Крістофер Нолан знову це зробив. Це, ймовірно, друге найкраще кіно в історії зі словом «Одіссея» в назві – після «Космічної Одіссеї» Стенлі Кубрика. «Одіссея» Нолана – це кульмінація всіх фільмів, які оскароносний режисер уже зняв: екшни «Темний лицар» і «Тенет», роздуми про плин часу з «Памʼятай», винятково практичні ефекти й моральні вибори «Оппенгеймера», а також безжальність війни й морські береги «Дюнкерка».
«Одіссея» – це (поки що) антивоєнний фільм року, а також другий найкращий фільм британського режисера. Нолан упевнений: саме успіх «Оппенгеймера» дав йому змогу наважитися на таку масштабну екранізацію за понад 250 мільйонів доларів.
В «Одіссеї» Нолан говорить про несправедливість світу, війну, а також тих, хто на неї не пішов. Сам Одіссей у нього – класичний голлівудський герой. Так, він дещо пихатий і зарозумілий, але керується власним уявленням про моральність. Полюючи, він попереджає звіра, щоб урівняти шанси, а тікаючи з печери вже сліпого циклопа Поліфема, Одіссей наостанок стріляє в нього з лука, щоб той знав – непрохані гості вибралися з його печери. Одіссей завжди знаходить пригоди, вступає в бій, а осягнувши масштаби виклику – тактично відступає: і від Поліфема, і велетнів лестригонів, мерців Аїда та врешті від Каліпсо. Цього він вчить і свого сина Телемаха – бій потрібно виграти чесно.
На Rotten Tomatoes фільм наразі має 96% «свіжості» на основі майже 300 рецензій кінокритиків. LA Times називає стрічку «моралістичним сиквелом» «Оппенгеймера» та хвалить її за епічність. Variety пише, що «Одіссея» створює імерсивне відчуття, ніби «ми побували в пеклі й повернулися».
The Guardian ставить зірок із пʼяти й додає, що цей тригодинний епік показує справжню ціну війни, говорить про ПТСР і памʼять. Натомість журнал Time вважає, що «Одіссея» Нолана – це «ще одна причина для відчаю», а фільм називає «передбачуваним».
Знімати «Одіссею» слово в слово за Гомером – радше погана ідея, і Крістофер Нолан це добре розумів. Його версія базується на перекладі 2017 року від Емілі Вілсон, який відзначали за осучаснення й відсутність анахронізмів. Крістофер Нолан розповів, що натхнення також черпав з «Останньої спокуси Христа» Мартіна Скорсезе, де персонажі релігійного епіка теж розмовляють сучасною англійською – ще й із нью-йоркським акцентом.
У фільмі освіжили мову Гомера, щоб вона була «зрозумілішою для сучасної аудиторії», розповів режисер в інтервʼю Channel 4 News. «Освіжив» – це значить, наприклад, що Джон Бернтал, який зіграв Менелая – молодшого брата царя Мікен Агамемнона – каже фразу: “Let me tell you something”. Ці слова виконавець головної ролі «Карателя» вставляє в кожен фільм чи серіал, у якому грає – незалежно від того, чи це історичний епік за Гомером, чи супергеройський серіал від Marvel.
Нолан також додає, що схожий досвід мав із трилогією «Бетмена», коли вперше прийшов у світ екранізації коміксів і змінив те, який вигляд має супергеройське кіно. Крім того, «Одіссея» починається з персонажа, якого зіграв Тревіс Скотт – репер також написав трек до саундтреку від Людвіга Йоранссона.
В «Одіссеї» зібрали зірковий голлівудський каст: Метт Деймон, Енн Гетевей, Роберт Паттінсон, Шарліз Терон, Зендея, Хімеш Патель, Міа Ґот і Том Голланд, який був переконаний, що Нолан «зненавидів його виконання ролі Телемаха». Після знімань в «Одіссеї» Голланд також попросив босів Sony переписати сценарій для майбутнього фільму про «Людину-павука». Актор також згадує, що єдиний, хто на знімальному майданчику отримав похвалу зі словами: «Ідеально!» від режисера, – це Зендея в ролі Афіни. В «Одіссеї» Нолан, якого часто критикували за непереконливих жіночих персонажів, нарешті виправив це за допомогою Енн Гетевей у ролі Пенелопи, дружини Одіссея.
Праворадикальні коментатори обурювалися через участь трансгендерного актора Елліота Пейджа, який зіграв воїна Сінона, а також Люпіти Ніонго в ролі Єлени Троянської – доньки Зевса й «найвродливішої жінки давньогрецької міфології». Також дісталося режисерові й актору Бенні Сафді («Незламний»), який виконав роль царя Мікен Агамемнона – наймогутнішого воїна ахейського війська, який у Нолана вийшов надто «розслабленим»
В «Одіссеї» ще багато персонажів. Якщо ви їх не памʼятаєте, але хочете розуміти, хто є хто й не перечитувати Гомера, Associated Press підготувало гайд героями фільму.
Як знімали «Одіссею» Нолана
«Одіссея» Нолана – це візуальний шедевр. Стрічку вперше в історії повністю зняли на плівкові 70-мм камери IMAX. Це 136-кілограмова конструкція, за транспортування якої відповідали шість членів команди – настільки велика, що її обладнали системою дзеркал, щоб актори бачили одне одного. Крім того, IMAX – напрочуд гучні камери, а крізь їхній звук актори часто не чують самих себе або колег. Метт Деймон жартував, що це схоже на те, «ніби тобі просто в обличчя ввімкнули блендер».
Ще під час знімань «Тенета» Нолан та оператор Гойте ван Гойтема створили для камери спеціальний звукоізоляційний кожух – «блімп». Ця версія досі була гучною, але для «Одіссеї» IMAX сконструювали ще тихіші камери, які назвали на честь кінопродюсера Девіда Кіглі. Крістофер Нолан також присвятив цей фільм памʼяті Кіглі. Для знімань «Одіссеї» використали 2,1 мільйона футів плівки – це більше, ніж відстань від Торонто до Нью-Йорка. Бюджет фільму – понад 250 мільйонів доларів.
«Одіссею» знімали в шістьох країнах: Марокко, Греції, Італії, Ісландії, Шотландії та США. Через це зйомки розтягнулися на пів року. Нолан майже не використовував СGI. Усі сцени із циклопом Поліфемом і перетворенням людей на свиней у будиночку відьми Цирцеї – це практичні ефекти. Крім того, сцени на кораблі знімали у відкритому морі, а для однієї зі сцен Метта Деймона прикували до щогли майже на цілий день, обливали зі шланга холодною водою й залишали мерзнути під дощем в Ісландії.
«Одіссея» – найближче до горору з усього того, що зняв Нолан, а також нагадує фільми Роберта Еґґерса («Маяк», «Носферату»). «Я б хотів зняти горор», – каже Нолан. На його думку, горор-епізоди були й в «Оппенгеймері», і в оригінальному тексті «Одіссеї», за яким він писав сценарій, тож він їх «просто прийняв» і втілив у фільмі.
Захоплення Трої зняли в марокканському місті Айт-Бен-Хадду, біля підніжжя Атлаських гір. На знімальному майданчику спорудили близько 60 будівель, а найбільша з них – храм Афіни. Крім того, для «Одіссеї» Нолана збудували кілька 4000-кілограмових троянських коней заввишки 11 метрів. Ще під час роботи над фільмом «Троя» 2004 року (Крістофер Нолан мав знімати це кіно, але його замінили) режисер сформував, який вигляд повинен мати троянський кінь: «Не як традиційна конструкція на колесах, а як дар богові Посейдону», розповідають у студії Universal.
Натомість Ітаку, батьківщину Одіссея, зняли на острові Фавіньяна поблизу Сицилії – у середньовічному замку Кастелло ді Санта-Катеріна, що розташований на вершині гори більш ніж за 300 метрів над рівнем моря. До палацу не вела жодна автомобільна дорога, і міністерство культури Італії заборонило її будувати, тому команда спорудила фунікулер та організувала вертолітні рейси на майданчик. Попри це, більшість акторів і сам Нолан щодня підіймалися на гору пішки.
Джерело: «Одіссея» – антивоєнний фільм року від Крістофера Нолана
