Мільйон людей, радянська техніка та ядерна зброя: із чого складається армія Північної Кореї

Президент Володимир Зеленський нещодавно заявив про повноцінний вступ Північної Кореї у війну проти України. Своєю чергою, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 28 жовтня на брифінгу у Брюсселі, заявив, що військові Північної Кореї вже задіяні у бойових діях на території Курської області рф.

Тим часом росія ратифікувала договір про фактичний воєнний альянс із Північною Кореєю. У зв’язку з цим стає цілком логічним поставити питання: скільки військових та яке озброєння має північнокорейський режим чучхе?

Верховним головнокомандувачем збройних сил КНДР і головою Центральної військової комісії є президент Кім Чен Ин, який очолює п’ять гілок Корейської народної армії (КНА): Сухопутні сили, Військово-морський флот, Повітряні сили і ППО, Ракетні війська стратегічного призначення та Сили спеціальних операцій. Попри те, що Північна Корея є однією з найбідніших країн світу, її військові витрати становлять трохи менше чверті її ВВП, що займає перше місце у світі за обсягом військових витрат. У 2019 році він оцінювався приблизно в $3,6 мільярда на рік.

Сухопутні сили

Корейська народна армія — четверта у світі за величиною звичайних сил, в яких служить близько 5% населення. Це становить близько 1,3 мільйона військових і ще 600 тисяч солдатів резерву. Сухопутні сили КНА розгорнуті трьома ешелонами:

— Передовий оперативний ешелон: 4 піхотні корпуси.

— Другий оперативний ешелон: 2 механізовані корпуси, 1 бронетанковий корпус, 1 артилерійський корпус.

— Стратегічний резерв: 2 механізованих корпуси, 1 артилерійський корпус.

Оскільки військова політика КНДР надає перевагу військовим видаткам над економічним розвитком, це підвищило роль КНА в повсякденному житті, включаючи більшу участь в ухваленні соціальних та економічних рішень. Більшу частину військової служби військовослужбовці проводять, беручи участь у різних сферах соціально-економічного життя країни. Чоловіки мають служити в армії протягом 10 років, а жінки — 8 років.

Незважаючи на те, що основними частинами армії є піхотні сили, вона налічує близько 4000 бронетранспортерів. В армії є значна кількість добре оснащених механізованих частин. Ці мобільні сили мають бронетранспортери радянського, китайського та вітчизняного виробництва.

Північна Корея має близько 3500 середніх і легких танків, серед яких близько 2000 основних бойових танків Т-54/55 і приблизно 175 китайських танків Type 59 (модернізована версія Т-54). З кінця 1970-х років Північна Корея виготовила приблизно 600 танків Т-62, основного бойового танка радянської армії в 1960-х роках. Північна Корея також поставила легкі танки, включаючи М-1985 місцевого виробництва, радянський Р-76 і китайські варіанти Type 62 і 63.

Північна Корея продовжує покладатися на величезну кількість артилерійських систем для підтримки наземних операцій. Можлива вразливість ВПС Північної Кореї сприяє тому, що вони покладаються на польову артилерію як на головний бойовий засіб для бойових дій. Таким чином, Пхеньян розгорнув близько 8400 артилерійських знарядь і понад 2000 реактивних систем залпового вогню. Північна Корея має щонайменше 3000 буксируваних і 5400 самохідних гармат і гаубиць.

Ядерна зброя

Знімок, опублікований Корейським центральним новинним агентством Північної Кореї 7 березня 2017 року, показує запуск чотирьох балістичних ракет Корейською народною армією під час військових навчань у невідомому місці в Північній Кореї.Північна Корея стверджує, що її арсенал ядерної зброї та балістичні ракети необхідні для протидії загрозам з боку Сполучених Штатів та їхніх союзників, які воювали проти Північної Кореї під час Корейської війни 1950-1953 років. Пхеньян також часто рекламує зброю як предмет національного престижу та доказ могутності країни.

За даними американської Асоціації контролю над озброєннями, Північна Корея має можливість доставляти ядерну зброю за допомогою різноманітних ракетних систем наземного базування, включаючи міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) із дальністю дії, здатною вражати континентальні Сполучені Штати. Але критики, зокрема у Вашингтоні та Сеулі, кажуть, що зброя дестабілізує ситуацію, становить загрозу для сусідів Північної Кореї та відволікає ресурси від бідних громадян країни.

Державні ЗМІ показали фотографії різних типів боєголовок, але Північна Корея ніколи не розкривала кількість озброєнь, якими володіє, а аналітики та іноземні спецслужби мають лише приблизні оцінки. У липневому звіті Федерації американських вчених зробили висновок, що країна, можливо, виробила достатньо розщеплюваного матеріалу для створення до 90 ядерних боєголовок, але, ймовірно, зібрано близько 50.

Лі Санг Кю, експерт з ядерної інженерії в Корейському інституті оборонного аналізу Південної Кореї, сказав, що Північна Корея, за оцінками, має 80-90 ядерних боєголовок з урану і плутонію, і очікується, що до 2030 року їх кількість зросте до 166.

Північна Корея має об’єкти, розкидані по всій країні, які сприяють її ядерній програмі, включаючи шахти, де збирають сирий уран, збагачувальні об’єкти та ядерні реактори для перетворення урану та плутонію на паливо для бомб, а також заводи зі складання зброї.

Повітряні сили

Військово-повітряні сили Північної Кореї є другим за чисельністю підрозділом Корейської народної армії, що налічує понад 100 тисяч військовослужбовців. У 2022 році назву змінили на Повітряні та протиповітряні сили Корейської народної армії (KPAAF).

Історично склалося так, що Повітряні сили Північної Кореї мали досить великий парк різноманітної техніки. За підтримки Китаю та Радянського Союзу KPAAF одними з перших ввели реактивні літаки у свій бойовий парк. Північна Корея також відправляла свої сили за кордон під час війни у ​​В’єтнамі.

Після закінчення Холодної війни у ​​KPAAF залишилися літаки та бойова техніка, яким виповнилося десятки років. З постійними санкціями протягом останніх десятиліть Північна Корея не могла придбати новіші літаки. Крім того, санкції торкнулися наявного забезпечення літаків, включаючи запчастини, технічне обслуговування та навіть авіаційне паливо.

Кілька різних звітів, що вказують на поточний стан справ у KPAAF, показують, що він має активний флот від 500 до 900 бойових літаків. Там все ще експлуатують застарілі винищувачі МіГ-17, МіГ-19, МіГ-21 і МіГ-23, але використовують більш сучасні та досить потужні винищувачі МіГ-29. Аналітики також довго припускали, чи Kорея застосовує МіГ-25, однак жодних доказів щодо того, чи використовують вони МіГ-25, поки що немає. Найчисленнішим винищувачем KPAF є МіГ-21, який фактично застарів.

Сили спеціального призначення

Сили спеціальних операцій Північної Кореї, одні з найбільших у світі, організовані у 22 бригади та 7 окремих батальйонів. Ці сили мають п’ять основних завдань: ведення розвідки, ведення бойових дій разом зі звичайними операціями, створення другого фронту в тилу противника, протидія спецопераціям Півдня в тилових районах Північної Кореї та підтримання внутрішньої безпеки.

Міністерство народних збройних сил має два основних командування, які контролюють підрозділи спеціальних операцій — Бюро розвідки та Бюро підготовки легкої піхоти. Північна Корея класифікує свої підрозділи спеціальних операцій як розвідувальні, легкі піхотні та снайперські. Підрозділи командного розміру проводять розвідку для збору розвідувальних даних або інформації про цілі. Операції легкої піхоти — це бойові операції, що проводяться підрозділами розміром до роти або батальйону проти військових, політичних або економічних цілей. Снайперські операції в основному такі ж, як і легкої піхоти, за винятком того, що вони проводяться групами.

Військово-повітряні сили Північної Кореї підтримують місії спеціальних операцій шляхом проникнення з повітря та операцій поповнення запасів. ВМС Північної Кореї забезпечує десантні операції та поповнення запасів. Основним судном для десантних операцій є десантний катер NAMPO. Малі підводні човни та напівзанурені десантні катери також підтримують більшість місій.

Сили спеціальних операцій Північної Кореї виконують операції на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях. В основному стратегічні операції підтримують національні або міністерські цілі, оперативні операції підтримують цілі корпусу, а тактичні операції підтримують маневри дивізій і бригад.

Військово-морські сили

Військово-морські сили Північної Кореї чисельністю 60 тисяч людей є переважно силами берегової оборони. Більшість військово-морських кораблів є невеликими патрульними кораблями, які не можуть працювати на відстані понад 50 морських миль від узбережжя, але здатні охороняти територіальні води Північної Кореї.

Військово-морські сили Північної Кореї географічно поділені на флоти Східного та Західного узбережжя, які не обмінюються суднами. Країна не має ані авіаносців, ані есмінців.

Найпотужнішою силою ВМС є 39 патрульних катерів з керованими ракетами. ВМС також мають 12 радянських патрульних катерів класу SOJU. Інші кораблі, такі як радянський патрульний катер з керованими ракетами KOMAR і його північнокорейська похідна SOHUNG, менші за розміром.

Перелік ударних підводних човнів Північної Кореї включає 4 радянські підводні човни класу WHISKEY, 4 китайські класу ROMEO та 16 північнокорейських підводних човнів похідних від ROMEO.

Тому повне залучення КНДР до війни як одного з основних постачальників для Росії може й не мати вирішального впливу, проте все одно залишається небезпечним і надає додатковий ресурс російській армії.

Незважаючи на те, що невибіркова і неточна зброя, на яку зазвичай покладаються технічно менш розвинені армії, не є високоточною, вона все ж залишається руйнівною та небезпечною.

Артемій Медведок для АрміяInform