Європейський Союз, своєю чергою, також проходить період технологічної невизначеності. Попри значні інвестиції у цифрові інновації, Європа продовжує перебувати у позиції «наздоганяючого» щодо США та Китаю у сфері розвитку фундаментальних технологій ШІ та хмарних обчислень. Це породжує «пастку середніх технологій», де європейські компанії обмежені використанням зрілих технологій, не здатних забезпечити конкурентний прорив.
Даний контекст означає, що українським видавцям доведеться не тільки пристосуватися до високих європейських стандартів, таких як GDPR і AI Act, але й враховувати потенційні загрози технологічної залежності від іноземних платформ.
Поточний стан українського ринку книговидання демонструє певні стабілізаційні тенденції попри складні умови війни. У 2024 році 38% українців регулярно читають книги у вільний час, а найбільш популярним форматом залишаються друковані видання.
Зростає кількість купівлі книжок — на 10% збільшилась частка населення, що купує друковані видання. Крім того, у 2024 році три чверті прочитаних книг були україномовними, що на 20 відсотків більше у порівнянні з попереднім роком, значною мірою через обмеження на ввезення російськомовних книг.
Серед причин, які заважають зростанню ринку, виділяються економічні бар’єри (зростання цін), фізичні пошкодження інфраструктури через війну, а також дефіцит кадрів. Ці дані я взяв з аналітичного звіту, що його зробили InfoSapiens на замовлення Українського інституту книги.
Водночас війна створила для українських видавництв додаткові бар’єри: зруйнована інфраструктура, логістичні порушення, відтік кваліфікованих кадрів та обмежений доступ до фінансових ресурсів суттєво ускладнюють процес адаптації до європейських технологічних реалій. Водночас саме ці умови змушують українських видавців шукати принципово нові рішення, що стане каталізатором інновацій у видавничому секторі.
На стратегічному рівні Україна має потенціал перетворитися на видавничий «хаб» Європи, ефективно інтегруючи ШІ-рішення:
- Використання ШІ для автоматизації видавничих процесів (аналіз фінансової та операційної діяльності, прогнозування популярності книг, персоналізація маркетингу) оптимізує витрати та може прискорити відновлення галузі.
- Мовна компетентність та культурна близькість українських видавців до європейського ринку дозволяють використовувати ШІ як інструмент багатомовності та міжкультурної комунікації, що є важливим для розвитку європейського культурного розмаїття. Зокрема — для невеликих видавництв штучний інтелект замінить перекладачів в комунікаціях з закордонними партнерами,
- ЄС прагне зменшити залежність від віддалених та ризикованих партнерів, відкриваючи для України можливості позиціонувати себе як стабільний центр цифрового видавництва (nearshoring/friendshoring).
- Досвід українських видавців у протидії російській пропаганді створює додаткову перевагу у використанні ШІ для боротьби з дезінформацією, що відповідає інтересам інформаційної безпеки ЄС.
Реалізація цих можливостей вимагає системної підтримки:
- Україні потрібна масштабна програма навчання кадрів у сфері ШІ, включаючи аналітиків, маркетологів, ІТ-фахівців, з залученням європейських програм фінансування та експертизи.
- Створення спеціалізованих «інноваційних пісочниць» дозволить видавництвам тестувати ШІ-рішення у контрольованому регуляторному середовищі, адаптованому до європейських стандартів.
- Необхідно полегшити доступ українських компаній до європейських фондів Research&Innovation (зокрема, Horizon Europe) та інвестиційних ресурсів EIF для фінансування інновацій. Це можливо зробити в процесі інтеграції України ЄС, а відтак — з впровадженням всіх необхідних реформ.
Таким чином, для України та ЄС цей шлях є взаємовигідним, оскільки допоможе масштабувати інновації в книговидавництві, посилити культурне різноманіття за рахунок інтеграції української літератури в європейську культуру.
Бо український ринок книговидавництва потребує не тільки внутрішнього покупця, але й доступу до зовнішніх ринків.
Джерело: На одній сторінці: як книговидавцям використовувати ШІ
