Вже восьмий рік українці живуть у стані війни. З кожним днем ситуація на лінії фронту змінюється. Окупаційні сили постійно вдаються до провокацій та створюють і поширюють фейкову інформацію. Все це робиться аби підірвати довіру до України та звинуватити її у порушенні Мінських домовленостей.
Інформаційний простір цілого світу нагадує поле битви, де виграє або зібраність і довіра, або паніка і страх.
Майже кожен день всі світові новинні ресурси публікують нову дату вторгнення Росії в Україну. Знаєте, це дуже нагадує час, коли майже кожен день псевдо “експерти” вираховували дату кінця світу. І яке диво, пройшло вже багато років, а людство ще живе.
Точнісінько за таким же принципом призначають дату вторгнення Росії. Проте жодних доказів тому немає, а є лише думки й здогадки. Наприклад, президент Джо Байден вважає, що напад на Україну відбудеться найближчими днями. А CNN і Washington Post впродовж кількох тижнів заповнюють колонки гучними заявами, як хтось назвав дату вторгнення Росії в Україну. І це триває вже не один тиждень, проте та сама дата так і не настала.
Проте, не дивлячись на загально світову паніку, Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Головне управління розвідки, Територіальна оборона та Президент України не припиняють працювати й продовжують зберігати спокій.
Чому так?
По-перше, війна триває вже вісім років і за цей час українська армія значно зміцнішала та виросла. Її вже не так просто налякати.
У 2014 році в Україні:
- майже не було людей з досвідом перебування у гарячих точках;
- не було чітко складеного плану, що робити, якщо почнеться ескалація
- не було такої кількості та різноманіття зброї
- було мало загартованої національної свідомості серед громадян України
- було не налагоджені тісні зв’язки з іншими країнами, які могли б підтримати нас не тільки словом
У 2022 році в Україні є:
- понад 400 000 людей, які мають бойовий досвід та пройшли пекло війни й знають ворога краще, ніж він сам.
- Збройними силами керують справжні бойові командири, які знають, що таке ховати побратимів.
- Постійна підтримка від країн-партнерів, тільки з осені до України прибуло 15 літаків з США з новим озброєнням та боєприпасами. Невпинно прилітає військова допомога з інших країн: Великої Британії, Канади, Литви, Латвії, Естонії та інші.
- Навчання наших військових новим методам ведення бою та володінням зброєю від наших партнерів з інших країн. Захисники щодня поліпшують свої знання та вміння.
- Підтримка НАТО та військові, які невпинно стежать за переміщенням російських військ.
- Збройні Сили України зараз у повній бойовій готовності.
- Українці, які розуміють, що таке війна і що варто захищати свої землі. Рівень національної свідомості серед українців значно виріс.
По-друге, Міністерство оборони та Збройні Сили України мають свій план дій як у разі повномасштабної війни, так і на будь-яку проявлену провокацію зі сторони окупаційних сил.
Завчасне планування та вдале реагування наших Збройних Сил України можна прирівняти до ситуації в Парижі, коли палав дах Собору Нотр-Дам-де-Парі.
Усі громадяни Франції були шоковані, а за процес порятунку Собору переживав увесь світ. Twitter розривався від дописів відомих політичних, культурних діячів, президентів країн і всі писали, що варто було б зробити пожежникам, які були там на місці й рятували пам’ятку від повного знищення.
Та пожежники мали завчасно складений план дій порятунку найстарішої будівлі Парижу. Вони знали точно, що мали робити й робили свою роботу не дивлячись на слова інших, їхні рекомендації й припущення. Для них була важлива лише їхня мета, зберегти Собор, та їм було байдуже на те, що про них думають інші і який розвиток подій собі придумують. Вони мусили рятувати будівлю і захищати свій план дій від чужого впливу. В результаті Нотерд-Дам-де-Парі був збережений і він не згорів.
Точнісінько за тією ж аналогією реагують і Збройні Сили України на провокації окупантів. Вони точно знають, що будуть робити в будь-якій можливій ситуації. І врешті решт, у них виходить правильно і мудро реагувати на провокації й так само вийде відбити будь-який напад ворога в майбутньому.
Та не тільки від наших військових залежить доля України, а й від кожного з нас.
Для чого Росія відводить війська, а потім стягує?
Чому робить гучні, але дуже різні заяви?
Чому поширює фейки та створює кібератаки?
Нумо аналізувати й оцінювати ситуацію з холодним розумом! Росія лиш створює загальну паніку і вселяє страх в кожного. Кремлю важливо тримати все під контролем, а для них немає кращого інструменту ніж страх і паніка.
Лише не піддаючись паніці й довіряючи нашим захисникам, ми врятуємо Україну та збережемо її територіальну цілісність. Все залежить від реакції кожного з нас!
Автор: Артемій Зінченко
