Ізоляція XXI століття: окупований Лисичанськ без зв’язку, інтернету та з таксофонами для «швидкої»

Мешканці тимчасово окупованого російськими військами Лисичанська на Луганщині опинилися в умовах глибокої гуманітарної та інформаційної кризи. У місті не лише відсутні елементарні комунальні послуги, а й повністю вимкнені мобільний зв’язок та інтернет. Для виклику екстрених служб людям доводиться покладатися на таксофони або особисті звернення, що створює критичні ризики для їхнього життя та здоров’я.

Про це повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко.

Ситуація в окупованому Лисичанську продовжує погіршуватися. За його словами, жителі міста не лише не мають доступу до елементарних комунальних послуг і не знають, у який спосіб готуватися до наступної зими, але й перебувають у стані майже повної інформаційної ізоляції.

«В місті досі вимкнені мобільний зв’язок та інтернет», — зазначив очільник ОВА.

Відсутність сучасних засобів комунікації створює надзвичайні труднощі для мешканців, особливо у випадках, що потребують негайного реагування екстрених служб.

«Будь-яка комунікація з екстреними службами — виключно через таксофон чи особисте звернення», — наголошує Олексій Харченко. Це означає, що для виклику швидкої медичної допомоги, пожежників чи інших рятувальних служб людям доводиться шукати по місту працюючий таксофон (якщо такі ще залишилися і функціонують) або особисто йти до відповідних установ. В умовах окупації та потенційних бойових дій це є не лише неефективним, але й вкрай небезпечним.

На додаток, за словами голови Луганської ОВА, «спілкування із зовнішнім світом, зокрема із мешканцями сусідніх міст, через дротовий зв’язок неможливе». Це свідчить про практично повний комунікаційний вакуум, в якому опинилися жителі Лисичанська.

Така критична ситуація з комунальними послугами та зв’язком є прямим наслідком дій російських загарбників. Окупаційна «влада» або цілеспрямовано руйнує інфраструктуру на захоплених територіях, або демонструє повну неспроможність чи небажання забезпечувати базові потреби цивільного населення, перетворюючи життя людей на щоденну боротьбу за виживання.

Як повідомляла АрміяInform, на п’ятий рік окупації кремль нарешті спромігся згадати про «розвиток» сільських територій на Луганщині. Але з «відновленням» — як завжди, по-російськи: у програму на 2026 рік потрапили лише ті населені пункти, які бойові дії майже не зачепили. Про зруйновані села — ні слова, ні копійки.