Чому вимоги Росії неможливо виконати

Чоловік з прапором України стоїть на авто, люди святкують звільнення міста від Росії. Херсон, 12 листопада 2022 року.

Фото: Тарас Ібрагімов / Суспільне

Чоловік з прапором України стоїть на авто, люди святкують звільнення міста від Росії. Херсон, 12 листопада 2022 року.

Анексія

Евакуювати Запоріжжя й Херсон, вивезти сотні тисяч людей з проукраїнською позицією, родичі яких у Силах оборони України, які донатили й виступали проти окупації, — аби вони не потрапили на підвал і у фільтраційні табори?

Навіть без того, що ніхто на це не піде, а той, хто навіть озвучить це в Україні публічно, стане політичним трупом. Куди, за які гроші, з чого вони житимуть? Загалом населення цих міст — 1.3 млн. Транспорт, житло, робочі місця, допомога, облаштування — це десятки мільярдів доларів. 

Ми вже бачили, як США домовилися про швидкий мир, поки ЄС заплатить за миротворчу місію і знайде для неї контингент. 

Тут навіть до ворожки не треба ходити, що ніяких грошей на це нам не буде, бо в такому разі війна на кілька років ущухне, а порятунок потопельників — клопіт самих потопельників. 

Припинення вогню 

Росія вимагає, щоб Україна спочатку вивела війська, а потім, через 30 днів, буде припинення вогню?

Тобто ми маємо підписати папір, за яким нас битимуть КАБами та крилатими ракетами на ротаціях; підписати папір про заборону передислоковувати війська, якщо раптом знову почнеться загострення — просування на Сумщині й Чернігівщині, висадка десанту, спроби оточення?

У принципі не існує такого паперу. Якщо хтось атакує частини, то вони зарухаються — самогубців у ЗСУ немає.

І де гарантія, що коли ми відійдемо з агломерацій Донбасу, з підготовлених позицій і на правий берег, війська РФ не рушать далі? На плечах військ, що виходять, висаджуючи морські десанти, як у Поті в Грузії, і вертолітні, як у Кодорській ущелині. Її теж не існує в принципі. Той, хто заявляє інше, — шизофренік.

Військовослужбовці ЗСУ стріляють із самохідної реактивної системи залпового вогню на передовій позиції в Донецькій області, 3 червня 2025 р.

Фото: EPA/UPG

Військовослужбовці ЗСУ стріляють із самохідної реактивної системи залпового вогню на передовій позиції в Донецькій області, 3 червня 2025 р.

Демобілізація

Розпустити одні з найбоєздатніших частин: «Азов», Третю штурмову, частини НГУ й розпочати процес демобілізації? І точно війна не триватиме далі, як у 2022 році; армія РФ просто приїхала на навчання, і абсолютно точно всі свідчення звірств у Бучі зняті, за заявами Москви, на Кіностудії Довженка. Держава у нас не взірець ефективності, але на таке не піде ніхто, у жодному куточку світу. 

Скласти зброю означає отримати Бучу на всю країну — жодного іншого варіанта з людожерами в Кремлі не буде. Доведено кувалдами в Сирії та катівнями у РФ, де працівники ФСВП ґвалтують засуджених. 

Заборона членства в НАТО та військової допомоги Заходу

Ну от підписали ми папірець. А контролювати як? Що замість контейнерів з будматеріалами й технікою для повоєнного відновлення до нас не їдуть дрони, САУ і таємно в ЄС не навчаються офіцери?

Розмістити на об’єктах спостерігачів? Так не проблема отримувати цю допомогу в обхід баз під наглядом.

Це вже не кажучи, що будь-які сили РФ усередині України стануть цілями атак дронами, підривів і запеклої партизанської війни. Благо, зараз дрони можна паяти на будь-якій кухні, а сотні тисяч людей, що втратили близьких, бізнеси й будинки, нікуди не дінуться — ненависть, яку роздмухав Кремль, забиратиме життя ще роками.

Президент України Володимир Зеленський виступає перед (зліва направо) начальником Генштабу Збройних сил Великобританії Тоні Радакіним, держсекретарем з питань оборони Великої Британії Джоном Гілі, міністром оборони України Рустемом Умєровим і міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом під час засідання контактної групи з питань оборони України перед зустріччю міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі, 4 червня 2025 року.

Фото: EPA/UPG

Президент України Володимир Зеленський виступає перед (зліва направо) начальником Генштабу Збройних сил Великобританії Тоні Радакіним, держсекретарем з питань оборони Великої Британії Джоном Гілі, міністром оборони України Рустемом Умєровим і міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом під час засідання контактної групи з питань оборони України перед зустріччю міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі, 4 червня 2025 року.

Перша ліванська війна як приклад мирного процесу 

Ліван зазнав повної поразки 1982 року: столицю взяли штурмом; ізраїльтян підтримала християнська міліція; частину країни окупувала Сирія.

Вимоги ізраїльтян — створити зону безпеки в Південному Лівані, евакуювати 14 тисяч бійців супротивника з Бейрута, провести вибори у яких візьмуть участь християнські сили.

Анексії міст з мільйоном населення, роззброєння, обмеження на збройні сили? А цього Ізраїль не вимагав.

Тобто країна, яка зазнала повної поразки і стала ареною громадянської війни, отримала від сторони-переможиці вимоги м’якші, ніж Україна, яка, попри втрати і втому від війни, не програла.

Це досконале безумство, що показує, наскільки відірвані від реальності в Кремлі.

Операція ізраїльської армії, що отримала назву «Мир Галілеї», Ліван, 1982.

Фото: Вікіпедія

Операція ізраїльської армії, що отримала назву «Мир Галілеї», Ліван, 1982.

Мир у руках тих, хто почав війну

Тож укотре: війна триватиме до фізичної смерті режиму РФ — смерті Путіна чи перевороту.

Війна триватиме до окупації та розгрому України, але в такому разі почнеться міська герилья.

Війна триватиме до поразки у війні й розпаду РФ — і тоді Сили оборони України їздитимуть на стабілізаційні заходи до БНР.

Війна триватиме до входження РФ в економічну рецесію і чергового Мінська, навіть якщо він називатиметься Стамбулом — з прицілом на черговий раунд, щойно трохи полегшає.

Мир завжди в руках тих, хто розпочав війну.

Двопалатний консенсус 

Добре те, що спікер Палати представників США Майк Джонсон заявив, що Республіканська партія і особисто він підтримують введення жорсткіших санкцій проти РФ і тих країн, які допомагають обходити санкції: «Багато членів Конгресу хочуть, щоб ми ввели проти Росії якомога жорсткіші санкції. І я підтримую це». Хороший дзвінок.

Спікер Палати представників Майк Джонсон під час відвідин Колумбійського університету, квітень 2024 р.

Фото: EPA/UPG

Спікер Палати представників Майк Джонсон під час відвідин Колумбійського університету, квітень 2024 р.

На столі — 500 % мита проти країн, які купують російські вуглеводні та жорсткіші санкції проти банків і енергетичного сектору. 

Ми вже бачимо, що на такі дії ще немає згоди Трампа і, скоріш за все, він буде готовий накласти вето. Але очевидно, що і Сенат, і Палата представників усвідомили, що Москва висуває вимоги, щоб просто зірвати переговори і тягне час для літньої кампанії. 

Звісно, операція «Павутина» виправдана — бо коли тобі погрожують стратегічним бомбардуванням, якщо ти не виконаєш умов, які неможливо виконати, то треба бити і бити сильно. 


Джерело: Чому вимоги Росії неможливо виконати

Схоже