В інтервʼю Variety Оппенгайм каже, що «справжнього Гансена вже не існує […] Він працює із серйозною проблемою […], але й також перетворює цю гонитву на комерцію». За його словами, Гансен був «артистом», а режисуру програми, що розмиває грань між шоу й журналістикою, порівняв із «Синім оксамитом» Девіда Лінча. Кріс Гансен в осмисленні Ленса Оппенгайма – це суміш журналіста, графа Дракули, Ван Хелсінга й Бетмена, якого Паттінсон, зокрема, грає у фільмі Метта Рівза. «Я сказав Робу [Паттінсону]: «Ти граєш Джеррі Маґвайра [персонаж однойменного фільму, якого зіграв Том Круз], а також Дракулу», – згадує Оппенгайм.
Кіноблогер Стівен Нотум зауважує, що крім візуальних референсів, а також відсилань на рівні історії, стрічка також фіксує «вампірськість» у шрифті постера, де літера «М» нагадує ікла. А щоб створити це відчуття на екрані, Оппенгайм використав 12 різних форматів, зокрема камеру для колоноскопії. «Я думаю, що люди на майданчику думали, що я, як Томмі Вайзо на майданчику «Кімнати», не знав, що роблю та просто ухвалював рішення, [бо постійно змінював камери]», – каже режисер. Крім того, знімальна команда консультувалася з оператором Мітчеллом Ваґенберґом, який знімав “To Catch a Predator”, а також традиційні журналістські програми на кшталт “60 Minutes”. Саме він запропонував Plumbicon – одну з перших діджитал-камер, які перестали використовувати в 1980-х роках.
Джерело: Роберт Паттінсон знову грає вампіра. У чому прикол фільму «Праймтайм» (і до чого тут Дракула)
