Бразилія має недавній болісний досвід національної трагедії. 25 січня 2019 року в місті Брумадінью сталася катастрофа — прорив дамби, що спричинив загибель десятків людей і масштабні екологічні наслідки. Хоча контексти цієї трагедії і підриву греблі Каховської ГЕС суттєво різняться, обидві події об’єднує стихія води як знаряддя руйнації.
Саме через порівняння таких досвідів подолання наслідків, ушанування пам’яті загиблих, оцінки збитків, компенсації постраждалим і притягнення винних до відповідальності ми не просто поширюємо інформацію, а формуємо зв’язки, які можуть перерости в реальну підтримку.
Також для України надзвичайно важливий досвід у сфері меморіалізації. Меморіал Брумадінью вирізняється не лише концептуальною глибиною та візуальною мовою пам’яті, а й тим, що родини загиблих стали активними учасниками процесу його створення й управління ним. Такий підхід, коли пам’ять не нав’язують, а формують спільно, може стати прикладом для українських ініціатив, які прагнуть зберегти правду про події війни за незалежність України, вшанувати пам’ять жертв російської агресії і водночас будувати міжнародну солідарність і підтримку України.
Українська делегація під час візиту до меморіалу.
***
Меморіал Брумадінью, спроєктований архітектором Густаво Пенна, є даниною пам’яті 272 загиблим у результаті трагічного прориву дамби 25 січня 2019 року. Цей пам’ятний простір був створений, коли ще тривали пошуки тіл, яких не зупинили по сьогодні.
Меморіал Брумадінью — одночасно місце вшанування пам’яті й об’єднання родин, щоб пережити горе. Воно нагадує про наслідки катастрофи, розповідає про неї і наштовхує на роздуми, що можна було уникнути її. «Меморіал Брумадінью — це місце, де архітектура зустрічається з пам’яттю. Воно охоплює біль і перетворює його на опір забуттю, надаючи нового значення місцю трагедії», — підкреслює архітектор Густаво Пенна.
Зі самого початку створення Меморіалу проєкт передбачав тісну співпрацю з родинами жертв катастрофи. Для розробки меморіалу обрали місцеву фірму Gustavo Penna Arquitetos & Associados, або GPAA.
При вході монументальний простір Меморіалу відразу ж повідомляє про його призначення. Скручений, фрагментований павільйон зробили з оголеного бетону. Він пофарбований червоним пігментом з токсичних відходів залізної руди, які поховали 251 співробітника гірничодобувної компанії Vale, коли ті обідали в їдальні компанії, та ще 21 місцевого жителя. Товста, хвиляста бетонна форма символізує зруйновані мрії та непереборну силу грязюки, що знищила все на своєму шляху.
«Я ніколи не уявляв, що у своєму житті буду створювати меморіал, — розмірковує Пенна. — Після того, як я пережив це, відчуваю, що для мене архітектура змінилася. Я зміг стати на бік жертв, створити інструмент протесту, обурення. Фортецю, де може жити почуття протидії стиранню пам’яті про цю трагедію, місце, яке проти забуття».
Плавна форма павільйону натхненна невеликим світловим люком. Він розташований так, що 25 січня кожного року о 12:28 (момент катастрофи) промінь світла проникає крізь стелю і потрапляє на кристали у формі серця, заповнюючи простір світлом, якого не змогли побачити жертви того трагічного дня.
Невеликий простір, схожий на каплицю, відкривається назовні, на територію меморіалу. Шлях, на який вказує павільйон, — це нерівний розлом завдовжки 230 метрів — буквальний і символічний розрив, який прорізає місцевість і вказує на точне місце прориву дамби.
Коли відвідувачі спускаються цим коридором, схожим на траншею, вони бачать імена кожної жертви, навіть ненароджених дітей, викарбувані на стінах. Якщо родини загиблих не давали згоди на розміщення інформації про загиблого близького, то вона відсутня, а замість неї символічно розміщена квітка дерева іпе, яка символізує стійкість.
Не доходячи до середини шляху, в Меморіалі відкриваються три простори. Один ліворуч і два праворуч. Ліворуч — пам’ять. Праворуч — свідчення та священне місце, де зберігають віднайдені останки жертв. У просторі пам’яті родини вшановують своїх близьких: там розміщені їхні портрети, дорогі їм речі; емоції співпереживання підсилює зворушлива музика бразильського композитора Берни Сеппаса. У просторі свідчень трагічна історія повторюється знову і знову за допомогою відеозаписів з камер відеоспостереження компанії. Вони зафіксували майже всі ракурси жахливих подій, що розгорнулися того дня. Уздовж дороги пам’яті течуть два потоки, які зрештою зливаються, перш ніж упасти в меморіальне озеро. Нахилена під кутом квадратна конструкція символізує руйнівний дисбаланс людського втручання в навколишній ландшафт, катастрофічні наслідки зазіхання на природу, нехтування повагою до неї. Ціна цих дій — життя.
«Унікальним творінням людини є квадрат, — підкреслює Густаво Пенна. — Квадрат не існує в природі. Якщо ви бачите десь квадрат, значить, там була людина. Чому ця квадратна голова плаче? Тому що це кінцівка, це помилка людини, яка думала, що вона контролює все; того дня вона нічого не контролювала. Ця трагедія спричинена недбалістю, жадібністю та дурістю людини».
На території Меморіалу висаджено 272 жовтих дерева іпе в пам’ять про кожну жертву. Ці дерева змінюються разом з порами року. Форма квітки іпе присутня в меморіалі як символ кожної жертви та спадщини, яку вони залишили після себе.
Подорож Меморіалом Брумадінью завершується оглядовим майданчиком, з якого відкривається простір для роздумів з видом на долину, перетворену катастрофою. Внизу вантажівки курсують навколо тих, хто все ще працює над розкопками, щоб знайти останки останніх двох жертв.
Меморіал Брумадінью зберігає пам’ять про трагічні події 25 січня 2019 року і водночас говорить про відповідальність за нехтування повагою до довкілля.
***
Меморіал Брумадінью виник завдяки скоординованій діяльності родин жертв. Ті зібралися в перші дні після обвалу дамби в січні 2019 року, об’єднані болем, обуренням і потребою шукати відповіді. Колективне відчуття несправедливості й покинутості спонукало їх створити AVABRUM — Асоціацію родин жертв і людей, які постраждали від прориву дамби шахти Коррего-ду-Фейжао. З того часу AVABRUM є головним голосом сімей; асоціація діє з метою збереження пам’яті про жертв, встановлення відповідальності й отримання гарантій, що такі трагедії більше не повторяться. Ця спонтанна організація є прикладом громадянського опору владі гірничодобувних корпорацій і недбалості держави в контексті гірничодобувної діяльності.
З моменту свого створення AVABRUM виступала за створення простору для пам’яті, роздумів і освіти з цього питання. Так виник Меморіал в Брумадінью — як відповідь на бажання сімей жертв обвалу перетворити свій біль на живу пам’ять і колективне навчання.
Місце, обране для його будівництва, розташоване поблизу зони прориву, щоб зберегти прямий зв’язок зі зруйнованою територією. Архітектурний проєкт розробили в рамках публічного конкурсу. Його естетичні та виставкові елементи створили за активної участі сімей, які зібрали документи, свідчення, фотографії та дослідження про трагедію. Меморіал є не тільки місцем скорботи тих, хто втратив близьких, але й установою, яка провокує дискусію про соціальну відповідальність, пам’ять, довкілля, працю, права людини, архітектуру й інші питання.
Українська делегація відвідує меморіал.
***
Важливим питанням для AVABRUM було і є відновлення справедливості. Боротьба за справедливість ведеться на багатьох фронтах. AVABRUM діє за допомогою незалежної юридичної допомоги через Інститут Кордільєра, уважно здійснює нагляд за кримінальними й цивільними провадженнями та підтримує постійний діалог з прокуратурою та офісом державного захисника. Крім того, Асоціація проводить кампанії комунікації та соціальної мобілізації, бере участь у слуханнях і тисне на органи влади як у Бразилії, так і за кордоном, аби покарати за вчинений злочин і відновити справедливість.
Ці наполегливі дії були необхідні для того, щоб порушити мовчання, яке часто оточує великі екологічні катастрофи, та поставити під сумнів хижацьку модель гірничої промисловості, яка ставить під загрозу життя людей в ім’я прибутку. Справедливість, якої домагаються родини, є також символічною боротьбою за правду, за гідність жертв і за трансформацію системи, яка нормалізує руйнування навколишнього середовища та суспільства. Пошук правди і її збереження є однією з цілей AVABRUM.
***
Ще одна мета асоціації — відшкодувати збитки. Шлях до цього не є легким. Окрім судових затримок і технічну складність справ, родини стикаються з економічним і політичним впливом гірничодобувних компаній, таких як Vale, що намагаються мінімізувати свою відповідальність і перетворити відшкодування на просту фінансову компенсацію.
До того ж родини загиблих постійно відчувають емоційне напруження, публічну увагу й ризик того, що їхні страждання будуть використані в корисливих цілях. Незважаючи на це, AVABRUM продовжує діяти, вимагаючи матеріальних, символічних та екологічних репарацій, а також ефективної участі сімей жертв на всіх етапах юридичного процесу.
***
Меморіал Брумадінью проводить постійні освітні заходи (екскурсії, семінари, лекції), які зберігають пам’ять про обвал шахти Коррего-ду-Фейжао і служать постійним інструментом підвищення обізнаності про основні теми Меморіалу: збереження навколишнього середовища, пам’ять і захист прав людини. Меморіал також має довідковий центр: цифровий простір, який зберігає та надає доступ до культурних, академічних й офіційних матеріалів, пов’язаних з катастрофою. Він містить письмові й аудіоматеріали, музейні артефакти (особисті речі жертв, предмети з пожежної служби штату Мінас-Жерайс), фотографії, відео, інтерв’ю та інші історичні записи про трагедію.
Освітня місія полягає в тому, щоб перетворити знання про обвал і його наслідки на інструмент збереження навколишнього середовища й підвищення соціальної свідомості, поєднуючи пам’ять і громадянську позицію.
***
AVABRUM підтримує постійний діалог зі спільнотами людей, які постраждали від дамби в інших регіонах Бразилії, та зі сім’ями жертв інших трагедій: пожежа в нічному клубі Kiss (Ріо-Гранде-ду-Сул, 2013), обвал греблі Маріана (Мінас-Жерайс, 2015), пожежа в Ніньо-ду-Урубу (Ріо-де-Жанейро, 2019), просідання ґрунту в Масейо (Алагоас, 2019).
Крім того, Асоціація співпрацює з міжнародними організаціями, що діють у сфері екологічної справедливості та захисту прав людини. Це відбувається у формі зустрічей, спільних проєктів, обміну досвідом. AVABRUM вважає, що об’єднання голосів і зміцнення глобальних мереж необхідне, щоб протистояти економічній моделі, яка відтворює трагедії в різних державах, залишаючи після себе руйнування й безкарність. Тому солідарність між жертвами стала формою глобального опору.
***
Держава відіграє офіційну роль в утриманні Меморіалу й управлінні заходами з відшкодування збитків, але ця підтримка не завжди достатня. Сім’ї та AVABRUM залишаються пильними, щоб забезпечити виконання державних зобов’язань. У багатьох випадках тиск громадянського суспільства був вирішальним, аби спонукати державні органи до дій. Отже, Меморіал Брумадінью є результатом не тільки державної політики, а й наполегливості сімей у перетворенні травми на колективний проєкт пам’яті і справедливості.
Цей матеріал є результатом спільної ініціативи Justiça Global і Міжнародного фонду «Відродження» з обговорення викликів соціально-екологічного захисту й відновлення справедливості.
Джерело: Меморіал Брумадінью: місце, де архітектура зустрічається з пам’яттю
