Хоча ситуація в енергосистемі стабілізувалася й відключення світла поступово слабшають, досвід цієї зими показав: Київ досі не має чітких сценаріїв для кризових ситуацій. Поки заклади звикали починати день із генератора, міська влада закликала до «енергетичної відповідальності», не маючи водночас реальних санкцій.
Низка підприємців повідомляла редакції про випадки примусового вимкнення вивісок, попри використання власних генераторів – перевіряльників часто не цікавило джерело живлення, лише сам факт ілюмінації.
Департаменти КМДА надали редакції суперечливі відповіді, визнавши, що чітких обмежень немає. Натомість бізнес стикається з візитами поліції та вимогами, які самі посадовці називають «рекомендаційними». Разом з юристом Євгеном Комаровим ми з’ясували, де можуть починатися й закінчуватися повноваження перевіряльників.
Що саме вимагає місто від бізнесу
Після масованих січневих атак на енергооб’єкти Київ опинився на межі блекауту: без світла, опалення та трамваїв. Щоб втримати систему, 16 січня Рада оборони міста видала терміновий «Протокол №1». Згідно з ним, у Києві запровадили суворий режим економії електроенергії. Місто вирішило радикально обмежити використання вуличних ліхтарів і підсвічування, щоб зменшити навантаження на мережу.
Основний інструмент економії – це диміювання, тобто технічна можливість плавно знижувати яскравість лампи, не вимикаючи її повністю. Це працює за принципом регулятора гучності: спеціальний прилад (димер) зменшує напругу, і ліхтар починає світити тьмяніше. Протокол вимагає вмикати такі розумні мережі лише на 20% їхньої потужності. Там, де технічно диміювання неможливе, енергетики просто вимикають рівно половину ліхтарів на об’єкті. Крім того, архітектурно-декоративне підсвічування будівель постановили не вмикати взагалі.
Контролювати виконання цих вимог, які стосуються вуличних мереж, згідно з протоколом, має Департамент транспортної інфраструктури на чолі із директором Сергієм Підгайним.
Місто також обмежило ілюмінацію на фасадах і роботу рекламних вивісок та екранів. За це, за протоколом, відповідає Управління з питань реклами під керівництвом Оксани Поліщук, а також Департамент промисловості та розвитку підприємництва, який очолює Володимир Костіков. Ці посадовці мали забезпечити, щоб приватний бізнес і власники споруд дотримувалися «режиму темряви».
Фото: Сергій Мирошніченко для Віледжа
Що кажуть відповідальні за виконання
Village звернувся із запитами до ключових департаментів, які визначені як виконавці рішення Ради оборони Києва. Департамент промисловості та розвитку підприємництва повідомив, що після ухвалення Протоколу Радою оборони вони 21 січня провели нараду з представниками торгівельних мереж і ресторанів. На цій зустрічі керівникам підприємств запропонували вимикати або максимально «прикручувати» підсвітку реклами та вивісок, щоб споживати менше електрики.
Водночас Департамент офіційно звернувся до підрозділів Нацполіції. Під час патрулювання департамент попросив їх звертати увагу й на освітлення вивісок і вітрин.
Редакція Village вже надіслала запит до підрозділів Національної поліції, щоб з’ясувати, якими саме інструкціями керуються патрульні під час таких візитів і чи мають вони право вимагати вимкнення світла, якщо заклад працює автономно. Наразі ми чекаємо на офіційну відповідь.
В Управлінні з питань реклами, яке безпосередньо опікується вивісками, зазначили, що в період енергетичної економії лише зверталося до власників рекламних конструкцій і вивісок із рекомендаціями зменшити споживання електроенергії. За інформацією галузевих об’єднань, частина операторів зовнішньої реклами добровільно обмежила освітлення: вимкнули зовнішнє освітлення понад 3000 стандартних рекламних конструкцій, а для приблизно 600 цифрових носіїв запровадили додаткові графіки відключення та зменшення яскравості. За оцінкою Асоціації операторів зовнішньої реклами України, це дало змогу скоротити споживання електроенергії приблизно на 45 МВт·год на добу.
Водночас департамент фактично дистанціювався від процесу контролю. У відомстві чітко зазначили, що перевірка енергоспоживання та режимів освітлення взагалі не входить до їхніх повноважень. Фахівці управління не визначають технічні параметри світла, не перевіряють, звідки живиться конструкція – із загальної мережі чи від автономного генератора – і не мають жодних процедур для фіксації порушень яскравості.
Так у місті склалася ситуація, де один департамент ініціює перевірки через поліцію, а інший визнає, що не має жодних законних інструментів чи критеріїв для такого контролю. Це створює умови, за яких бізнес стикається з вимогами, що не мають під собою чіткого технічного регламенту чи юридичного підґрунтя.
Візити поліції й розмиті пояснення: з чим стикається бізнес
Попри те, що протокол містив лише загальні вказівки, заклади почали отримувати вимоги щодо повного вимкнення світла. Редакція отримала низку непублічних свідчень від власників бізнесу, які підтверджують: перевірки мали масовий характер, а механізм виконання обмежень часто замінювали звичайним примусом без жодних юридичних пояснень.
У кафе Frankly власниця Дарія Трофименкова зіткнулася з неодноразовими візитами спочатку невідомих осіб, а згодом і поліції. Вона зазначає, що комунікація відбувалася без офіційних попереджень і супроводжувалася психологічним впливом.
За словами Дарії, розмова з правоохоронцями була «непростою: з тиском, маніпуляціями й погрозами від поліції «влаштувати проблеми й перевірки з іншим питань». «Нікого навіть не хвилювало, чи це центральна електроенергія, чи від генератора. Поліційних цікавило тільки, щоб ми взагалі вимкнули зовнішнє освітлення», – каже власниця.
Оскільки технічної можливості просто приглушити світло не було, команді «довелося фізично викрутити частину ламп, щоб виконати цю вимогу», залишивши лише мінімальний орієнтир для безпеки перехожих.
Фото: Сергій Мирошніченко для Віледжа
Схожий сценарій описує операційний директор Rest Emotion Олександр Мельник щодо ситуації в закладі «Хвиляста». Він наголошує: чітких роз’яснень, як саме варто виконати рішення Ради оборони міста, не було, тому правила сприйняли як розмиті. Найбільше обурення викликали методи роботи поліції на місці. «У нашому випадку, попри те, що було видно, що заклад працює на генераторі, працівники поліції почали фактично розривати освітлення, самовільно лізти вимикати його», – розповідає Олександр.
Для бізнесу, який самостійно забезпечує себе електрикою, такі обмеження виглядають нелогічними, а відсутність діалогу лише поглиблює конфлікт, вважає Олександр Мельник. «Місту варто було би спочатку чітко пояснити правила та логіку обмежень, а вже потім вимагати їхнього виконання», – каже операційний директор.
Що юрист рекомендує бізнесам
За законом рішення Ради оборони справді є обов’язковими для всіх – від місцевої влади до приватних підприємців. Це регламентує стаття 14 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», яка дає таким рішенням статус офіційного наказу на відповідній території.
Проте тут виникає головна суперечність: щоби бізнес міг отримати реальний штраф за непослух, склад правопорушення має бути чітко прописаний у Кодексі України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Юрист Global Law Євген Комаров зазначає, на сьогодні в українському законодавстві просто немає статті, яка б дозволяла штрафувати саме за «надто яскраву вивіску» чи «перевищення ліміту потужності».
«Теоретично правоохоронці можуть намагатися інкримінувати ст. 188-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), але довести це в суді щодо приватного бізнесу в частині реклами вкрай важко. Без чітко визначених санкцій і вимірювальних приладів Протокол №1 має швидше характер директиви, яку майже неможливо виконати примусово», – пояснює юрист.
Санкції статті ст. 188-16 КУпАП для громадян (наприклад, якщо протокол складуть на працівника): від 1700 до 3400 гривень; для посадових осіб (директорів) і фізичних осіб-підприємців (ФОП): від 3400 до 5100 гривень. Якщо ж протягом року людину вже штрафували за цією статтею, суми подвоюються: до 6800 гривень для громадян і до 10 200 гривень для підприємців.
Ще одна проблема для інспекторів – брак приладів. Управління реклами офіційно визнало, що не має ні регламентів, ні ватметрів. Тому будь-які претензії до ресторатора, висловлені «на око», є лише суб’єктивною думкою посадовця. «Без сертифікованого приладу та зафіксованої методики вимірювання будь-яка вимога щодо «перевищення потужності» не має юридичної сили», – каже Євген Комаров.
Окреме питання – автономне живлення. Якщо вивіска працює на акумуляторах, вона не створює навантаження на мережу, а отже – виконання вимоги втрачає сенс. У такому разі юрист радить просто тримати під рукою техпаспорт автономної системи, щоб зняти питання на місці.
Щодо безпеки на входах до закладів, тут юрист радить не покладатися на рекламні конструкції. За травмування людини через темряву відповідатиме власник, а місто завжди зможе апелювати до того, що заборона стосувалася лише реклами, а не функціонального освітлення. «Варто використовувати акумуляторні ліхтарі з датчиками руху або світловідбивну стрічку – вони забезпечують безпеку, але не вважаються рекламним освітленням», – підсумовує експерт.
Джерело: Вивіска не ліхтар: як київські заклади опинилися в юридичній пастці через світло
