А ось асортимент книжок на старті штучно змінювати не будуть – простір працюватиме з усім спектром українських видавництв, коригуючи пропозиції під реальний попит після запуску. «У Львові трохи інший контекст. Тут набагато більше українськості, яку не так довго пригнічувала радянська система. Водночас тут набагато більше дітей і молоді, ніж у Києві. Тому, ймовірно, ми продаватимемо більше підліткової та дитячої літератури. Можливо, аудиторія «Сенсу« у Львові буде молодшою, ніж у Києві», – припускає засновник книжкового простору.
Олексій Ерінчак переконаний, що мережа повинна постійно змінюватися під виклики часу та конкретного міста, зберігаючи гнучкість, яку команда продемонструвала ще на початку повномасштабної війни, перетворивши київську локацію на волонтерський хаб.
Модель, яку зараз відшліфовують у Львові, засновник планує пропонувати іншим потенційним партнерам в Україні, щоб показувати робочий бізнес-кейс.
«Ми не «МакДональдз», у якого відточені процеси й у всьому світі все має бути однаково. Хоча бути такою корпорацією непогано, бо це процеси й досвід. У своїй сфері ми «МакДональдз», на мою думку, з погляду привабливості бренду й упізнаваності. Але ми набагато гнучкіші, адаптивніші й продовжуватимемо робити все, щоб опинятися вчасно, у правильному місці та з правильними сигналами до нашої аудиторії», – каже Ерінчак.
«Ми не «МакДональдз», у якого відточені процеси й у всьому світі все має бути однаково»
Серед усіх регіонів України найбільше уваги та зусиль засновника «Сенсів» привертає Одеса. Спроб відкрити там простір було вже декілька, проте попереднім планам щоразу заважали складні домовленості або російські обстріли. Утім, мовні та культурні особливості міста засновник сприймає не як перешкоду, а як головну причину туди зайти.
«Навіть якщо в Одесі є 5% людей зі стійкою україноцентричною позицією, хоча я вірю, що їх значно більше – це вже 50 000 осіб. Це сила, яка може перевернути наше уявлення про Одесу дуже швидко. І це активні люди, яким бракує місця зустрічі, де вони відчували б себе сильними серед своїх. І в цьому просторі зʼявлятиметься й мультиплікуватиметься енергія, яка витіснятиме залишки «руського міра» з одеського сьогодення й натомість продукуватиме українськість», – наголошує Олексій Ерінчак.
Якщо раніше в Одесі планували невелику книгарню на 250–300 квадратних метрів, то зараз амбіція проєкту виросла до створення великої культурної інфраструктури. «Я розумію, що якби «Сенс» там склався в невеликому форматі, він би не зміг умістити всю цю функцію. Це не може бути просто книгарня-кавʼярня. Це має бути простір в історичному місці, у крутій будівлі, з двором. «Сенс» має стати інфраструктурною функцією, яка обʼєднує культурну, творчу, україноцентричну, патріотичну публіку для того, щоб рухатися вперед разом і розвивати українську Одесу», – пояснює засновник книжкового простору.
Складність пошуку партнерів у місті полягає в тому, що важко знайти людину чи групу людей з одночасно й розумінням важливості такого простору, і можливістю фінансувати настільки масштабний проєкт, пояснює Олексій Ерінчак.
«Сподіваюся, що в «Сенсі» не буде ксенофобії та поділу на «свій-чужий»
Якщо Одесі бракує обʼєднувального осередку, то у Львові щільність культурного життя надзвичайно висока. Тому місцевому «Сенсу» не потрібно ставати будинком культури – його місія полягає в тому, щоб задати новий рівень доступності та стати майданчиком для порозуміння, розповідає засновник простору. Ерінчак прагне, щоб простір показував приклад усьому бізнесу, що заклади з підвальними туалетами та сходами без пандусів мають відійти в минуле.
У приміщенні очікують бачити різну аудиторію: корінну інтелігенцію, молодь, військових, туристів і внутрішньо переміщених осіб. «Я сподіваюся, що в «Сенсі» не буде ксенофобії, поділу на «свій-чужий», бо до нас прийдуть як туристи, так і люди, які переїхали нещодавно до Львова через війну, а ще львівʼяни, тож це буде місце перетину всіх зі всіма.
Для мене львівський «Сенс» має бути найбільш мистецьким з усього, що в нас є, людиноцентричним і саме україноцентричним»,
– зазначає Олексій Ерінчак
Олексій Ерінчак переконаний, що просто збудувати красиву локацію недостатньо – без активної модерації та проактивної позиції команди вона не запрацює сама по собі. «У мене було таке переконання раніше, що просто треба створити інфраструктуру й вона наповниться. А в реальному житті трохи не так працює. Треба створити інфраструктуру та проактивно її наповнювати, направляючи. Це як баскетбольне поле в місті, де ніхто не грає в баскетбол – очевидно, що на нього не всі прийдуть одразу», – пояснює засновник простору.
«Дуже важливо, яка аудиторія прийде першою та «засквотить» простір. Ми намагаємося зробити так, щоб першою про відкриття дізналася наявна аудиторія «Сенсу», яка вже розділяє наші цінності», – додає Олексій Ерінчак.
Точну дату запуску львівського простору називати остерігаються, адже ремонтні роботи масштабного обʼєкта стикнулися із затримками підрядників і форс-мажорами (зокрема, пожежею на підприємстві під Києвом, де виготовляли обладнання). Наразі команду повністю набрали, київські фахівці вже працюють на місці, а книжки розпаковують на полицях.
Джерело: «Ми не «МакДональдз»: Олексій Ерінчак про першу франшизу «Сенсу» у Львові
