Олексій Антипович, очільник соціологічної групи «Рейтинг»
Якщо наприкінці 2022-го — на початку 2023 року 73 % українців бажаним сценарієм розвитку подій війни бачили повернення Криму й Донбасу, сьогодні 82 % висловлюються за пошук компромісу на переговорах, 20 % з них — на прямих переговорах з Росією, розповідає Олексій Антипович.
«Тобто 80 % реальним шляхом розв’язання питання війни бачать переговори і тільки 11 % — ведення воєнних дій далі. Це те, на якій стадії в темі війни перебуває суспільство. Але найголовніше в цих цифрах, — акцентує Антипович, — нічого подібного до “миру за будь-яку ціну” немає».
Українці так само стабільно погано ставляться до росіян. 60 % не бачать узагалі ніякого відновлення стосунків з представниками РФ, ще 20 % вбачають таку можливість років через 20–30. Тобто зараз 80 % населення не мають довіри до росіян і, відповідно, до будь-яких переговорів з ними.
«Тоді що? Ми потребуємо міжнародних гарантій безпеки. У ці гарантії безпеки можна включати що завгодно, фантазувати про війська НАТО чи європейських країн в Україні. Але перше, що українець каже: “Дайте нам фінансування української армії і гарантії зброї”. Розміщення іноземних військ — це остання позиція, довгостроковий договір з Росією — 12 %, бо росіянам ніхто не вірить. Якщо взяти ще інші наші дослідження про те, що українці готові робити для перемоги, для свого майбутнього, ми бачимо, що відповідальність за самих себе, за свою країну на першому місці. Тому дайте нам гроші і зброю, а воювати ми будемо самі і відстоювати свою територію ми будемо самі», — розповів соціолог.
Ще одне дослідження — для Вестмінстерської фундації за демократію, розповідає очільник групи «Рейтинг», показує, що вже близько чверті українців підтримують радикальну політичну нішу; а також що будуть виклики між тими, хто поїхав за кордон і хто залишився.
«Аналіз цінностей українців, які в Україні, кажуть, що запит на власну безпеку і на національну безпеку максимальний — це перше, що нам потрібно. А люди, які перебувають за кордоном, у них удвічі більший, ніж в українців в Україні, запит на комфорт. Тобто люди поміняли державу і національну безпеку на власний комфорт, тому вони й виїхали», — відзначає Олексій Антипович.
І друга, майже рівнозначна цінність — свобода.
«Найголовніше для українця традиційно — родина, сім’я. І це штовхає нас у безпеку і свободу. Оця воля — це теж наш характер, наша особливість, якщо хочете. А досягати безпеки і свободи допомагають відповідальність, незалежність і взаємодопомога. Навіть взаємодопомога, потім незалежність. Незалежність — це значить, що ми самі будемо стояти на своїх полях бою, тільки дайте нам гроші і зброю.
А взаємодопомога — це ось усе це: волонтерство, об’єднання, допомога, відсутність взаємних сварок не тільки між українцями як такими, а й між політиками, на яких дивляться українці», — окреслив тенденції соціолог.
Факторами, які об’єднують суспільство, є перемога, війна і ворог, стверджує соціолог. А от загрозою для єдності є вплив дезінформації — під неї підпадають 59 % населення (а ті, хто стверджує, що можуть відрізнити дезінформацію, покладаються виключно на свою інтуїцію), тому інформаційний виклик є надзвичайно серйозним.
За три роки війни, відзначає також Антипович, багато чого змінилося. Наприклад, сьогодні військові воюють не за владу, не за неньку Україну, а за побратимів.
Олексій Антипович, очільник соціологічної групи «Рейтинг», ліворуч
Як не дивно, за даними соціологів, українці дещо скучили за виборами і мають великий запит на нові політичні сили. І якщо вибори будуть, люди прийдуть і проголосують. Але наразі, під час війни, суспільство проти проведення виборів.
«Вимога до майбутнього нового політика або нової політичної сили незмінна: професіоналізм, освіченість, відповідальність, безкорупційність, чесність, прозорість і ще й відомість, бо партія ноунеймів, на жаль, підтримки не має… До класичних вимог через війну додалася й участь у захисті держави. Якщо ти не воював, не допомагав, не був медиком, не волонтерив, не ще щось, тобі взагалі нема чого туди пхатися.
Якщо ти перебував за кордоном, біженець, українці не підтримують твоє право балотуватися. Тобто людина, відбувши в тіні всю війну, не зможе на якійсь хвилі балотуватися, так не вийде. Українець не пробачить, що називається, халтури. Ну і піар на війні не приймається», — деталізував Олексій Антипович.
Загалом українці дуже прості у сприйнятті ситуації, відзначає керівник соціологічного центру.
«Наприклад, НАБУ. І що? Напрямок розвитку держави вниз, рейтинги президента вниз, довіра до влади вниз. Усе провалилося. “Слуги народу” взагалі немає.
Відкатали НАБУ. “Боже ж ти мій, яка хороша влада, який гарний президент”.
На Алясці перемовини Трампа з Путіним. “О Боже, зрада-зрадонька”. Знову все вниз.
Зеленський поїхав у Вашингтон — “о Боже, як хороше, Боже, який гарний президент, які в нас перспективи перемоги, перемовин, і взагалі завтра війна закінчиться”.
Приліт — погано. Чи будемо ми здаватися від цього прильоту? Нічого подібного. Нема світла? Погано. Але чи будемо ми здаватись? Нічого подібного», — констатував Антипович.
Олексій Антипович, очільник соціологічної групи «Рейтинг»
І в цій здатності українців до об’єднання — запорука стійкості, вважає соціолог.
«Нас очікує багато викликів, але знаєте, я оптиміст. Україна 100 разів, напевно, за історію мала розвалитися, зникнути, забутися, не відбутися. Україна і далі є, і я вірю, що українці на моментах кризових, коли буде стояти питання, я не кажу виживання — на виживання ми об’єдналися і один одному допомагали, це залишається і ніде не дінеться. Ми всі йдемо розбирати завали, ми допомагаємо чим можемо один одному.
Так, донати впали, але перепрошую, на те в нас є влада і міжнародні партнери: давайте гроші. Але взаємодопомога, віра в перемогу, єдність — це те, що сам українець називає ключем до успіху. І, до речі, боротьбу з корупцією також», — резюмував очільник соціологічної групи «Рейтинг».
