Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко
«За таких умов у суспільстві важко давати парламенту якусь довіру — він не воює, як президент, напряму. Ми не очільники війська, не головнокомандувачі — просто ухвалюємо різні рішення. Як до інституції, звичайно, будуть питання. Але в нас своя робота, ми маємо її робити. Має в країні бути бюджет, ми маємо його проголосувати», — наголошує Олександр Корнієнко.
За його словами, для Верховної Ради завжди актуальна військова адженда — від внесення змін у бюджет (одне коригування відбулося нещодавно, ще одне, велике, перший віцеспікер пообіцяв найближчим часом. — Ред.) до регулювання якихось технічних моментів, які допомагають війську покращувати управління і пришвидшувати рішення.
Також у порядку денному — «сторічна угода» з Великобританією і євроінтеграційний напрямок. І в останньому, наголошує парламентар, найбільше викликів. Україна провалила терміни ухвалення трьох законопроєктів з пакета Ukraine Facility («гроші в обмін на реформи»). По-перше, це неприємна ситуація у відносинах з партнерами. По-друге, держава може недоотримати фінансування на 1,5 млрд євро.
Олександр Корнієнко і Ольга Стефанішина
«Якщо ми так не виконуватимемо, бюджет не отримуватиме коштів, зрештою, у нас буде фіскальна криза… Зараз мова про 1,5 млрд євро, це достатньо велика сума, але вона підйомна. Але в цілому фінансовий виклик і внутрішньополітичний виклик зростають», — зазначив Олександр Корнієнко.
При цьому він додав, що Міністерство фінансів змушене йти на жорсткі переговори з МВФ через необхідність збільшити дефіцит бюджету, оскільки військовим нічим платити зарплату ще два місяці. Крім того, за словами заступника голови ВР, Мінфін дійшов згоди з МВФ про зміну стратегічного планування з «пів року наперед» на «більш реалістичне».
Також Корнієнко розповів, що новий уряд працює з партнерами над зміною індикаторів, зокрема в Ukraine Facility, і вже відбувся невеличкий технічний перегляд.
«Я думаю, це тільки початок, тому що одна річ — вантажити країну реформами (а Ukraine Facility — це 70 із чимось законів, куча підзаконки) у кінці 22 року, коли ми звільнили Херсон, планується контрнаступ, про який чомусь знає весь світ. Інша річ — кінець 25 року. Наступного року Ukraine Facility взагалі закінчується. Воно в голові європейців уже мало нас реформувати колосально, ми мали відкривати кластер, але зараз у зовсім іншій реальності.
Нам треба робити роботу над помилками. Виходити назовні лише після того, як всередині зрозуміємо: чи не будуть зараз ці реформи недоречними, якісь маємо відкладати, бо дуже багато всього; і що ці реформи, враховуючи вже політичну ситуацію, мають бути плюс-мінус консенсусні», — відзначив парламентар. (Останнє стосується зауваження колеги по ВР, депутата від «Голосу» Романа Костенка про доцільність приймати ті чи інші закони. За його словами, в одному з ухвалених у першому читанні законопроєктів у рамках Ukraine Facility — про основні засади житлової політики — повністю анульовано права військовослужбовців отримати житло як неєвропейську норму. Корнієнко упевнений, що до другого читання це виправлять. — Ред.).
Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко
З викликів заступник керівника ВР наголосив на загостренні внутрішньополітичних дискусій, особливо через певні ініціативи Міноборони. «Вона поки що не така критична, не заводить у блокування роботи парламенту, але вона є», — визнав Корнієнко.
Безпекові загрози, упевнений віцеспікер, також не стануть на заваді роботі ВР.
«Організаційно, думаю, ми знайдемо, як голосувати (у разі загрози для будівлі Верховної Ради. — Ред.) — руками, ногами, якщо треба буде приймати бюджет і платити військовим. Перенесемо, перевеземо систему тощо», — запевнив парламентар.
Що з виборами?
«Непогано було б, щоб колись вони були в цій країні», — каже друга людина парламенті. Він визнає: депутати втомилися.
«Пішов сьомий рік. Ми — дев’яте скликання. П’ять з дев’яти були достроково розпущені. Тобто в Україні немає традиції over time парламенту», — зауважив Олександр Корнієнко.
Але до хоча б сталого перемир’я вибори неможливі, упевнений він.
«Зараз технічно нас [атакують] приблизно 700 “шахедів”. На день виборів їх можна накопичити 5 000. Навіть за спроможність нашої ППО збивати 95 % 5 % — це більш ніж 200 шахедів. На 200 дільниць у Києві чи ще десь. Це будуть найкривавіші вибори у світі. Кому таке треба?» — аргументує заступник голови Верховної Ради.
Зліва направо: Ігор Ліскі, Олександр Корнієнко, Ольга Стефанішина, Олексій Антипович та Ілля Павленко під час дискусії
Заразом він визнає, що паралельно триває робота над виборчим законодавством.
«Є два підходи. Перша група, куди входять представники наших шанованих громадських спільнот — Оля Айвазовська, Опора, IFES (The International Foundation for Electoral Systems, неприбуткова міжнародна організація, що підтримує право громадян на вільні та чесні вибори. — Ред.). Вони кажуть: тільки-но будуть вибори, почнеться такий mess, хаос, ви щось не те напишете, щось забудете, не узаконите тимчасові дільниці, ще щось — і буде важко проводити вибори. Їх можна зрозуміти, вони експерти з виборів. Вони хочуть заздалегідь підготувати якісний текст з усіма нюансами.
А є дуже багато людей на противагу, які завжди знають, що тільки-но ти слово «вибори» десь вголос вимовляєш у Верховній Раді, починаються вибори. Що це значить? Хтось починає збирати штаби, проводити опитування, набирати якихось технологів, повертатись з-за кордону чи з армії тощо», — зауважив Корнієнко.
Тож дискусії тривають, додає він, і навіть проявляються через реєстрацію певних законопроєктів.
«І Руслан Олексійович (Стефанчук, голова ВР. — Ред.) працює, — каже перший віцеспікер, коментуючи інформацію, що Стефанчук обговорював з послами зміни до виборчого законодавства, — працюють його помічники. Багато що напрацювала ЦВК — сім чи вісім чаптерів за сімома-вісьмома напрямками. Робота триває вже три роки. Але коли вже дійде до виборів, ми зберемо це все і просто будемо оперативніше робити», — зазначив Корнієнко.
Насамкінець підкреслив: виборче законодавство змінюватимуть, за чинним вибори проводити неможливо, враховуючи фактори безпеки, прифронтових територій, мільйонів людей за кордоном тощо.
