У Перу на схилах пустелі археологи знайшли місто Карал віком 3800 років, пише ВВС.
Там виявили 18 будівель, зокрема церемоніальні храми та житлові комплекси. Під час розкопок знайшли міський амфітеатр, який був сейсмічно стійким та спроєктований так, щоб витримувати найсильніші землетруси Тихоокеанського регіону.
Також археологи знайшли 32 поперечні флейти, деякі з яких вирізьблені з кісток пелікана, інші прикрашені мавпами та кондорами. Ще виявили витончені глиняні фігурки, намиста з бісеру та різьблені кістки, зокрема одну, виліплену у формі людського черепа.
Ці об’єкти свідчать про те, що навіть за умови зменшення чисельності населення громада інвестувала в культурне життя, кажуть дослідники.
Місце вже відкрили для відвідувачів. Карал відкритий щодня з 09:00 до 17:00, а вхідні квитки включають відвідування музею та сусідніх пам’яток Асперо та Вічама.
Задовго до появи ацтеків, майя чи інків, посушливе узбережжя Перу було домівкою для каралів, одного з найдавніших і наймиролюбніших суспільств світу. Їхнє головне поселення Карал-Супе, яке вважається колискою цивілізації в Америці та внесено до списку ЮНЕСКО з 2009 року, процвітало п’ять тисяч років тому. Місто не мало оборонних стін, і дослідники не знайшли жодних доказів існування будь-якої зброї.
У місті, а також у кількох менших сусідніх селах проживало близько три тисячі осіб. Народ каралів вирощував бавовну, солодку картоплю, гарбузи, фрукти та перець чилі, обмінюючи їх на корисні копалини з гір та білячих мавп та ара як домашніх тварин з Амазонки. Вздовж узбережжя вони збирали молюсків, морські водорості та рибу. Згодом Карал зіткнувся з кліматичними змінами. Приблизно чотири тисячі років тому 130-річна посуха змусила місцевих жителів покинути піраміди Карала, які опинилися у пустелі.
В Одесі на Приморському бульварі під час археологічних досліджень знайшли залишки Хаджибейського замку. Він розташовувався на площі приблизно 40 на 40 метрів на тому місці, де зараз розміщені напівкруглий будинок №8, фунікулер, пам’ятник Дюку та алеї південної частини бульвару.
Обкладинка та фото: Zona Arqueológica Caral
