Біометановий модуль на заводі в Україні
Цей амбітний план відкриває унікальне вікно можливостей для України. Попри безпрецедентні виклики, спричинені війною, наша країна послідовно здійснює енергетичний перехід і розвиває нові напрями біоенергетики. Україна не лише прагне зміцнити внутрішній ринок, а й активно готується до інтеграції в європейський простір. Ми можемо зробити вагомий внесок у досягнення цілі ЄС з виробництва 35 млрд м³ біометану до 2035 року — і водночас закласти підґрунтя для власного економічного відновлення.
Біометан має важливе кліматичне значення. Перероблення агровідходів у біогаз дозволяє скорочувати неконтрольовані викиди метану — одного з найпотужніших парникових газів, який у 25 разів сильніше впливає на зміну клімату, ніж CO ₂. Згідно з дослідженням Європейської асоціації біогазу, залежно від типу сировини та технології, виробництво біометану може знизити викиди CO ₂-еквіваленту на 60–90% у порівнянні викопним газом. Наприклад, переробка 50 тонн гною на добу дозволяє уникати до 20 тонн CO₂-еквівалента щоденних викидів.
Анаеробне зброджування залишає по собі дигестат — біологічне добриво, яке повертає поживні речовини у ґрунт і скорочує потребу в мінеральних добривах. Це підвищує родючість земель і закриває ресурсний цикл.
Потенціал України — близько 21,8 млрд м³ біометану на рік при повному залученні доступної агросировини: гною, силосу, післяжнивних залишків, побічних продуктів переробки. За оцінками профільних експертів, 20% цього потенціалу доцільно експортувати для задоволення майбутніх потреб ЄС у біометані.
Одна з переваг біометану — хімічна і фізична схожість природному газу. Це дозволяє подавати його у наявну інфраструктуру без додаткових витрат на адаптацію та прокладення нових комунікацій крім труб до заводів переробки.
У лютому 2023 року між Україною та Європейською комісією було підписано Меморандум про стратегічне партнерство у сферах біометану, водню та синтетичних газів. Цей документ фіксує намір обох сторін розвивати торгівлю, гармонізувати ринки, знижувати вуглецевий слід та поступово зменшувати залежність ЄС від російських енергоносіїв згідно з планом REPowerEU.
Ініціатива REPowerEU, запущена у травні 2022 року, має кілька цілей: захистити споживачів від енергетичної нестабільності, підтримати енергетичну незалежність ЄС і прискорити перехід до відновлюваних джерел енергії. До кінця 2025 року держави-члени ЄС повинні представити національні плани, що відображають відмову від російського газу, нафти і ядерного палива.
Україна зняла всі перешкоди для виходу біометану на ринок ЄС – розблокувала експорт біометану, визначила тимчасовий (до повноцінного запуску українського реєстру біометану) порядок експорту цього відновлюваного газу до Євросоюзу.
Для швидкого нарощування виробництва біометану в Україні важливим є також забезпечення достатніх потужностей для фізичного транспортування біометану в райони з достатнім попитом на газ, що дало б змогу біометановим заводам працювати на повну потужність.
Своєю чергою, для ЄС ключовими перешкодами є неврегулювання порядку транскордонної торгівлі біометаном з третіми країнами. Об’єднання національних реєстрів в єдиний централізований європейський реєстр Union Database (UDB) стало необхідною умовою для формування повноцінного регіонального ринку біометану.
Union Database (UDB) — це «паспорт» для кожного кубометра біопалива в ЄС. За статтею 31a Директиви RED II (оновленої RED III) всі транзакції з біопаливом мають бути зафіксовані в єдиній базі: від моменту збору сировини до кінцевого споживання.
Це дозволяє виключити подвійний облік, фальсифікацію даних про викиди та невідповідність критеріїв стійкості.
UDB дозволяє уникати дублювання обсягів, забезпечити прозорість походження палива;, виключити підробку даних про викиди та встановити чіткий контроль за відповідністю критеріям сталості.
Саме тому запуск українського реєстру біометану який відповідатиме суворим європейським вимогам і в якому буде здійснюватися видача, розподіл та анулювання гарантій походження біометану, а також приєднання цього реєстру до UDB є першими необхідними кроками на шляху визнання українських гарантій походження біометану, а отже забезпечення попиту на український біометан.
Для України інтеграція в UDB означає:
- Верифікація походження. Це демонструватиме нашим партнерам, що ми прибираємо «сірі» схеми заради довіри.
- Доступ до фінансування. Фонди, банки та іноземні інвестори зможуть оцінити ризики через відкриті дані. Лише UDB забезпечить таку прозорість.
- Розширення експорту. Без інтеграції з UDB жоден обсяг біометану не отримує статусу «сталого біопалива» на ринку ЄС, тобто того що значною мірою скорочує викиди парникових газів. Після інтеграції українські виробники зможуть продавати біометан у ЄС як сертифікований «зелений газ» за преференційними умовами.
Ключову роль у просуванні ідеї прозорого та інтегрованого ринку біометану відіграв круглий стіл “Цифрові реєстри — основа прозорого ринку відновлюваної енергії”, організований за ініціативи Ганни Замазєєвої, Голови Держенергоефективності України. Під час події, яка об’єднала представників уряду, парламенту, бізнесу, міжнародних партнерів і профільних агенцій, учасники зосередились на практичних кроках запуску українського реєстру біометану та його інтеграції в Union Database ЄС.
Захід пройшов у конструктивному та відкритому форматі. Обговорення торкались питань сумісності національного реєстру з європейськими стандартами, процедур верифікації даних, захисту від маніпуляцій та фальсифікації, а також визначення перших сценаріїв експорту. Від Наглядової ради Фонду декарбонізації України ми виступили з баченням довгострокової дорожньої карти для сектора, як енергетичного та стратегічного інструменту для посилення ролі України в європейському просторі.
Ключове значення електронного реєстру — у створенні довіри. Це цифрова інфраструктура, що забезпечує простежуваність, підзвітність і сумісність із вимогами міжнародних ринків. Саме вона дає змогу українському біометану отримати «зелений статус» і увійти до сертифікованої енергетичної системи ЄС. Вже до кінця літа 2025 року очікується тестовий запуск реєстру, що стане переломним моментом для українського біоенергетичного ринку.
Це був складний шлях, що потребував скоординованої співпраці між всіма учасниками.
З 2021 року було ухвалено низку рішень, спрямованих на створення системи сертифікації біометану: Закон України від 21.10.2021 № 1820 щодо розвитку виробництва біометану та постанову Уряду від 22.07.2022 № 823 «Про затвердження Порядку функціонування реєстру біометану». У 2024 році до Митного кодексу внесли зміни для врегулювання процедури експорту трубопровідним транспортом.
Перший завод з виробництва біометану в Україні запущено у квітні 2023 року на базі діючої біогазової станції. Його потужність — близько 3 млн м³/рік. А 14 травня 2024 року Президент України підписав Закон №3613-IX, який дозволяє митне оформлення біометану, що транспортується трубопроводами. 6 лютого 2025 року енергетична митниця вперше здійснила оформлення періодичної декларації на експорт біометану до Європи. Сьогодні працюють вже три установки загальною потужністю 11 млн м³/рік, ще п’ять — у стадії запуску. До кінця року очікується зростання виробництва до 20 млн м³.
Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України взяло на себе повну відповідальність за розроблення та впровадження національного інструменту гарантій походження. В межах цього мандату створено нормативну базу: затверджено та оновлюється Порядок ведення реєстру біометану. Сформульовано технічне завдання для розробки інформаційно-комунікаційної системи «Реєстр біометану» відповідно до очікувань українського ринку, європейських вимог і чинного законодавства.
Процес охопив не лише технічні розробки, а й діалог із Європейською комісією щодо обміну даними, підписання угоди про технічну взаємодію та міжнародного визнання українських гарантій походження.
Що викликає справжній захват — система створена українською командою без залучення зовнішніх розробників. Попри обмежене фінансування все було зроблено максимально якісно і вчасно. У процесі роботи враховано пропозиції бізнесу, галузевих асоціацій і профільних установ. Архітектура побудована з урахуванням можливості швидкої технічної інтеграції з європейською платформою UDB. У разі політичного рішення повна інтеграція можлива протягом двох місяців.
Наразі ми формуємо стратегічний підхід до розбудови повноцінної екосистеми для біометанового виробництва. Серед пріоритетів — створення сприятливих фінансових умов: запуск нових програм підтримки, кредитні та грантові механізми для малих і середніх виробників, залучення міжнародних інвестиційних фондів і кліматичних фінансових інструментів.
Особливу увагу ми приділяємо транспортному сектору, зокрема морській галузі. Використання біометану у портах має потенціал для зниження викидів, модернізації інфраструктури та підвищення енергетичної незалежності. У 2025 році ми ініціюємо аналіз сценаріїв технічного переоснащення портових потужностей із переходом на біопаливо та визначенням фінансових моделей для реалізації проєктів.
Паралельно триває робота над підписанням угоди з ЄС про обмін даними та взаємне визнання гарантій походження. Для цього формується Координаційний штаб з біометану та біоетанолу, що об’єднає представників уряду, ринку та міжнародних структур. Це дозволить оперативно ухвалювати рішення та координувати дії в напрямі повноцінної інтеграції України до європейського енергетичного простору.
Окрім створення національного електронного реєстру біометану та розвʼязання питань його походження, ще одним критично важливим напрямом є фінансова підтримка українського бізнесу, який має розвивати цей сектор. Надійним партнером і потенційним провайдером такого фінансування може виступати Акціонерне Товариство «Фонд декарбонізації України» (далі — Фонд), створений як потужний інституційний інструмент для підтримки зеленого переходу.
Фонд уже сьогодні пропонує три ключові фінансові продукти — пряме кредитування, лізинг та факторинг. Водночас у чинних регламентах діяльності Фонду є низка обмежень. Зокрема, встановлені ліміти не дозволяють повною мірою профінансувати значну частину потенційних проєктів національного масштабу. Також чинною нормативною базою передбачена можливість фінансування лише виробництва біометану для внутрішнього споживання — у той час, як Україна має чіткий потенціал для експорту цього ресурсу.
Для того, щоб Фонд міг стати справжнім драйвером виходу України на міжнародний ринок біометану, Наглядова рада нині працює над актуалізацією стратегії Фонду, зокрема над внесенням змін до нормативно-правових та внутрішніх документів. Йдеться про розширення мандату Фонду — як щодо розміру фінансування, так і щодо цільових напрямів використання коштів, включно з експортом біометану. Паралельно розглядається оновлення умов за фінансовими інструментами Фонду, які в майбутньому дозволять не лише стимулювати внутрішнє виробництво, а й підтримати проєкти, спрямовані на розбудову експортної інфраструктури, логістики та міжнародної торгівлі.
Підсумовуючи, Україна зробила рішучий крок до формування прозорого, конкурентного та інтегрованого ринку біометану. Завдяки запуску електронного реєстру, активному діалогу з європейськими партнерами та стратегічному баченню розвитку галузі ми закладаємо основу для сталого енергетичного майбутнього та нової ролі України в європейській енергосистемі.
