Донорство крові
Якщо в лютому 2022-го ми бачили довжелезні черги біля центрів крові, то зараз охочих допомогти значно менше. На жаль, найбільш активно люди здають кров, коли російська ракета вбиває й ранить людей у мирних містах. Проте кров потрібна щодня, і навіть у разі обстрілів порятунок поранених залежить від того, чи був у лікарнях запас уже в момент “прильоту”.
Більша частина опитаних — донори, зареєстровані на ДонорUA. І навіть за цієї умови ми бачимо, що кров здає менше людей, ніж три роки тому. При цьому ми не можемо наразі підрахувати, яка кількість чоловіків і жінок, що раніше здавали кров, пішли до війська, отримали поранення, виїхали з країни або стали більше хворіти внаслідок стресу й виснаження.
Хай там як, ключові драйвери та перешкоди для донорства змінилися. Тому й шляхи популяризації мають трансформуватися, з огляду на глобальні зміни в суспільстві та на досвід кожної з груп, охоплених у дослідженні.
4 моделі ставлення до донорства
Дослідження виділяє чотири основні типи ставлення людей до донорства крові:
- свідомо залучені донори — мають досвід донації та зберігають готовність продовжувати;
- група сумнівів — мають досвід, але не впевнені, чи будуть здавати кров у майбутньому;
- відкриті до донорства — досвіду не мають, але не заперечують такої можливості;
- реджектори — повністю виключають можливість стати донорами, незалежно від наявного досвіду.
Динаміка: більше донорів — менше потенціалу
З 2021 до 2025 року частка свідомо залучених донорів постійно зростає. Майже половина донорів долучилися до спільноти вже після початку повномасштабної війни, і динаміка зберігається. Водночас скорочується резерв потенційних донорів: у 2021-му — 47%, у 2025-му — 37%. Люди визначаються: або стають донорами, або відмовляються остаточно.
Проте нам не вдалося зафіксувати збільшення кількості відкритих до донорства людей. Наразі складно стверджувати, чи пов’язано це з особливостями вибірки, чи залучати “холодну” аудиторію справді стає важче.
Джерела мотивації та перешкоди для донорства
Головний драйвером для донорства крові залишається війна: 33% респондентів кажуть, що саме вона стала причиною для першої донації.
До 21% зросла кількість людей, які долучилися до донорства завдяки прикладу близьких людей. Водночас вплив інфлюенсерів незначний — він надихнув менше 1% опитаних донорів.
Зменшилася кількість тих, хто здає кров виключно для близьких (з 22% у 2022 до 15% у 2025). Інші залишаються донорами завдяки усвідомленню суспільної потреби.
Основна перешкода для донорства — стан здоров’я (37% відмов спричинені саме цим). І якщо більшість протипоказань є обґрунтованими, деякі викликають сумніви. Наприклад, чимала кількість українців через хронічний стрес змушені приймати антидепресанти, вживання яких у світовій практиці не заважає донорству крові. Однак в Україні більшість центрів крові не приймає таких донорів. Очевидно, що нормативна база потребує подальшого вдосконалення.
14% опитаних зазначили, що здавати кров їм заважає брак підтримки донорства з боку держави. Ще 12% загалом не знають, чи можна їм бути донорами. 13% опитаних повідомили, що мали неприємний досвід під час донації, який їх демотивує — погане самопочуття, довгі черги, непривітне ставлення медиків.
На 12% зменшилася кількість людей, які реагують на інформаційні кампанії, присвячені донорству. Найімовірніша причина таких змін — емоційне вигорання. Водночас соціальні мережі залишаються найефективнішим джерелом відповідної інформації — це зазначили 59% опитаних.
Як діяти?
Суспільство поступово нормалізує донорство як культуру солідарності. І цей вектор необхідно підсилювати, роблячи донорство доступнішим та зрозумілішим, збільшуючи кількість точок входу, створюючи більше можливостей для долучення.
Здати кров з колегами чи друзями, аби не боятися. Отримати вичерпну інформацію у свого сімейного лікаря, а не шукати її в різних джерелах. Українці готові робити кроки назустріч, коли бачать, куди ступати. І спільна місія держави, громадських організацій та свідомого бізнесу — підсвічувати цей шлях.
Джерело: На четвертому році повномасштабної війни все менше людей готові здавати кров: дослідження
