Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступає із заявою уряду під час засідання Бундестагу, Берлін.
У промові перед німецьким парламентом 14 травня новопризначений федеральний канцлер Фрідріх Мерц, лідер партії ХДС, заявив: Бундесвер має стати найсильнішою армією Європи. І пообіцяв, що армія отримає всі необхідні кошти, щоб конвенційна потуга зросла. Мерц також торкнувся збільшення привабливості добровільної військової служби. І натякнув: якщо такими методами досягти необхідної чисельності армії не вдасться, доведеться подумати про загальну військову повинність.
Того ж дня міністр оборони Борис Пісторіус, представник СДПН, розповів про наміри запровадити нову модель військової служби. Усі чоловіки, яким виповнилося 18 років, мають заповнити анкету й зазначити про свою готовність проходити військову службу.
Зараз чисельність Бундесверу становить близько 183 тисяч військовослужбовців. В уряді Мерца планують збільшити цю кількість до 260 тисяч осіб. Також країні знадобляться 200 тисяч осіб у резерві. 2024 року до Бундесверу вдалося залучити близько 10 тисяч добровольців. На початок жовтня 2025 року цифра зросла до понад 12 тисяч. Але цього все одно замало для досягнення мети: 260 тисяч військовослужбовців на початку 2030-х. Щоб урядові плани стали реальністю, щороку армію мали б поповнювати 30–40 тисяч охочих служити. Ще рік тому внутрішні звіти Міністерства оборони підтверджували неможливість збільшити Бундесвер виключно добровольцями.
Німецькі солдати в терміналі порту Гамбурга під час навчань, 25 вересня 2025 року
Наприкінці серпня уряд Німеччини ухвалив проєкт закону «Про модернізацію військової служби». Він передбачає, що з наступного року всі 18-річні чоловіки отримають обов’язкову анкету, призначену для оцінки їхньої придатності до військової служби й зацікавленості в ній. Також новобранців приваблюватимуть вищими зарплатами й соціальними пільгами.
Проте в документі не згадано про відновлення військового призову: поповнювати армію уряд планує виключно добровольцями. Але є важливий пункт: якщо цілей набору досягти не вдасться або якщо ситуація з безпекою різко погіршає, уряд за згодою Бундестагу може ухвалити рішення повернути військовий призов.
На початку жовтня здавалося, що члени урядової коаліції ХДС/ХСС і СДПН дійшли компромісу про шляхи збільшення чисельності Бундесверу. Але 5 жовтня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в інтерв’ю громадському телеканалу ARD висловив сумніви, що вдасться обійтися самими добровольцями. Генеральний секретар СДПН Тім Клюссендорф розкритикував скептицизм канцлера. І дискусії спалахнули з новою силою.
Генеральний секретар СДПН Тім Клюссендорф
Зрештою в середині жовтня з’явилася ідея компенсувати можливий дефіцит добровольців жеребкуванням серед інших чоловіків. 16 жовтня урядовий закон «Про модернізацію військової служби» пройшов перше читання в Бундестазі і вирушив у комітети для подальшого обговорення. Основний фокус документа — на залученні добровольців. Але є пункт про право уряду скористатися іншими механізмами, якщо кількість військовослужбовців буде недостатньою. Саме навколо того, якими будуть ці механізми, і точаться запеклі політичні дебати.
Якщо правоконсервативний блок ХДС/ХСС підтримує жорсткіші механізми поповнення збройних сил, включно з повноцінним військовим призовом, їхні партнери по урядовій коаліції соціал-демократи вагаються. Міністр оборони Борис Пісторіус під час дебатів у парламенті наголосив на пріоритетності залучення добровольців. Хоча й не наважився повністю відкинути план Б — лотереї. Також у коментарі виданню Bild am Sonntag Пісторіус припустив, що військовий призов і збір даних про усіх придатних до служби чоловіків у Німеччині може стати вагомим фактором стримування Росії. З іншого боку, його однопартійці з СДПН поки що не демонструють готовності погодитися на варіант з жеребкуванням.
Категорично негативно до відновлення військового призову, навіть у частковому форматі, налаштовані «Зелені» й «Ліві». Перші наполягають на «залученні молоді до дискусії», називають урядовий закон хаотичним компромісом і проти будь-якої лотереї чи примусової реєстрації потенційних військовозобов’язаних. «Ліві» взагалі дивують тезами про пацифізм і мир — абсолютно далекими від реальності. Відновлення призову вважають «мілітаризацією суспільства», «застарілим і репресивним інструментом», який обмежує свободу молоді та відволікає від соціальних проблем, таких як бідність чи освіта. Пропозицію про лотерею називають російською рулеткою. Ще й вимагають не збільшувати, а скоротити витрати на Бундесвер.
Солдати Бундесверу відпрацьовують переправу через Ельбу на танку Leopard 2, БМП Marder, БТР Fuchs між Шторкау і Гоєнгорном у рамках навчань НАТО Heidesturm, Німеччина, 23 жовтня 2020 р.
Двояку й нещиру позицію зайняла партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD), відома проросійськими сентиментами. Ця політична сила раніше виступала за повне відновлення призову і навіть внесла відповідний пункт у передвиборчу програму. Але зараз відмовляється підтримувати урядовий закон і критикує ідею жеребкування. Понад те, у її лавах намітився розкол між східною та західною частинами. Західна гілка загалом підтримує ідею призову з акцентом на національну оборону. Східна на чолі з Бйорном Хьоке виступає проти «призову для чужих війн», прямо натякаючи на небажання будь-якої негативної реакції з боку Росії. Така позиція вкрай маніпулятивна: партія допускає відновлення призову, лише якщо Бундесвер не братиме участі в будь-якій підтримці України проти Росії і не виконуватиме союзницьких зобов’язань як член НАТО.
Ставлення до відновлення військового призову в німецькому суспільстві також не зовсім однозначне. Опитування, проведене 9–10 жовтня Forsa для журналу Stern і телекомпанії RTL, засвідчило: 54 % німців підтримують обов’язкову військову службу, 41 % проти, а 5 % не мають чіткої думки. 74 % виборців ХДС/ХСС і 58 % виборців СДПН схильні повернути призов до армії. Натомість електорат «Лівих» однозначно відкидає ідею обов’язкової військової служби: 80 % виборців цієї політичної сили проти урядової ініціативи.
Опитування також виявило значний розрив за віковими групами. Більшість прихильників військової служби старшого віку (60 років і старше) — 61 %. Серед осіб віком від 18 до 29 років, яких це питання особисто торкнеться, 63 % виступають проти обов’язкової військової служби.
Німецькі солдати в терміналі порту Гамбурга під час навчань, 25 вересня 2025 року
Для порівняння: опитування Forsa в липні 2025 року зафіксувало підтримку відновлення військового призову серед німців. Але воно також виявило, що лише 16 % опитаних респондентів готові взяти зброю в разі нападу. Ще 22 % сказали, що, ймовірно, зробили б це. Водночас 59 % німців заявили, що не готові захищати свою країну зі зброєю в руках.
Згідно з цим опитуванням, 67 % жителів Німеччини за суттєве збільшення витрат на оборону. Але якщо такої позиції дотримуються 92 % виборців ХДС/ХСС і 75 % СДПН, то серед прихильників інших політичних сил переважає скептицизм. 59 % виборців «Лівих» і 52 % виборців «Альтернативи для Німеччини» проти планів уряду спрямувати додаткові фінансові ресурси на армію.
Відновлення військового призову в Німеччині вже стало заручником політичної боротьби, спекуляцій і прагнень різних партій сподобатися виборцям. Ситуацію ускладнює тривала пропаганда ідей пацифізму, укорінена в німецькому суспільстві думка, що військова сила ніколи не може бути інструментом розв’язання конфліктів, а обов’язкова служба в армії — це пережиток минулого, який обмежує індивідуальні права і свободи. Однак безпекові виклики неминуче штовхають Німеччину до ремілітаризації. Щоб успішно протистояти зовнішнім загрозам, Бундесвер має знову перетворитися на серйозну військову потугу. А це навряд чи можливо без відчутного збільшення чисельності німецької армії.
