Ми проїбалися помилилися – додали у весняну добірку гру, яку розробили росіяни під прикриттям. Ідеться про піратський екшен Windrose, створений студією “Kraken Express”. Сама студія базується в Узбекистані, але більшість розробників працювали у російській “Lesta Games”. Зрештою запустили власний проєкт і намагалась шифруватися: міняли свою назву, приховували профілі розробників на LinkedIn.
Після початку повномасштабного вторгнення багато студій релокувалися, тож компанію-розробника можуть зареєструвати не в Росії, а, наприклад, на Кіпрі або в Узбекистані. Щоб іще більше замести сліди й залучити українську аудиторію, розробники додають до ігор українську локалізацію чи дубляж. Як перевірити походження гри в Steam і не спонсорувати компанії, що платять податки до бюджету РФ, розібрався Віледж.
«Не грай»
Найпростіший варіант – встановити браузерне розширення «Не грай», створене авторами Telegram-каналу «Грай». Воно автоматично маркує російських та українських розробників і видавців у Steam відповідним кольором.
Після встановлення розширення можна кастомізувати: обрати колір позначок і написати текст плашок, що з’являтимуться на сторінках Steam. Наприклад, замість ярликів можна прописати «наше» або «болотні ігри».
Розширення маркує назву гри, розробника й видавця «ворожим кольором». Сама студія зареєстрована в Узбекистані, однак її розробники працювали в російській “Lesta Games” – і зрештою відкрили власну компанію. Скриншот Віледжа
Станом на червень 2026-го в базі 600 українських розробників і понад 3500 – російських. Кожен також може самостійно додавати розробників до бази «ворожих» або «наших» і допомагати одне одному – через кнопку «+» поруч із назвою гри або студії.
Довіряй, але перевіряй
Через неперевірену інформацію з мережі або суто випадково гравці можуть внести до списку ворожих ігор «нормальний» реліз. Тож краще підписатися на тематичних кураторів у Steam – це спільноти гравців, які самостійно перевіряють і маркують релізи.
Головна перевага кураторів у тому, що зазвичай це знавці своєї справи, які відсіюють навіть натяк на російськість в іграх. Недолік – усі списки й бази даних куратори заповнюють вручну, тож вони не завжди на 100% об’єктивні, а гарячі новинки можуть додавати до списків із запізненням.
Куратори Steam, які збирають ворожі ігри:
– «Обережно, русняві ігри» – маркують проєкти російських студій, розробників із РФ (навіть якщо вони змінили юрисдикцію) й ігри від російських видавців.
– “Avoid russian games” – англомовний куратор, що додає до списку ігри з документально підтвердженим російським корінням.
– “Sich – ukrainian spirit” – масштабна українська база з іграми від російських розробників і громадян «ворожих для України держав».
Steam має обмеження на кількість ігор в одному списку, тому «Січ» має п’ять списків: посилання на другий, третій, четвертий і п’ятий.
– “Citadel” – ігри та програми від розробників і видавців «ворожих для України держав»
– «Гола Матрьошка» – куратор, що спеціалізується на проєктах 18+, які розробляють росіяни
Сам собі детектив
Якщо жоден зі способів вище не допоміг, можна провести дослідження самостійно. Найпростіше – загуглити. Варто прописати назву гри та/або студії разом зі словами «російський розробник», «РФ», «Росія», «is a russian game». Усі підтвердження спливуть за першими ж посиланнями на Reddit або розслідуваннях профільних медіа.
Якщо розробники маскуються добре, знайти російський слід вручну можна ще й так:
Шукайте команду в LinkedIn. Знайдіть офіційну сторінку студії й перевірте вкладку “People”: якщо компанія зареєстрована на умовному Кіпрі, працівників із Росії можна буде впізнати за їхньою локацією або колишнім місцем роботи.
Аналізуйте соцмережі. Перевіряйте офіційні сторінки гри у Facebook, X, Discord. Там же шукайте інфо, де народилися й зараз живуть члени команди. Додатково можна натрапити на дописи підтримки Росії. Якщо гра, студія або розробники мають офіційні сторінки у «ВКонтакте» – стовідсотковий редфлег.
Перевіряйте юридичних осіб. Пропишіть назву компанії-видавця в міжнародних відкритих реєстрах юросіб (наприклад, OpenCorporates). Там будуть вказані реальні бенефіціари й кінцеві власники бізнесу, які можуть ховатися за офшорними фірмами на Кіпрі.
Віка Гриненко – голова відділу новин й авторка текстів на Віледжі. Доєдналася до команди у 2024-му – до «села» ніколи не писала й не думала, що це взагалі можливо. Під час навчання в універі почула фразу, що «редактор має знати все про дещо і дещо про все» – відтоді користується цим правилом у роботі й пробує себе в різних темах: від вітаміну D та власного досвіду виживання в блекаут до розбору міських проблем і репортажів.
