Як прокурори встановлюють провину
Спецпризначенці Головного управління розвідки Міністерства оборони України, звільняючи у вересні 2024 року територію Вовчанського агрегатного заводу, взяли у полон групу російських військових. Вони були доставлені до одного з прифронтових міст, де прокурори проводили їх первинний допит з метою встановлення будь-яких обставин, які можуть зацікавити органи досудового розслідування.
Микита Дальока, прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії вчинення злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокуратури, розповів, що, як показує практика, найчастіше допити не призводять до якихось результативних моментів, бо військовополонені рідко зізнаються у своїх злочинах чи повідомляють про інші злочини. Тим більше, що полонені найчастіше користуються певною методичкою: не знали, куди йдемо, не знали, що робимо і т.д.
“Але у цьому випадку було все не так. У ході допиту ми використовували європейську практику процесуального інтервʼю, в ході якої вдалося встановити розбіжності між показами військовополонених. Один із них повідомив, що інший здійснив розстріл українських військовополонених”, — розповів прокурор.
Маючи первинну інформацію, слідчі стали перевіряти її різними методами.
Слідчі дії
“Під час допитів інших російських військовополонених вдалося встановити, що той військовий, який, на думку слідства, вчинив розстріл, також перебуває в полоні. Фактично поштовхом стали їхні внутрішні розбіжності — несправделиво розподілялася їжа, мали місце особистісні образи, протиріччя та інше. Розуміючи, що ми знаємо про цей факт, інші військовослужбовці зс рф стали активніше співпрацювати зі слідством та надавати більш повну інформацію”, — сказав прокурор.
«Отправьте их к Бандере»: виконали наказ вищого командування
Так, слідству вдалося встановити деякі деталі цих страшних обставин. За словами прокурора, українського військовополоненого привели на територію приміщення КПП, яке контролювалося бійцями збройних сил РФ. Його руки були перемотані скотчем. Він не чинив опору, був без зброї. Один із бійців із позивним «Кот» завів його до приміщення. «Алтай», підозрюваний, у свою чергу контролював виконання наказу та спостерігав, щоб все пройшло, як домовились.
“За кілька секунд пролунав постріл. Тіло лишили там — поруч із місцем, де вже лежали тіла вбитих російських військових, але з суттєвою відмінністю — їх вбили в бою. Жодних шансів на життя, жодного пояснення”, — сказав Микита Дальока.
Ще двох українських військовополонених утримували майже добу. Їх допитували. Проте пізніше по радіостанції пролунав наказ: «Отправьте их к Бандере». У цьому випадку «Алтай» сам доклав зусиль і розстріляв беззбройних українських бійців, розповів прокурор.
Найскладніше — ідентифікувати потерпілих
Перед прокурорами та співробітниками Служби безпеки України стояла головна задача — встановити особи розстріляних українських військовополонених. На той час територія агрегатного заводу продовжувала бути сірою зоною і проводити будь-які слідчі дії там було неможливо. Тоді слідчі пішли від зворотного: в ручному режимі стали перевіряти інформацію про всіх зниклих безвісти, тих, хто вважається загиблим на цьому напрямку та тих, хто може перебувати в російському полоні.
“Нам вдалося встановити обмежене коло українських захисників, серед яких могли бути ті, кого розстріляли військові ЗС РФ. Ми отримали фотокартки потенційних потерпілих. Серед фотографій, предʼявлених російським полоненим, було опізнано саме ту особу, яка була розстріляна”, — прокоментував Микита Дальока.
Слідчі дії
Санкція статті передбачає довічне
Упевнившись, що всі деталі злочину співпадають, прокуратура оголосила громадянину Росії підозру про вчинення розстрілу українських військовослужбовців у двох епізодах.
Це 36-річний громадянин Росії, молодший сержант, стрілець штурмового взводу 1 мотострілецького батальйону 82 мотострілецького полку 69 мотострілецької дивізії 6 Армії Ленінградського військового округу ЗС РФ. Він є контрактником, раніше брав участь у різних воєнних конфліктах — не лише в Україні. Має на утриманні чотирьох дітей.
Обвинувачений співпрацює зі слідством, надає покази. За санкцією цієї статті йому загрожує довічне увʼязнення.
Окрім цього, співробітниками Служби безпеки України та Харківської обласної прокуратури проводяться слідчі дії з метою встановлення осіб, які віддали накази щодо вбивства військовополонених. За результатами перевірки зібраних доказів цим особам буде заочно повідомлено про підозру (in absentia). За інформацією прокуратури, на даному напрямку вже досягнуто суттєвого прогресу.
