Посол Курт Волкер був послом США в НАТО та спеціальним представником США в Україні на добровільних засадах. Він нещодавно прокоментував приєднання України до членства в НАТО. За його словами, План дій щодо членства, до речі він відіграв важливу роль у формулюванні цього у 1999 році, по суті не має значення для України, оскільки Україна на сьогодні має завершені всі реформи, необхідні за ПДЧ.
![](https://uic.direct/wp-content/uploads/2021/08/1617373414-6466-1024x576.jpg)
Це важливий коментар, оскільки посол Волкер краще за президента Джо Байдена чи президента Еммануеля Макрона чи канцлера Ангелу Меркель знає, чи є Україна відповідним та готовим кандидатом на вступ до НАТО. На жаль, це також означає, що коментар президента Байдена у відповідь на запитання репортера після нещодавнього саміту НАТО про те, що Україні потрібно реформуватися, щоб претендувати на членство в НАТО, у кращому випадку був прикладом того, що президент Байден не поінформований, а в гіршому – Джо Байден просто взяв репліку від свого попередника і збрехав.
Важливо врахувати коментарі посла Волкера з огляду на майбутній саміт Байдена-Зеленського. Немає жодного виправдання для відмови від вступу України до НАТО, окрім, мабуть, чіткого аргументу “червоної лінії”. На саміті Байдена і Путіна президент Байден провів кілька червоних ліній, в основному щодо кіберзломів з боку москалів американської промисловості. Президент Путін також провів хоча б одну червону лінію – Україна не може стати членом НАТО. У той час як червоні лінії президента Байдена були звичними та раціональними відповідно до міжнародного права, Путін суперечив кожній концепції міжнародного права. Він нахабно вирішив питання суверенітету іншої країни і грубо порушив цей суверенітет. Президент Байден повинен був відмовитися розглядати пропозицію Путіна з рук і голосно висловити своє невдоволення. Цього не сталося.
Це не сталося через давню політику, визначену у ХХ столітті як замирення. Адольф Гітлер та Йосиф Сталін, включаючи численних наступників останнього, були умиротворені, що призвело до вбивства мільйонів. Тільки президенти Джиммі Картер і Рональд Рейган виявили хребет і відмовились заспокоїти москалів і їх ненаситний апетит. Президент Байден, який часто не лише спирається на свої політичні роки та досвід, а й на нібито моральний компас, який наполягає на тому, що це не “ми”, на жаль, порівняно з Україною, є плакатною дитиною для заспокоєння. За короткий час він умиротворив Путіна, Меркель, Талібан, все з поганими наслідками. Це має змінитися.
Українська спільнота в США має відігравати важливу роль у цьому. Чесно кажучи, навіть якщо Америка стане чесним посередником та світовим лідером, інші українські громади у всьому світі повинні лобіювати свої уряди. На жаль, хоча вони явно виступають проти заспокоєння, багато з цих спільнот дозволили і навіть спростили таку форму поведінки своїх власних країн, висуваючи змішані та нав’язливі аргументи щодо необхідності України реформуватися як передумови членства в НАТО або що нинішня війна з Росією є якимось чином законодавчо чи юридично перешкоджає членству в НАТО та інші смішні аргументи, тим самим даючи виправдання своїм урядам виглядати і відчувати, хоч і безглуздо, морально правильно, утримуючи Україну від членства в НАТО.
Моє прохання до українських лідерів у діаспорі – припинити спроби пом’якшити підхід.
Для вступу України до НАТО немає жодних перешкод чи передумов, окрім аморальної та політично не далекоглядної, хоч і історичної політики Заходу, відомої як замирення.
Українські американці повинні пам’ятати, що президент США від демократів Франклін Д. Рузвельт визнав СРСР у той час коли мільйони українців гинули під час Голодомору, а потім віддав Східну Європу дядьку Джо в Ялті, що президент від республіканців Джеральд Форд намагався переконати американських виборців, що не було ніякого радянського впливу у Східній Європі, а також президент від республіканців Джорджа Г.В. Буш попередив українців про самоубивчий націоналізм і зволікав чотири місяці, щоб визнати незалежність України. Я міг би продовжувати. Демократи та республіканці були і є подібні у заспокоєнні і наївності.
Саміт Байдена-Зеленського – це чудова нагода для Америки і, зокрема, президента Байдена показати світу та Україні саме те, “хто ми”. У нас, американців, є хребет, моральний компас чи ми просто наївні миротворці? Цей саміт дуже значний для України. Але з моральної сторони не менш значний для США. Він щойно покаже, нам американцям, “хто ми”.
7 серпня 2021 року
Аскольд С. Лозинський