48 років ув’язнення на трьох — на Луганщині окупанти засудили за “шпигунство” цілу родину

За версією “слідства”, у травні 2022 року подружжя Рижкових, які є громадянами України, “збирали розвідувальні відомості про місця дислокації російських військовослужбовців”. Сама ж Ірина, яка працювала у медичній установі, нібито передавала українським спецслужбам дані про російських військовослужбовців, які проходили лікування за місцем її роботи.

10 липня 2025 року в тимчасово окупованому Луганську пройшло “судове засідання верховного суду лнр” над Олександром та Іриною Рижковими. Окупанти опублікували відео із зали так званого судового засідання, де російські журналісти запитали у Рижкових, чи визнають вони свою провину, на що подружжя відповіли: “Ні”. Триває розгляд апеляційної скарги.

Засуджені окупаційним судом Олександр та Ірина Рижкови.

Фото: скріншот з відео окупаційної прокуратури ЛНР

Засуджені окупаційним судом Олександр та Ірина Рижкови.

 

“Слухання” у справі сина переносили багато разів

Одночасно з батьками “вироку” від окупаційної влади очікував і їхній син Валерій. Як розповіла рідна сестра Олександра, Наталія, засідання у сфабрикованій справі проти її племінника переносили багато разів. Проте 30 вересня 2025 року у російських новинах зʼявилася інформація про “верховний суд лнр” над двадцятирічним Валерієм.

Окрім так званого збору та передачі інформації про дислокацію російських військових на території Новоайдарського району, окупанти інкримінують йому “диверсії на залізничних станціях”.

“Крім того, Рижков 15 липня 2022 року, за завданням представника СБУ, перебуваючи на залізничному переїзді 913-го кілометра ділянки головної залізничної колії між станціями “Старобільськ” та “Новий Айдар” в районі села Денежникове Новоайдарського району лнр, пошкодив релейні шафи, у зв’язку з чим виникла несправність помилкової зайнятості рейок дорожнім складом. 2 серпня 2022 року на 917-му кілометрі головної залізничної колії між станціями “Старобільськ” та “Новий Айдар” у районі селища Марс Новоайдарського району лнр розстикував рейки”, — повідомила так звана “старша помічниця прокурора лнр” Олена Усачова виданню РІА “Новості”. 

“Верховний суд лнр” визнав хлопця винним та присудив йому 14 років в колонії суворого режиму. Захисник Валерія подав апеляційну скаргу. 

Незаконно засуджені були у поганому стані

Майже рік рідні сімʼї з Новоайдара не знали нічого про долю Олександра, Ірини та Валерія. Як розповіла Наталія, російські військові викрали їх з власного будинку 6 березня 2023 року, а сина — з гуртожитку в Луганську, де він навчався.

“Вони нічого не пояснювали, проводили обшуки, вилучили всю техніку з будинку та забрали їх. З гуртожитку на території колишнього Луганського аграрного університету в Луганську вони забрали й їх сина Валерія. Після того ми шукали їх скрізь: писали в усі структури так званої “лнр”, проте нам відповідали, що “у звʼязку з недопустимістю розголошення інофрмації, яка містить державну таємницю, дати відповідь на ваш запит є неможливим”, — розповіла Наталія.

Фото: надано Наталією

Лише через півроку, вони побачили відео, де її племінник знаходиться на “слідчих діях” і нібито визнає свою провину: розповідає, як саме та де вчиняв “диверсії”. Жінка надала нам це відео. На ньому видно, як молодий хлопець (обличчя заблюрене) без зупинки, ніби читає з листка, розповідає, як він співпрацював з українськими спецслужбами, передавав їм різну інформацію — в тому числі про шпиталь, де працювала його мати, — і які обіцяли, якщо його затримають, “викупити з полону за 10 тисяч доларів”. За словами Валерія, нібито за передачу інформації йому двічі платили по 2,5 тисячі гривень.

На іншому відео його батько та мати (так само — із заблюреними обличчями) по суті, обмовлюють себе і один одного, зізнаючись в зборі інформації про дислокацію російських військових і передачу її українським спецслужбам, внаслідок чого був обстріляний шпиталь в Новоайдарі, де загинули 36 російських військових. 

Варто зазначити, що, за словами Наталії, обидва відео з так званих “слідчих експериментів” були зняті ледь не через рік після затримання всіх членів родини і нічого спільного з подіями, які відбулися з ними у реальному житті тоді, не мають. 

Ще через півроку рідним повідомили, що Олександр та Ірина знаходяться у Луганському СІЗО. Коли їх вдалося побачити іншим родичам, то вони сказали, що Олександр та Ірина у незадовільному психологічному та фізичному стані. Теж саме сказали й про Валерія, розповідає Наталія. У поточному році Ірину перевели до СІЗО у місті Старобільськ. 

Наталія не розуміє, чому це сталося з її рідними. Вона запевняє, що ніхто з них ніколи не мав ніякого стосунку до військової справи. 

“Ніхто з них не служив ніколи, навіть в армії не був. Саша працював все своє життя на землі, навіть через те їхати не хотів з окупованої території. А його дружина, Ірина, працювала молодшим медичним працівником у місцевій лікарні. Племінник взагалі молодий юнак. Які з них шпигуни?” — сказала вона. 

Варто також додати, що тривалий час молодша донька Рижкових знаходилася в окупованому місті й була свідком цих страшних подій, через що редакція LB.ua відкладала публікаю цього матеріалу. Наразі, за інформацією Наталії, дівчинка покинула ТОТ та знаходиться у безпеці.


Джерело: 48 років ув’язнення на трьох — на Луганщині окупанти засудили за “шпигунство” цілу родину

Схоже