Досягнення ворога з 1 вересня до середини листопада мають приблизно такий вигляд:
— просування біля Степногірська — до 5 км уздовж зони затоплення, яка утворилася після підриву греблі Каховського водосховища. Біля Малих Щербаків, Степового, Нестерянки практично без змін, мінливість лінії бойового зіткнення вимірюється сотнями метрів;
— майже без просування біля Гуляйполя: біля Малинівки, Марфополя, Дорожнянки й Мирного, а ось на схід – захід ворог просувається досить енергійно — подолав 15 км від Ольгівського до Рівнопілля, тобто 200 метрів щодоби. Наче й мізер, але зупинити не вдається. Від Темирівки до Першотравневого — 17 км. Окуповані за 70 діб Новогригорівка, Новоіванівка, Павлівка, Успенівка, Ольгівка, Полтавка. Агресор веде бої за Солодке, Рівнопілля, Новоуспенівське;
— уздовж шосе Н15 на теренах Донецької області ворог веде бойові дії по рубежу Новоселівка — Вороне — Вербове — Вишневе — Єгорівка — Першотравневе. Просування в південній частині — 17 км, в північній — 4,5. Саме тут рух противника найдинамічніший. Ворог захопив Успенівку й на ділянці Першотравневе — Охотниче вийшов до ріки Янчур, форсував її і розвиває наступ.
Українські військовослужбовці ведуть вогонь зі 122-мм гаубиці Д-30 , Донецька обл, 25 червня 2025 р.
Найактивніше й найуспішніше ворог розвивав наступ у смугах 29-ї, 36-ї та 5-ї армій. 37-ма мотострілецька й 5-та танкові бригади 36-ї армії агресора захопили Січневе й Вороне, вийшли на рубіж Новоселівка — Соснівка. 4 км за тиждень боїв. Частини 29-ї армії ведуть бої за Олександроград і Зелений Гай, відбиваючись від контратак Сил оборони, які сильно уповільнили вороже просування.
Тактична група (умовна, для спрощення розуміння спільних дії) у складі частин 127-ї дивізії, 57-ї та 60-ї бригад 5-ї армії наступає на широкому фронті Комишуваха — Тернове й Запоріжжя — Березове, веде бої за Новомиколаївку. Періодично з цією групою атакує 69-та бригада під прикриття 35-ї армії.
На сході Запорізької області ворог має відчутну перевагу в живій силі: на один наш батальйон наступають три-чотири ворожі, а на ділянках прориву — п’ять-шість. Підрозділи Сил оборони виснажені, у лавах декотрих 30–40 % особового складу. Зрозуміло, що створити оборону належної тактичної щільності за таких вихідних даних нереально — це осередки на критичних напрямках, проміжки між котрими прикриті вогнем і загородженнями, а за відсутності вогневого й тактичного зв’язку — БпЛА.
Такий стан справ у Силах оборони не таємниця для ворога. Його розвідувальні та штурмові групи постійно шукають способи обійти осередки опору, розриви в бойових порядках, широко і, на жаль, успішно застосовують тактику просочування. Противник діє раптово, приховано, швидко, використовує темряву, погані погодні умови, індивідуальні маскувальні засоби, зокрема термоізоляційні накидки.
Армія окупантів
Малі піхотні групи просочуються до точок збору, негайно закріплюються там для оборони, очікують груп посилення і здійснюють наступний кидок. Повільно, але невпинно агресор просувається на захід.
Сили оборони обмежені в протидії, хоча залучені всі засоби для своєчасного виявлення руху груп противника, місць зосередження, утім низька укомплектованість піхотних підрозділів не дозволяє створювати достатню кількість протидиверсійних резервів і своєчасно зачищати потрібні ділянки. Ось тут могли б показати себе підрозділи Національної гвардії, які мають бути навчені таких дій. Але їх також не вистачає.
Усе це на тлі безкомпромісної боротьби в малому повітрі.
Ситуація в Запорізькій області, насамперед у її східній частині, набагато складніша й небезпечніша, ніж під Покровськом. Тактичні досягнення, які демонструє ворог, мають поганий вигляд для Сил оборони, котрі не можуть зупинити противника і стабілізувати обстановку.
Військовослужбовці ЗСУ , Запорізький напрямок
Розвиток обстановки на напрямку дозволяє стверджувати, що задачами УВ «Восток» є прорив на Покровське з одночасним перерізанням комунікацій Сил оборони від Гуляйпільського району оборони в північному напрямку, на те саме Покровське.
Командування УВ «Восток» може змістити напрямок свого головного удару з Гуляйполя до південної частини смуги наступу 5-ї армії. Після окупації Новоіванівки й Успенівки слід очікувати атак на наші вузли оборони у Великомихайлівці та Покровському. Противник може глибоко охопити Гуляйполе з півночі й одночасно руйнувати логістику Сил оборони, які захищають місто.
Перенесення напрямку головного удару противника слід очікувати після того, як він захопить Великомихайлівку та/або Покровське.
Джерело: Ситуація на Запоріжжі набагато складніша, ніж під Покровськом
