команди, як-от «Польова кухня Б-50» та проєкт «Іскра Добра». Як розгорнути польову кухню посеред розбитого кварталу, навіщо волонтерам дрова та вода з бюветів і як нагодувати тисячі людей під час блекаутів, розповіла співзасновниця БО «БФ «Польова кухня Б-50» Вікторія Єрмакова.
Про ще одну модель – автономний «цех на колесах» усередині 20-тонної фури, що дає змогу готувати професійні обіди будь-де без прив’язки до приміщень, – розповів засновник проєкту «FoodTruck. Їжа без кордонів» і співзасновник БФ «Іскра Добра» Олег Бібіков.
Перші 15 хвилин після прильоту: алгоритм дій WCK
Першу інформацію про інцидент команда WCK зазвичай отримує від ДСНС або через офіційні канали взаємодії з місцевими військовими адміністраціями: локація, масштаб руйнувань, потенційна кількість постраждалих. Пріоритетно реагують, якщо надзвичайні ситуації стаються в цивільній інфраструктурі та житлових будинках.
World Central Kitchen мають emergency-координаторів у 14 містах, які відповідають за свої регіони й, за потреби, покривають сусідні області. Координатори визначають, що саме потрібно везти: гарячі обіди, сендвічі або й те, й інше. Паралельно до роботи на місці залучають emergency-асистентів.
Далі визначають найближчого операційного партнера (заклад, з яким офіційно співпрацюють), здатного найшвидше розпочати видачу їжі. У випадку масштабних прильотів залучають кількох партнерів одночасно. Наприклад, один забезпечує гаряче харчування, інший готує сендвічі – перші фургони-автомобілі із сендвічами зазвичай виїжджають від найближчого партнерського ресторану або кухні.
Про партнерство з ресторанами та «ціну порції»
Цієї зими до приготування їжі для WCK у Києві залучили дев’ять партнерських закладів. Це і великі виробничі потужності, і невеликі сімейні кафе. Для проєкту не так важливий розмір кухні, як її надійність: наявність генераторів та альтернативних способів приготування, щоб працювати в блекаут, а також запасів води.
Співпрацю з партнерськими кухнями оформлюють через офіційні договори. WCK не просто просить приготувати їжу, а компенсує meal cost (погоджену справедливу вартість однієї порції). Сюди входить усе: продукти, робота персоналу, паковання та логістика. Така модель дає змогу бізнесу виживати, а WCK – швидко масштабувати обсяги, якщо стається біда. Деякі заклади співпрацюють із проєктом ще з весни 2022 року.
Що готують для містян
Для Києва затвердили два базові варіанти гарячих страв – борщ і бограч. Це свідомий вибір для холодної пори року. Ці страви поживні, мають високий уміст м’яса й овочів, що дає змогу людині швидко зігрітися. Також ці густі супи найкраще тримають температуру під час транспортування.
WCK видали 270 353 гарячі порції в Києві й області в період із грудня 2025 року до лютого 2026 року. Найважчим був п’ятий тиждень року – тоді через масштабні відключення світла готували понад 43 тисячі порцій на тиждень. Робота тривала 46 днів поспіль без жодної перерви. Водночас меню не було статичним – страви готували залежно від можливостей конкретної кухні.
Щоб довезти їжу гарячою в морози, використовують професійні термоконтейнери, які тримають тепло понад шість годин. Порції фасують у сертифікований харчовий пластик, безпечний для контакту з гарячими стравами. WCK також розглядали екологічний посуд, але його важко використовувати, бо немає достатньої інфраструктури для такого паковання та надійної системи постачання по всій Україні.
Контроль якості у WCK суворий (використовують HACCP – система управління, у якій контролюють безпечність харчових продуктів на етапі виробництва): координатор перевіряє температуру й органолептику ще на кухні, а потім робить вибіркові заміри вже на місці видачі. Якщо має сумніви щодо безпечності чи температури залишків їжі – вона йде на утилізацію.
Що змінилося в роботі на п’ятий рік повномасштабної війни
Якщо на початку повномасштабного вторгнення проєкт мав створювати все з нуля, то зараз це налагоджений марафон. WCK стараються планувати все до дрібниць – від запасів палива до теплих устілок для волонтерів, які годинами стоять на морозі. Зараз WCK є частиною загальної системи реагування міста.
«Ми не просто волонтери, які привезли їжу, – ми координуємося з міськими службами й «Укрзалізницею» (якщо обстріли спричиняють затримки потягів). Наші команди проходять тренінги з психологічної підтримки, бо бачити наслідки трагедій щодня – це величезне навантаження. З приходом тепла ми не згортаємо роботу. Ми просто переорієнтовуємо ресурси туди, де вони найпотрібніші зараз – у прифронтові та прикордонні регіони», – каже директорка з гуманітарного реагування в Україні Юлія Стефанюк.
Волонтерську ініціативу «Польова кухня Б-50» заснували подружжя Сергій Кулясов і Вікторія Єрмакова. Організація забезпечує гарячим харчуванням підрозділи ДСНС та інші служби, коли ті ліквідують наслідки надзвичайних ситуацій.
Основне «озброєння» – дві польові кухні: КП-125 і КП-2-48. Це великі агрегати на 165 та 200 літрів за одне завантаження. У будь-яку пору року готують їжу винятково на дровах. За 12 годин роботи спалюють до 0,6 кубометра дров залежно від того, наскільки складне меню.
Під час блекаутів воду в бутлі набирали вручну в міських бюветах. Якщо ті не працювали через відсутність електрики – їхали у приватний сектор до власних свердловин.
Кого годують першочергово
Першочергове завдання на місці прильоту – нагодувати рятувальників ДСНС, які часто розбирають завали ще з ночі. «Польова кухня Б-50» офіційно входить до переліку служб із ліквідації надзвичайних ситуацій КМВА, тому отримує інформацію про необхідність виїзду безпосередньо від керівництва ДСНС.
Проте команда польової кухні не відмовляє нікому. На локації завжди панує хаос, тому про всяк випадок готують на 20–30% більше їжі. Минулої зими видали понад 4000 літрів перших страв і 2500 літрів других. Точну кількість людей порахувати неможливо, бо видають їжу не лише порційно, а й у власну тару людей – хтось приходить із банкою, хтось із казанком.
«Залишки їжі ми ніколи не викидаємо, а віддаємо багатодітним родинам»
Загалом залучають до 30 волонтерів: одні стоять на приготуванні, інші розвозять термоси по точках. Один екіпаж може одночасно охоплювати до чотирьох локацій.
Швидкість тут вирішує все. 1300 порцій рідких страв і гарніру готують за три-чотири години. На місці видають їжу з термосів, щоб вона залишалася максимально гарячою. Якщо після зміни щось залишається – ніколи не викидають. У проєкту налагоджений зв’язок із фондами, що опікуються багатодітними родинами: вони забирають залишки «день у день».
Працювати на місці прильоту взимку – це випробування. Головний обігрівач для волонтерів – кабіна автомобіля, але в кожного обов’язково є хімічні грілки для рук і ніг та термоодяг. Це робота на свій страх і ризик, хоча команда завжди прислухається до порад рятувальників щодо безпеки на локації.
Звідки отримують фінансування для роботи
Донейти від людей складають лише близько 5% бюджету організації. Інші 95% – це підтримка від малого та середнього бізнесу, а також інших фондів. Про запас завжди тримають продуктів на 30 000 порцій.
Хоч у лютому-квітні 2022 року обсяги були більшими, бо тоді видавали по 10 000 порцій на добу, – зараз робота кухні стала більш системною. У команді точно знають, як розгорнутися посеред розбитого кварталу й дати людям теплу їжу в найкоротший термін.
Проєкт «FoodTruck. Їжа без кордонів» і фонд «Іскра Добра» привезли в Київ досвід виживання в блокадному Чернігові. Їхня база – це не стаціонарне приміщення, а повноцінна професійна кухня всередині величезної фури. Засновник проєкту, шеф-кухар Олег Бібіков, розповів, як працює цей «кухонний десант».
Основа проєкту – автономний фудтрак, укомплектований як професійний ресторан: котли, пароконвектомати, морозильні камери та генератор. Така конструкція дає змогу команді не залежати від наявності світла чи води в постраждалих районах. «Для зими ми передбачили все: генератор, запас води, підключення до каналізації. Навіть у повному блекауті кухня продовжує працювати», – каже Олег Бібіков.
Цієї зими фудтрак працював там, де запит громади був найгострішим: майже місяць без зупинки в Броварах, паралельно забезпечуючи гарячими обідами Голосіївський район. На Троєщині команда розгорнула кухню прямо в приміщенні школи, звідки соцслужби розвозили їжу людям, які не можуть вийти з дому.
Олег Бібіков особисто розробляє меню, орієнтуючись на потреби людей похилого віку. Страви роблять поживними, але без зайвих спецій чи цукру. Стандартний обід – це перша страва, гарнір із м’ясом, салат і хліб. «Фірмової страви немає, але останнім часом люди часто просили солянку. Вона насичена, зігріває й добре відновлює сили. Для мене принципово, щоб людина відчула не просто ситість, а й тепло», – каже Бібіков.
Проєкт працює через офіційні запити від громад і соцслужб. Це дає змогу готувати рівно стільки, скільки потрібно, уникаючи залишків. Проте якщо їжа все ж залишається, її передають у притулки для тварин або шелтери. Лише за період із 13 січня до 26 лютого 2026 року команда видала близько 445 500 порцій. У штаті працює кістяк із 7–9 професіоналів, до яких у вихідні долучаються волонтери.
Для Олега Бібікова нинішня робота – це продовження досвіду 2022 року, коли він готував у Чернігові під обстрілами. «У блокадному місті ми зрозуміли: розраховувати можна тільки на власну готовність діяти. Автономність і швидкість – наші ключові принципи. Сьогодні ми виїжджаємо на місце одразу після запиту, бо людям важливо отримати гарячу їжу саме в день прильоту», – каже Олег Бібіков.
Після завершення опалювального сезону проєкт не згортатимуть. Фудтрак планують переорієнтувати на прифронтові громади, де гаряче харчування залишається єдиним способом виживання.
Джерело: Перші 15 хвилин після вибуху: хто привозить гарячу їжу на місця влучань у Києві
