У бізнес-центрі «Олегівський» на Подолі 15 листопада відкрили грецьке кафе «Ліра». У меню – м’ясо з відкритого вогню, гірос, пенірлі та власний хліб, а біля закладу працює фермерська крамниця. Це одне з відкриттів, яке ми чекали з літа в Києві.
Проєкт запустили засновниця «Будинку Великого Дива» Вікторія Чернова разом із колишніми топменеджерами Rest Emotion («Хвиляста», «Тісто, сир і тітка Белла») Тетяною Мележик та Олександром Мельником. Інтер’єр створював Віктор Чумак із Chumak Bureau.
Концепція
Ідею грецького закладу Тетяна Мележик виношувала ще пʼять років тому: спершу команду збирали під проєкт «Сапфо», для якого довго шукали приміщення, але так і не змогли запустити заклад. До ідеї повернулися вже втрьох на початку цього року: Мележик і Чернова працюють разом уже пʼять років (починали зі створення «Будинку Великого Дива», а згодом консультували кавʼярню Чернової Me&Me Coffee Club у Кременчуці). На запуск «Ліри» витратили трохи менш як рік.


Команда обʼїздила Афіни, Салоніки, острови Лесбос і Тасос, а також північний регіон Епір неподалік Північної Македонії. Відвідували маленькі гірські села, місцеві таверни й ферми з виробництва оливкової олії, щоб окреслити концепцію «Ліри». Засновники відмовилися від «туристичних стереотипів про Грецію та морепродукти», зробивши акцент на континентальній аграрній країні, де їжу готують на відкритому вогні, каже Мележик. Саме тому відкритий вогонь поставили в центрі залу.
«У мене були класичні, трохи шароварні уявлення про Грецію: біло-блакитні кольори, лише античні міфи та традиційне биття тарілок. Але за останні два роки подорожей ми зрозуміли, що Греція – це передусім величезна агрокультурна країна. У гірських селах на півночі морепродукти – це їжа для туристів, а місцеві живуть навколо відкритого вогню, мʼяса та простих, але максимально якісних продуктів», – каже співвласниця Тетяна Мележик.


Водночас «Ліру» не намагалися зробити «буквальною Грецією»: проєкт визначили саме як кафе зі зрозумілою їжею, а не бістро, ресторан чи таверну. Назва «Ліра» поєднує Грецію й мистецтво, адже це один із найдавніших музичних інструментів у світі, який греки самі різьбили вдома. Після роботи в полі господині готували вечерю й збирали сусідів за одним столом, а хтось грав на лірі. Команда хотіла передати це відчуття спільності, тож на столах постелили паперові скатертини, на яких гості можуть малювати, а фірмовий шрифт зробили рукописним.
Кухня
Меню розробляв шеф-кухар Руслан Сметов, який також відповідає за кухню в «Будинку Великого Дива». Частину сімейних рецептів, які греки передають із покоління в покоління, команда викупила безпосередньо в місцевих жителів.
Центральне місце в меню посідає мʼясо з відкритого вогню: сувлакі (до курячого подають гарнір без доплати), гірос і пенірлі – витягнуті відкриті пироги у формі човна на ферментованому тісті. Кожному гостю безплатно приносять грецький цибулевий хліб власної випічки з фермерською оливковою олією.


Овочі для кухні вирощують на родинній фермі чоловіка Тетяни Мележик у Броварському районі під Києвом, а мʼясо закуповують в українських фермерів. Натомість спеції, фету PDO (сир має європейський статус захисту географічного походження, його виготовляють лише в певних регіонах материкової Греції та на острові Лесбос) та оливкову олію холодного віджиму привозять із Греції – Мележик сама обирала їх на афінському ринку, де продають понад 12 видів орегано (від 4 до 100 євро за кілограм залежно від висоти, на якій його збирали).
Біля входу до закладу працює фермерський маркет із сезонними овочами, фруктами та заготівлями з родинного господарства, зокрема баклажанною ікрою й маринованими виноградними листками. Узимку в лавці продаватимуть переважно українські коренеплоди – цибулю, моркву, буряк і селеру.


У барі подають грецькі вина: домашнє розливають у низькі склянки, як у грецьких тавернах, а імпортне – у високі келихи. Також у карті є натуральні настоянки, твісти на класичні коктейлі з грецькими акцентами, наприклад, «Маргарита» із чебрецевим медом і Clover Club із трояндою. Також у коктейльній карті є Retsina Fizz на основі традиційної рецини – вина з ароматом соснової смоли, до якого додають персики, лимон та ігристе. Щодня із 16:00 до 17:00 в закладі влаштовують «месімері»: лунає оголошення жіночим голосом, наче на грецькому вокзалі, і всіх гостей пригощають домашнім вином.
Дзадзикі
135 гривень
Дакос із Криту
285 гривень
Халумі з вайбовим варенням
345 гривень
Салат із кьофтедес
295 гривень
Пенірлі з жовтими томатами й анчоусами
355 гривень
Сувлакі з ягням із фрішкою або фавою
365 гривень
Мусакас
295 гривень
Гірос з ягням
325 гривень
Інтерʼєр і деталі
Над простором працювала команда Chumak Bureau спільно з українськими майстрами. Майже всю кераміку виготовили українські майстри, ще трохи камʼяного посуду замовили в Португалії – з Греції нічого не везли.
«Ми не намагалися привезти сюди все з Греції, бо там теж вистачає не дуже якісних речей. Нам було набагато важливіше закольцювати економіку тут: краще я заплачу українським керамістам, а вони потім прийдуть до нас на сніданок», – пояснює співвласниця закладу.


У дизайні заклали кілька історій із подорожей: кухню з відкритим вогнем стилізували під сільську грецьку хату, у другій залі відтворили вікна типового грецького стритфуд-кіоску, а колір вікон повторює дизайн культового афінського закладу Diporto.
Стелю прикрашає синя фреска за мотивами «Блакитних мавп» з Акротірі на Санторіні, яку Мележик побачила в Афінському археологічному музеї – оригінал вцілів під шаром вулканічного попелу понад 3600 років, а над копією для «Ліри» кілька тижнів працювали художниці-іконописиці.


Ще одним акцентом стали скульптури: спершу вони мали зображати античні міфи, але від ідеї відмовили на користь робіт українського скульптора Олександра Моргацького, чия підвальна майстерня на Січових Стрільців після початку повномасштабної війни перетворила простір на укриття. Із дозволу митця в «Лірі» зібрали його недороблені роботи, відбитки й інструменти.
Локація
Команда принципово хотіла заклад саме на Подолі, проте старі будівлі потребували повної заміни комунікацій. Тож вибір зупинили на бізнес-центрі «Олегівський». Це дозволило заощадити на капітальному ремонті, хоча без незапланованих витрат не обійшли – у приміщенні додатково проклали понад 20 кілометрів проводів для витяжної системи. Інвестиції планували з розрахунку 1800 доларів за м², але в підсумку витратили приблизно по 2500 доларів.

У закладі дві зали на 60 посадкових місць. Простір зробили інклюзивним і pet-friendly, а для дітей передбачили стільчики й столи для малювання. У майбутньому планують масштабувати бренд: від маленьких гіросних і кафе до великих ресторанів із відкритим вогнем та городиною з власної ферми.
Нижній Вал, 11/1
11:00–22:00
@lyra.kyiv
Фото: Оля Закревська для Village
Олена Березовенко — редакторка «Їжі» у Віледжі, випускниця кафедри журналістики НУ «Київський авіаційний інститут». Про ресторани та гастрономію професійно пише з 2018 року, а до команди Віледжа приєдналася у травні 2025-го.
Джерело: «Небуквальна Греція»: на Подолі відкрили кафе «Ліра» з рецептами від грецьких бабусь
