25 травня до парламенту, за поданням Президента України, надійшов проєкт закону №5557 про основи національного спротиву, який визначений як невідкладний. Як вплине ухвалення цього документа на врегулювання питання розвитку територіальної оборони, організації руху опору та відповідної підготовки громадян України до національного спротиву, прокоментував голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич.
Мультифункціональність майбутньої тероборони
– Олександре Михайловичу, Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради проєкт закону №5557 «Про основи національного спротиву», у чому, на Вашу думку, він є проривним?
– Законопроєкт, безумовно, на часі, він дозволить посилити оборонну стійкість України.
Національний спротив є складовою всеохоплюючої оборони України. Створення такої оборони шляхом активного залучення громадян, державних органів – все це відповідає підходам, закладеним у Стратегії воєнної безпеки. Територіальна оборона забезпечуватиме всі функції для унеможливлення агресії, для спротиву можливій агресії, охорони стратегічних об’єктів тощо. Закладена у законі концепція передбачає збільшення чисельності українського війська та створення окремого командування, яке займатиметься територіальною обороною і силами спротиву загалом
Закладена у законі концепція, зокрема, передбачає збільшення чисельності українського війська, а також створення окремого командування, яке займатиметься і територіальною обороною, і силами спротиву загалом. Тому водночас із законопроєктом «Про основи національного спротиву» Президент подав у парламент проєкт закону про внесення змін до статті 1 Закону України «Про чисельність Збройних Сил України», яким буде збільшена чисельність ЗСУ на 11 тисяч осіб.
– Чому наразі це так важливо?
– Російська Федерація з березня цього року, під приводом військових навчань, активно нарощувала військову присутність поблизу кордонів України на сході та в тимчасово купованому Криму. З 23 квітня (під тиском міжнародної спільноти) Кремль анонсував відведення сил. Проте, ми бачимо, що процес відведення відбувається дуже повільно. Поки що лише 3,5 тисячі відведено в Криму – і все. А всі інші, на жаль, залишилися на місці. Серйозна ситуація, 30-35 тисяч військових Російської Федерації перебувають у Криму, на Донбасі теж близько 35 тисяч, включаючи 3 тисячі російського контингенту. Плюс уздовж кордонів бачимо 47-80 тисяч, у різні моменти ця кількість зростає або зменшується. Ми зможемо суттєво підвищити боєздатність підрозділів і створити додатковий резерв, який можна буде залучити у випадку масштабних військових дій
Тому нині законопроєкт «Про основи національного спротиву» є вкрай важливим. Ми зможемо суттєво підвищити боєздатність підрозділів і створити додатковий резерв, який можна буде залучити у випадку масштабних військових дій.
В очікуванні експертних оцінок
– Які завдання покладені на комітет у процесі підготовки до розгляду Верховною Радою цього законодавчого акта? Чи є напрацювання, які розглядатимете першочергово?
– Завдання щодо підготовки до розгляду парламентом такі ж, як і під час підготовки головним комітетом будь-якого законопроєкту. Це визначено Регламентом Верховної Ради України, яким керуються у своїй діяльності всі парламентські комітети.
Президентський законопроєкт наразі очікує висновків експертів, після чого його розгляне комітет та в установленому порядку внесене на розгляд Верховної Ради.
Вірогідно, роботу над проєктом Закону продовжать у рамках його підготовки до другого читання.
– Коли прогнозуєте розгляд законопроєкту парламентом?
– Законопроєкт №5557 визначено Президентом як невідкладний. Ми плануємо його ухвалення до закінчення цієї сесії, але, звісно, розгляд теж залежатиме від експертних висновків та альтернативних законопроєктів, якщо такі будуть подані.
Тетяна Рубан
Кореспондент АрміяInform
