Щотижня ми знаходимо одну звичку, що може покращити життя – і це підтверджує наука, – і розповідаємо про неї вам. Не всі звички потрібні всім, проте ми хочемо, щоб тут ви зустріли свої улюблені методи, які допоможуть почуватися краще, без великих інвестицій, уже тут і зараз.

У цьому тексті розповідаємо про один з елементів у підході Job Crafting, що допомагає без кардинальних змін у діяльності змінити сприйняття та знайти власні сенси в рутинних діях.

В одній із великих американських лікарень санітарка у відділенні для пацієнтів, що перебували в коматозному стані, тихо змінювала місцями картини в палатах. Коли дослідники запитали навіщо – вона відповіла, що сподівалася, ніби зміна обстановки дасть пацієнтам шанс на пробудження.

Інша прибиральниця з тієї самої лікарні писала листи пацієнтам, які виписалися, щоб підтримати з ними зв’язок. Ще одна непомітно спостерігала за тим, до кого найменше приходять відвідувачі – і заглядала в ті палати додатковий раз на день, щоб побалакати з тими, кому найбільш самотньо.

Це все реальні історії з дослідження 2001 року, яке не втрачає актуальності й сьогодні. Дослідниці опитували працівників різних організацій – і скрізь знаходили ту саму закономірність: серед людей на однакових посадах одні описували свою роботу як нецікаву й низькокваліфіковану, а інші бачили в ній щось більше за посадову інструкцію – і почувалися значно щасливішими.

Wrzesniewski, A., & Dutton, J. E. (2001). Crafting a job: Revisioning employees as active crafters of their work. Academy of Management Review, 26(2), 179–201. https://doi.org/10.5465/amr.2001.4378011

Наука про життя —

у вашій пошті

Підпишіться на розсилку «Простими словами» і щотижня отримуйте найцікавіші історії про те, як наука допомагає жити більш якісно

Підписатися

Як переосмислення своєї праці впливає на добробут

Психологиня з Єльського університету, яка очолювала це дослідження, згодом дала феномену назву Job Crafting – що приблизно можна передати як «переосмислення власної праці». Її погляд став проривом у сфері управління, адже пропонував абсолютно новий кут зору: задоволення роботою залежить не лише від посади чи зарплати, вагомим також є сенс, який людина віднаходить у своїй діяльності.

Причому сенс не обов’язково має бути пов’язаний із прямими обов’язками – санітарки не вважали, що їхнє основне покликання – це стерильні приміщення, вони знаходили значення поза посадовою інструкцією. І таких мікросенсів може бути безліч: сьогодні це розмова з колегою, якому важко, завтра – спосіб організувати зустріч так, щоб кожен був почутий.

І це стосується не лише роботи. Нейронауковець Річард Девідсон, засновник Центру здорового розуму при Університеті Вісконсину, виділяє відчуття сенсу як одну із чотирьох ключових навичок добробуту – поряд з усвідомленістю, зв’язком з іншими та самопізнанням. І наголошує, що кожну з них можна активно розвивати. Причому не обов’язково у професійній діяльності – той самий принцип працює в материнстві, у піклуванні про старших близьких чи повсякденній рутині.

Що спробувати вже зараз?

  1. Перед початком активного дня зробіть коротку паузу. Заплющте очі й уявіть свій день попереду.
  2. Запитайте себе: який сенс я можу реалізувати сьогодні у своїй діяльності? Не шукайте великих відповідей – прибиральниці не ставили собі за мету врятувати світ, вони думали, як подбати про тих, хто поруч, через маленькі дії.
  3. Повторюйте щодня, щоб звичка закріпилась, а пошук нових сенсів став автоматичною дією для вашого мозку.