28 липня 2014 року – Битва на Савур-Могилі

Битва за Савур-Могилу – одна з найзапекліших битв в ході російсько-української війни, що тривала протягом всього літа 2014-го.

Як все відбувалося?
Усередині літа 2014-го перед Збройними силами України постала задача терміново перекрити кордон з Росією, через який агресор постачав зброю та так званих «добровольців», що вирушали на допомогу шахтарям та аграріям Донбасу. Наступ до кордону почався з півдня через Амвросіївку, повз Савур-Могилу, а на півночі – через Станицю Луганську. Через значне домінування ворожих сил українським військам не вдалося взяти контроль над ключовими висотами та магістралями, і довелося рухатися по низинах і ґрунтових дорогах вздовж кордону. Попри всі труднощі, ЗСУ тоді вдалося взяти контроль над більшою частиною кордону, залишивши поза контролем ділянку приблизно у 80 км. Через серйозний ворожий опір, почалася позиційна війна, і частина українських сил опинилася в оточенні. Важливу роль у цьому протистоянні відіграла битва за курган Савур-Могила, який проросійські сили зайняли 7 червня 2014-го.

Знаходиться курган на висоті 280 метрів над рівнем моря. З його вершини можна побачити цементний завод в Амвросіївці, терикони шахт, а в гарну погоду навіть Азовське море. Висота розташована в басейнах річок Кринка та Міус. В Другу Світову війну тут відбулася величезна битва між радянськими та нацистськими військами. В пам’ять про неї було зведено обеліск висотою 36 метрів. З Савур-Могили контролювався і прострілювався весь коридор південніше російського кордону, а курган прикривав з півдня лінію оборони самопроголошених республік, яка проходила через міста східніше Донецька. Взявши під контроль висоту, можна було за допомоги артилерії також контролювати частину єдиної дороги, що сполучала Луганськ та Донецьк, а надалі розвинути наступ і розділити терористів «ДНР» та «ЛНР», позбавивши їх сполучення та постачання.

Про взяття кургану Савур-Могила українське командування вперше відзвітувало 28 липня 2014. Бої за висоту тривали й в наступні дні, при цьому відомостей про ситуацію надходило вкрай мало. 7 серпня миколаївські десантники встановили на Савур-Могилі пам’ятний знак на честь загиблих в боях за Україну. 9 серпня сепаратисти остаточно залишили Савур-Могилу, проте не складали намірів знову взяти висоту і продовжували обстрілювати українських захисників всім наявним озброєнням аж до 24 серпня 2014-го, коли українські армійці отримали наказ від командування на організований відступ з висоти. Наші захисники понад 2 тижні пробиралися по тилах терористів, потрапляли у засади та під артилерійські залпи.

В ході боїв в червні-серпні 2014 меморіальний комплекс отримав значні пошкодження. Зазнала краху фігура солдата, її уламки розсіяні. Сильно постраждали пілони, барельєфи і сам обеліск, який отримав ряд наскрізних пробоїн. Обеліск, що стоїть на Савур-Могилі з часів завершення Великої Вітчизняної Війни й був виготовлений із залізобетону, облицьований гранітом, висотою 36 метрів, був зруйнований стараннями окупантів, які завжди палко били у груди, згадуючи подвиги солдат Великої Вітчизняної війни, і називали себе їхніми нащадками.

Українська армія на Савур-Могилі, попри все, здобула таку важливу на той час перемогу і покинула висоту з честю. Від шквального вогню наших захисників окупанти зазнали втрат, як в особовому складі, так і в техніці. Попри те, що висоту все ж довелося залишити, події на Савур-Могилі показали загарбникам, що просто так українці не поступляться і сантиметром своєї землі.

Слава Україні! Героям слава!

Український інформаційний центр