Трушне корейське кафе «Шіктан» на Андріївському узвозі: з морквою по-корейськи й без кей-попу

Корейське кафе «Шіктан» відкрили на Андріївському узвозі – у приміщенні кафе «Друзі», що закрилося цьогоріч. Ідею закладу перевіряли три роки на десятках благодійних попапів по всьому Києву. Кухня – кьорьо-сарам: так називають корейців, які десятиліттями жили на теренах України й поступово адаптували власні рецепти під місцеві продукти та смаки. Найвідоміший артефакт цієї адаптації – морква по-корейськи, якої в самій Кореї ніколи не існувало.

Концепція

Власник «Шіктану» Ігор Лім народився в Україні – як і більшість молодих корейців із громади K-Unity, яка долучилася до створення кафе. До класу п’ятого, розповідає засновник, не розрізняв взагалі: де їжа українська, де корейська. «Сильно дивувався, коли однолітки в школі не знали, що таке куксі чи пігодя», – пригадує він. Потім кілька років намагався від корейськості відсторонитися – «бути українцем, бо це модно». А з початком повномасштабного вторгнення все перевернулося: з’явився запит на самоідентичність, почала збиратися громада, пішли благодійні попапи. «Люди приходили задонейтити, але поїсти страви кьорьо-сарам для них ставало також цікавим досвідом. Я побачив у цьому величезний інтерес», – каже Лім.

Назву «Шіктан» обрали одразу – у перекладі з корейської це просто «заклад харчування», «ресторан». «У Кореї найсмачніші місця часто взагалі не мають назв: їх знають як «Шіктан біля ринку» або «Шіктан на тій вулиці» – і всі розуміють, про що йдеться. Зазвичай власник – це людина пенсійного віку, яка готує сама й не займається жодним маркетингом. Для корейців це слово означає домашню смачну їжу, затишок, радість гостям. Здається простим, але всередині дуже багато сенсів», – каже Лім.

Простір на Андріївському узвозі знайшли завдяки особистим робочим контактам: Ігор співпрацював із власниками приміщення щодо іншого проєкту на Рейтарській і часто заходив до них в офіс. Помітивши, що попередній заклад (кафе «Друзі») закрився, він запропонував орендодавцям концепт корейського кафе. Попри високу конкуренцію за цю локацію, у фінал переговорів разом з Ігорем пройшов Євген Клопотенко – власники зробили вибір на користь проєкту Ліма.

Локацію на Андріївському узвозі обрали попри те, що туристичний трафік на вулиці помітно знизився (про що Віледжу зазначили в «Канапка бар», який закрили на початку 2026 року). Проте для нового закладу це не вважають загрозою. Ігор Лім зазначає, що такій концепції не потрібен великий потік випадкових перехожих, адже він створює місце, у яке люди будуть їхати цілеспрямовано.

Головною цільовою аудиторією «Шіктану» визначають українців, які люблять досліджувати інші культури через справжню, автентичну їжу (на кшталт тих, хто ходить на кримськотатарську кухню в «Мусафір» чи трушні китайські заклади). Наступне важливе коло гостей – це активна корейська діаспора, зокрема молодь із ком’юніті K-Unity, яка шукає смак рідного дому, хоча власник іронічно додає, що вони будуть найсуворішими критиками, адже «вдома у мами куксі завжди смачніший».

В інтер’єрі закладу принципово відмовилися від корейських попкультурних стереотипів. Команда орієнтується на дорослішу аудиторію, тому повністю прибрала k-pop. За основу взяли готову базу попереднього кафе, що суттєво зекономило бюджет. Старі столи й меблі повністю відшліфували, перефарбували й оновили, а стільці замовили нові й зручніші. Нову частину інтер’єру проєктувала Олена Цой із Platforma Buro. 

Акцентом інтер’єру стала повністю перероблена барна стійка, над якою працював бартендер Андрій Деменко. Над баром – лляні полотна з корейськими словами: назви страв із меню, просто літери. Простір доповнюють вінтажні деталі, які сестра Ігоря Ліма шукала на блошиних ринках і в селах Південної Кореї. Наприклад, барну шафу прикрашають масивні ручки з корейського храму, а літню терасу незабаром освітять квадратні азійські ліхтарі в сітчастому стилі.

На одній зі стін – картина від київської художниці Лізи Тен. Роботу розділять на чотири-п’ять окремих сувоїв, де сюжет перетікає з одного полотна на інше. «Я попросив, щоб там була сімейність: застілля, їжа, традиції – як червона лінія. Для корейців спільне застілля й родинні традиції навколо їжі мають величезне значення. А далі – up to you», – каже Лім.

Кухня

Кьорьо-сарам у розумінні Ліма – це корейська техніка плюс українські продукти. Саме так кьорьо-сарам готували десятиліттями: привозили рецепти, адаптовували до місцевого, збирали фідбек від сусідів-українців на застіллях і доробляли. Тому на попапах, каже Лім, жодної страви не відкинули – уся ця їжа вже й так адаптована органічно.

Частину меню розробила Людмила Пак – мама одного з членів K-Unity, яка все життя готує корейські страви й ділиться рецептами. Шефиня «Шіктану» – Валентина Тараненко, колега власника з кафе «Зигзаг» на Рейтарській, де вони пропрацювали разом майже п’ять років. За чотири тижні підготовки Тараненко, за словами Ліма, уже «повноцінний шеф-кухар корейського ресторану» – вивчає мову й сама їздить по корейські продукти.

У меню зібрали корейські закуски «панчани» за демократичною ціною, які традиційно замовляють на всіх. «Багато хто асоціює нашу кухню з морквою по-корейськи й гострими закусками. Ми будемо робити акцент саме на них – і вони постійно змінюватимуться із сезоном», – каже Лім. 

Супів готують чотири види – традиційний холодний куксі, курячий бульйон із манду, пуктяй із тофу й свинячим фаршем, імператорський суп юкєджан з яловичиною та шиїтаке. Серед основних страв пібім паб (корейський боул), кімпаб (роли), курятина в корейських спеціях, свинячі ребра, кацу-шніцель, смажені та варені пельмені манду. 

З алкоголю пропонують соджу (єдиний корейський міцний алкоголь, доступний в Україні) й корейські безалкогольні напої. Коктейльну карту розробив Андрій Деменко.

Масштабувати заклад не планують – другого «Шіктану» не буде. «Ми не будемо відкривати другий великий заклад. Якщо ми й змінимо локацію, то тільки переїдемо в більше приміщення». Зате є ідея маленьких корейських закускових, де готуватимуть п’ять-вісім страв, наливатимуть пиво й будуть лише стоячі столи. «Я думаю, що шість-вісім таких барчиків можуть закрити питання по Києву. І ще хотілося б колись потрапити на поличку до «Сільпо» з корейськими салатами від корейців. Я дуже поважаю те, що робить Ілля Сьомін у Kyivkraut, але в нас є свої рецепти, яких у нього немає», – розповідає Ігор Лім.

 Фото: Оля Закревська для Віледжа

Джерело: Трушне корейське кафе «Шіктан» на Андріївському узвозі: з морквою по-корейськи й без кей-попу