ЄС поспішає витратити мільярди євро на створення «стіни з дронів» з використанням технологій, які пройшли бойові випробування в Україні, після нещодавнього вторгнення російських дронів у повітряний простір НАТО, пише Financial Times.
Реакція минулого тижня на вторгнення російських дронів до Польщі та Румунії показала, що НАТО покладається на дорогі технології для перехоплення відносно дешевих дронів — кричуща вразливість, яку Москва може використовувати далі. Щоб заповнити прогалину, Брюссель закликав столиці використовувати кошти ЄС та спільно купувати системи, які працювали в Україні.
Кілька годин після того, як літаки НАТО збили кілька з приблизно 19 дронів, які увійшли в повітряний простір Польщі, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа повинна «побудувати стіну з дронів» на своєму східному кордоні. Вона сказала, що це буде «європейський потенціал, розроблений разом, розгорнутий разом і підтримуваний разом, який зможе реагувати в режимі реального часу».
ЄС також створить з Києвом «альянс дронів», підтриманий фінансуванням у розмірі 6 мільярдів євро, щоб «перетворити українську винахідливість на перевагу на полі бою та спільну індустріалізацію», – сказала фон дер Ляєн.
Польща, країни Балтії та Фінляндія — держави ЄС, що межують з Росією, — оголосили про плани зміцнення своїх кордонів, але чиновники попереджають, що цей підхід буде ефективним лише за умови уніфікації та побудови на спільних та повністю інтегрованих технологіях.
Члени східного флангу НАТО отримають майже 100 мільярдів євро оборонних позик із загальної кількості 150 мільярдів євро, залучених до спільного бюджету ЄС.
Позики програми «Дія безпеки для Європи» (Security Action for Europe) «допоможуть» з ініціативою щодо стіни з дронів, заявив у вівторок речник комісії Томас Реньє, «якщо держави-члени хочуть мати спільний підхід до захисту ЄС».
Щоб заповнити прогалину під час придбання нових оборонних систем, НАТО розпочало місію протиповітряної оборони під назвою «Східний вартівник», яка передбачає залучення винищувачів, кораблів та розвідувальних систем, розгорнутих вздовж східного флангу, від Фінляндії до Болгарії.
«Ми не готові», – сказав Макс Ендерс, керівник відділу розвитку бізнесу мюнхенського стартапу Tytan, який виробляє безпілотники-перехоплювачі, що використовуються на передовій України. «Існує ціла категорія загроз, від яких Європа зараз намагається захиститися».
Ендерс описав конфлікт з Росією як «війну ітерацій», у якій обидві сторони вдосконалюють свої безпілотні літальні апарати та перехоплювачі, здатні їх збивати.
Україна впроваджує інновації в протиповітряній обороні з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Хоча Київ покладається на західних партнерів щодо систем протиповітряної оборони для збивання ракет, він є піонером у економічно ефективних способах боротьби з російськими ударними безпілотниками.
Оскільки стандартний радар не міг виявляти невеликі, низьколітні ударні безпілотники Shahed, українські технологічні компанії розробили загальнонаціональну систему акустичних датчиків, які могли б ідентифікувати їх за їхньою звуковою сигнатурою. Потім ця розвідувальна інформація передається сотням мобільних груп, оснащених зенітними гарматами та важкими кулеметами – набагато дешевше рішення, ніж використання ракетних перехоплювачів.
Минулого тижня президент Володимир Зеленський запропонував Польщі навчання з боротьби з російськими безпілотниками, зокрема з ракетами «Шахед» іранського виробництва. Міністерство оборони Варшави заявило, що «наразі ведуться переговори між фахівцями обох країн щодо поглиблення співпраці в галузі безпілотників та систем боротьби з ними».
Кароліс Алекса, віце-міністр оборони Литви, повідомив Financial Times, що балтійська країна наслідує українську практику використання мобільних бойових груп для збивання безпілотників, виявлених акустичною системою виявлення.
«Використання «дорогої зброї, такої як винищувачі та ракети, було надто дорогим. Ось чому ми просуваємо дешевші та розумніші рішення», – сказав він.
Подібна акустична система впроваджується в Латвії, а Румунія вивчає, як український досвід можна врахувати у своїх витратах на безпечне використання.
«Уся концепція війни з використанням безпілотників змінила характер сучасного збройного конфлікту», – сказав бригадний генерал Маркку Війтасаарі, директор Національного підрозділу оборони Фінляндії.
«Безумовно, існує потреба в розробці нових контрзаходів, особливо проти безпілотних систем. Деякі варіанти вже існують і використовуються, але потрібні нові технології та методи».
