Війна з граничною жорсткістю відкриває в людях те, про що вони самі не підозрювали: приховані таланти, несподівані якості. «Порцелянова війна» не з’явилась би без повномасштабного вторгнення, але тут історія навіть складніша: про митців, які стали воїнами, а потім знову митцями, тільки в іншій якості.
Слава Леонтьєв народився в Харкові у родині біологів. Разом з майбутньою дружиною Анею Стасенко навчався в Харківському державному художньому училищі, потім у Харківському художньо-промисловому інституті. Тривалий час жив у Криму, після анексії повернувся до Харкова.
Слава і Аня займаються авторською порцеляною у стилі, який самі називають «пластика з точки зору графіка». Леонтьєв в основному зосереджується на концепції та формі керамічних фігурок, Стасенко — на їхньому розмальовуванні. Стилістика робіт включає використання яскравої поліхромної глазурі, звернення до фольклору й міфології, поєднання гумору та ліризму. Як правило, це невеличкі фігурки, переважно у формі тварин, птахів, комах, равликів, риб або й зовсім химерних істот. На вироби наносять деталізований розпис.
Кадр з фільму «Порцелянова війна»
Унікальна манера й ретельність виконання здобули Славі й Ані відомість далеко за межами України. Більшість їхніх замовників — зі США й інших країн Заходу. Як напівжартома каже сам Леонтьєв, він просто художник, що обрав такий фах, аби не ходити на роботу і якнайменше спілкуватися.
Усе змінилося 2014 року. Коли почалося вторгнення Росії, Слава та його друзі записалися в тероборону. Підготовка, однак, лишала бажати кращого, тому добровольці створили харківський осередок Українського легіону, де Леонтьєв спеціалізувався на стрілецькій справі. 2022 року художник мобілізувався, але за станом здоров’я не міг бути на передовій, тож робив те, що вже добре знав: учив новобранців, які часто не мали військового досвіду, стріляти.
Американські співрежисер «Порцелянової війни» Брендан Белломо і співавторка сценарію Аньєла Сідорська знайшли Славу й Аню через їхні твори. Спочатку планували зробити коротку анімацію, в якій ожили б фігурки. Після повномасштабного вторгнення Брендан зателефонував Славі. Той розповів про характер своїх занять, і тоді Брендан запропонував фільмувати те, що відбувається навколо. Так почала складатися повнометражна картина. Ані Слава, ані Аня, ані їхній друг Андрій Стефанов — теж художник — до того взагалі не мали досвіду кінозйомки. Однак мистецька точність притаманна тут кожному кадру.
Кадр з фільму «Порцелянова війна»
Звісно, «Порцелянова війна» розрахована в першу чергу на західного глядача. Є стандартні для міжнародної документалістики накладення звуків канонади й повітряної тривоги, є врізки новинних сюжетів про обстріли й ситуацію на фронті. Слава в закадрових коментарях пояснює геополітичну ситуацію та історію конфлікту ще від Будапештського меморандуму, а заодно роз’яснює, чому взявся навчати основ стрільби вчорашніх цивільних. Новітню історію нашого опору розтлумачено як слід.
Та все ж (хоча така інформативна докладність явно зіграла роль у нагородних змаганнях) фільм виграє завдяки особливому багатоголоссю, яке складається в заворожливе ціле.
Ця багатошаровість має і драматургічний, і візуальний аспекти. Ми стежимо за життям Ані і Слави. Ми роздивляємося їхні роботи. Ми переживаємо за Андрія, який мусив розлучитися з дітьми, вивезеними в евакуацію. Повен адреналіну й відчуття небезпеки сюжет про загін ССО «Сайгон», яким опікується Слава. Тут свої герої: Джонні і Корсар, Август і Принтер, Дівер і Катя виконують вкрай ризиковані завдання, мають свої хвилини спокою чи втіхи. Один з найяскравіших епізодів — як Катя під обстрілом мчить до важкопоранених воїнів ЗСУ і рятує обох.
Кадр з фільму «Порцелянова війна»
Кожному рівню оповіді знайдено своє візуальне втілення.
Ліричний, інтимний пласт: залиті сонцем краєвиди гаїв і лук, якими мчить радісний песик Фродо, великі плани квітів, бабок, равликів, порцелянових звірят і кульбабових парашутиків. Тут панують насичені кольори, барокова вибагливість, кінематографічні натюрморти під музику «ДахаБрахи».
Погляд повсякдення, традиційна документалістська фіксація: побут героїв, виправи на стрільбище, тонкощі роботи з порцеляною. Анна на початку повномасштабного вторгнення не могла змусити себе малювати. Андрій евакуйовував дочок, не знаючи, чи побачить їх ще колись. Слава був і лишається людиною цивільною, але жертвує час і сили необхідному злу — військовій справі.
Війна: кадри зруйнованих міських кварталів, рваний репортаж з передової, зйомки з дрона, з камер GoPro, порятунок поранених, знищення ворогів. Сюжет з Катею, яка рятує бійців ЗСУ в майже повній темряві, примовляючи «зараз, любий, зараз» — окрема емоційна новела.
Кадр з фільму «Порцелянова війна»
Нарешті, анімація, з якої все починалася. Белломо і Леонтьєв використовують її винахідливо й нестандартно. Малюнки, зроблені на порцелянових створіннях, були оживлені фахівцями студії BluBlu Studios — і так вийшли мініатюри про минуле, теперішнє і майбутнє України. Виточені, тендітні, трагічні.
І всі ці елементи несуперечливо поєднані в єдиній захопливій, що важливо, оповіді. «Порцелянова війна» — це акт вишуканого спротиву. Україна борониться безстрашно й красиво.
