Дивіться на хмари, рахуйте червоні машини, залипайте на краплі дощу, що стікають по вікну в маршрутці. Ні, серйозно – це головний рецепт. Давайте собі час без виконання завдань та активного думання.
Стан концентрації – чудова річ, яка допомагає нам бути продуктивними й досягати цілей. Проте важливо мати і його протилежність. У науці це називають активацією дефолтної системи мозку – коли увага блукає, ні на чому конкретно не зупиняється, а мозок тим часом виконує надважливу роботу: опрацьовує все, що з нами сталося.
«Поки працюєш – не помічаєш голод, не помічаєш радість, не помічаєш злість, не помічаєш нічого. А потім треба дати час це все допрожити, відрефлексувати. Бо інакше воно накопичується. І тоді будь-яка дрібниця може викликати непропорційну емоцію – не тому, що сталося щось нове, а тому, що воно просто прорвало те, що не було прожите раніше», – каже Петро Чорноморець.
Якщо вже запідозрили в себе вигорання, ось на що варто звертати увагу:
«Помилки, звуження життя до «робота – дім», безсоння-прокрастинація, не можеш просто дивитись кіно – тягне в телефон. Це вже такі класичні симптоми, коли система перевантажена, але не зупиняється. І здається, що ще трохи попрацюєш – і стане легше, але ні. Бо що більше ти себе підганяєш, то менше залишається ресурсу, щоб зупинитися», – наводить приклад Чорноморець.
Ще одним показовим симптомом вигорання може бути емоційний дискомфорт від відпочинку.
Джерело: Коли тиждень у горах уже не допоможе. Що таке вигорання з погляду роботи мозку?
