Любі друзі
10 листопада НАБУ та САП заявили про викриття масштабної корупційної схеми в енергетиці, яку курував близький друг президента та співвласник “Кварталу 95” Тимур Міндіч. Правоохоронці встановили, що учасники схеми отримували 10–15% «відкатів» на замовленнях для “Енергоатому” — йдеться про відмивання приблизно 100 млн доларів державних коштів. Розподіл і легалізація коштів відбувалась у центрі Києва, на квартирі, що належала родині нардепа-зрадника, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.
Операція НАБУ отримала назву «Мідас», детективи провели понад 70 обшуків, а також записали 1000 годин розмов учасників схеми. Зокрема в так званих «плівках Міндіча» згадуються четверо чинних і колишніх міністрів.
Імена фігурантів поки офіційно не розкриваються, та на деяких записах зафіксовано голос ексміністра енергетики, а нині очільника Мінʼюсту Германа Галущенка (фігурує під псевдонімом «Професор»). Крім того, згадується нинішня голова Міненерго Світлана Гринчук, якій, за словами одного з учасників схеми, платили додаткову «зарплату» з «відкатів».
Прокурор САП у суді заявив, що Міндіч впливав не лише на міністра енергетики, але й на міністра оборони Рустема Умєрова.
Наразі НАБУ оголосило про підозри сімом учасникам схеми — зокрема Міндічу (який встиг виїхати за кордон якраз за день до цього), а також колишньому раднику Галущенка й помічнику Деркача Ігорю Миронюку.
Галущенко та Гринчук підозри не отримували, але вранці 12 листопада премʼєр-міністерка Юлія Свириденко відсторонила Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції, а надвечір внесла в Раду подання про звільнення Гринчук та Галущенка з їхніх посад. Гринчук також самостійно написала заяву про відставку.
Водночас підозру в цій справі отримав інший міністр і друг родини Зеленських Олексій Чернишов, який ще донедавна очолював Міністерство єдності. Чернишов фігурує в четвертій частині «плівок Міндіча» під псевдонімом «Че Гевара». НАБУ вдалося зафіксувати, як ексміністр відвідував так звану «пральню» й отримав 1,2 млн дол. США та майже 100 тис. євро готівкою. Йому інкримінують статтю про незаконне збагачення.

Знайдені гроші під час обшуків
Для Чернишова це вже друга корупційна справа. Цього літа він отримав дві підозри від НАБУ у зловживанні службовим становищем та одержанні хабаря в особливо великому розмірі ще за той період, коли обіймав посаду міністра розвитку громад та територій. Йдеться про корупційну оборудку незаконної передачі землі в Києві під будівництво ЖК. Цікаво, що на плівках НАБУ є епізод, де колишній перший помічник Зеленського Сергій Шефір (також один зі співвласників «Кварталу 95») обговорює з Міндічем, де взяти гроші на заставу за Чернишова. Нагадаємо, тоді за те, щоб ексміністр не опинився в СІЗО, за нього внесли 120 млн грн застави.
Яблуко від яблуні
На тлі того, як несеться скандал довкола корупції в енергетиці, не можна не згадати, що минулого літа, коли Галущенко ще був міністром енергетики, підозри отримали двоє його заступників. Так НАБУ разом із СБУ затримало на хабарі в пів мільйона доларів заступника Галущенка Олександра Хейла, який за ці гроші пообіцяв сприяти вивезенню гірничо-видобувного обладнання з прифронтового району.

Частина хабаря в 0,5 млн дол. для заступника міністра енергетики
А за місяць до того НАБУ повідомило про підозру іншому заступнику міністра Максиму Немчинову через завдання державі збитків на 12 млн грн під час знеструмлень у 2022 році.
Показово, що нардепи тоді викликали Галущенка до Ради, щоб почути пояснення про корупцію в його відомстві. Та міністр довго ігнорував ці виклики, а за пів року заявив, що «Міненерго взагалі не є правоохоронним органом», і визнав, що «були окремі факти корупції».
Спочатку були яйця
Викриття корупції в енергетиці стало болючим продовженням низки розслідувань про розкрадання посадовцями коштів на фортифікаціях, корупції на відбудові доріг (справа, у якій підозрюється ексголова Дніпровської ОВА Валентин Резніченко) і, звісно ж, скандалу про «яйця по 17 гривень».
На початку 2023-го — після року фактично відсутніх розмов про корупцію — країну сколихнув скандал про закупівлю Міноборони харчів для ЗСУ за завищеними цінами. Цю історію асоціювали з тодішнім міністром оборони Олексієм Резніковим, але сам він не має статусу підозрюваного у цій справі. На тлі скандалу тоді звільнився його заступник В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення Збройних сил України.
Хоча Шаповалов не увійшов до переліку підозрюваних у справі про яйця, але впродовж року він отримав щонайменше 7 окремих підозр про корупцію, зокрема за лобіювання договорів про постачання продуктів для армії за завищеними цінами, а також розкрадання на закупівлі неякісних бронежилетів та зимової форми для ЗСУ на мільярди гривень.
До слова, правоохоронці викривали корупцію на закупівлях для армії і за попереднього міністра оборони Андрія Тарана. Так навесні 2023-го ДБР та НАБУ повідомили про підозру на той момент колишньому заступнику міністра оборони Ігорю Халімону за зловживання при закупівлі продуктів для армії ще в 2020–2021 роках. Суд відпустив посадовця під особисте зобовʼязання. До цього в 2021 році ДБР вже повідомляло Халімону про підозру за закупівлі харчів. Разом із Халімоном у розслідуванні щодо корупції на закупівлях фігурував заступник міністра Олександр Миронюк, але про оголошення йому підозри не повідомляли.
Рука в кишені держави
Якщо раптом вам здалося, що Міноборони та Міненерго — це найбільш корумповані міністерства (принаймні судячи з кількості офіційних підозр), то це не зовсім так. Бо за останні роки правоохоронці виявляли факти ймовірної корупції і в Мінагрополітики, і в Мінекономіки, і в Міністерстві соцполітики — і аж на рівні заступників міністрів.
Так у 2023 році НАБУ та САП повідомили про підозри одразу двом високопосадовцям у справі про зловживання на закупівлях продуктів за гроші «Укрзалізниці» в перші місяці повномасштабного вторгнення. Підозри отримали перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцькийі ексзаступник міністра економіки Олександр Грибан. Суд у цій справі ще триває, фігурантам обрано запобіжні заходи. Висоцький за цей час встиг побувати в.о. міністра замість Миколи Сольського (який теж має підозру), а після початку роботи уряду Свириденко повернувся на посаду першого заступника міністра.
Ще одна гучна справа останніх років — хабар у 400 тис. дол. за закупівлю генераторів, на якому викрили заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозинського.

Хабар 400 тис. дол. заступнику міністра інфраструктури
Геть нещодавно підозру отримав також колишній заступник, а нині радник міністра соцполітики Борис Лебедцов. Його підозрюють у розтраті 23 млн грн під час запуску програми для соцпідтримки “E-Social”. На початку цього року Лебедцов отримував ще одну підозру в розтраті державних коштів на закупівлі комп’ютерів для міністерства.
Його попередник Валерій Бушков, працюючи заступником міністра, за версією правоохоронців, був причетний до корупційної схеми із закупівлі програмного забезпечення для Мінсоцполітики ще в 2020–2021 роках.
Дехто з топурядовців теж фігурував у розслідуваннях правоохоронців, проте не отримував статус підозрюваного. Так НАБУ наприкінці минулого року перевіряло можливе незаконне збагачення міністра аграрної політики, а до того голови Фонду держмайна та очільника Рівненської ОВА Віталія Коваля після розслідування журналістів “Слідство.Інфо” про його квартиру на 170 квадратних метрів у столичному ЖК преміумкласу.
А цього літа ДБР провело обшуки в ексміністра інфраструктури Олександра Кубракова у справі про шахрайство нардепа Євгенія Шевченка. Кубраков заявляв, що не має жодного відношення до Шевченка та махінацій і що контактував з ним лише по роботі ще до початку вторгнення.
У 2020 році нардеп Олександр Дубінський публікував документи про те, що ДБР відкрило кримінальну справу щодо тодішнього міністра інфраструктури Владислава Криклія, проте про підозру йому не повідомлялось.
Корупційний шлейф
Дехто з урядовців цього скликання встиг заробити на підозру ще до того, як потрапив у міністерське крісло. Так колишня віцепремʼєрка з євроінтеграції та міністерка юстиції, а нині посолка України в США Ольга Стефанішина має підозру про розтрату 2,5 млн бюджетних коштів. Стефанішина — одна з фігуранток так званої «справи Лукаш», в якій кількох посадовців Мін’юсту звинувачують у розтраті коштів на адаптацію в 2013–2014 роках українського законодавства до законодавства ЄС. У 2019 році підозри отримали 11 фігурантів справи, зокрема і Стефанішина. Йшлося про підозри за статтями про заволодіння майном (191 ККУ) та службове підроблення (366 ККУ).
У 2023 році справа перейшла до суду і незабаром ВАКС звільнив Стефанішину від відповідальності за статтею про службове підроблення у звʼязку із закінченням строків давності. Водночас слухання щодо звинувачень за іншою статтею все ще тривають.

Ольга Стефанішина на судовому засіданні ВАКС у справі про можливу розтрату 2,5 млн грн
Ще один підозрюваний, колишній нардеп від «Слуги народу» та ексголова аграрного комітету ВРУ Микола Сольський, який очолював Мінагро, в 2024 році отримав від НАБУ підозру в організації схеми заволодіння державною землею. Йдеться про події 2017–2018 років, коли Сольський працював адвокатом. На тлі цієї підозри міністр пішов у відставку.
А колишній глава МОЗ Максим Степанов у 2023 році отримав підозру НАБУ в розкраданні понад 450 млн грн Поліграфкомбінату «Україна», який він очолював у 2011–2016 роках. У 2025 році НАБУ оголосило про нову підозру ексміністру в цій справі про неправомірне отримання авторських прав на дизайн захисних елементів для закордонних паспортів та ID-карток. За даними ЗМІ, Степанов перебуває за кордоном з 2023 року, виїхавши до оголошення підозри.
Нещодавно підозрюваним у кримінальній справі також став ексміністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко. ДБР вручило йому підозру через масштабну оборудку із землею, ще коли він був головою Держгеокадастру. ЗМІ писали, що в 2021 році проти Лещенка також було відкрито справу за незаконне декларування.
А колишній міністр спорту Вадим Гутцайт фігурував у матеріалах справи про можливі розкрадання державних коштів на закупівлях човнів для київських спортсменів у 2016–2019 роках.
Натомість у 2021-му НАБУ проводило обшуки за колишнім місцем роботи ексміністра економіки Олексія Любченка в податковій службі, але про підозру йому не повідомлялось.
Звісно, розслідування і правосуддя потребує часу, а підозра за чинним законодавством не забороняє працювати навіть на посаді міністра. І, звичайно, все ж таки добре, що завдяки небайдужості українців, владі не вдалося знищити незалежність антикорорганів та завадити їм вести справи проти топових посадовців.
Ми бачимо кількість справ і підозр, які були оголошені за останні роки. Водночас у суспільства є шалений запит і на аналогічну кількість вироків у цих справах та справедливе покарання для їхніх фігурантів.
Останні події також освіжили політичну памʼять — іронічно, що до найбільш гучних корупційних скандалів ще й під час війни виявились, імовірно, причетні саме ті, хто потрапив до політики по «дружній квоті» президента Зеленського – того, який свого часу запевняв, що «кумівства у нас не буде».
Джерело: Від «яєць по 17» до «плівок Міндіча»: хто з урядовців часів Зеленського отримував підозри
