Нобелівську премію з фізики 2026 року присудили Френсісу Халзену «за вирішальний внесок у Нейтринну обсерваторію IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження», йдеться на сайті премії.
Вчений виявив, що лід на Південному полюсі можна використовувати для відстеження частинок, відомих як нейтрино. Його бачення стало основоположним для Нейтринної обсерваторії IceCube. Це кубічний кілометр льоду зі світловими датчиками, завдяки якому дослідники фіксують нейтрино з енергетично багатих процесів у далекому Всесвіті.
Суть роботи обсерваторії IceCube. Нобелівська премія
Коли нейтрино стикається з атомним ядром, воно утворює спалах світла, який можна відстежити датчиками в прозорому льодовиковому льоду. Лід Південного полюса вільний від різних типів перешкод, а місцевість є геологічно стабільною, без землетрусів.
Космічні нейтрино з надзвичайно високими енергіями трапляються дуже рідко, тому для спостереження достатньої кількості зіткнень потрібен великий об’єм льоду. Дані про взаємодію нейтрино, які безперервно збирає IceCube, нададуть дослідникам нові знання про умови, в яких можуть утворюватися високоенергетичні нейтрино, і навіть можуть розкрити раніше невідомі космічні явища, пояснили на сайті премії.
У 2025 році Нобелівську премію з фізики отримали вчені Джон Кларк, Мішель Девор і Джон Мартініс «за відкриття макроскопічного квантового тунелювання та квантування енергії в електричному колі».
Джерело: Нобелівську премію з фізики присудили за відкриття високоенергетичних частинок «нейтрино»
