Анна Коваленко
Розкажіть, у якому форматі були ці поїздки і як обирали, куди їхати?
Це були осередки, випадково дібрані за різними критеріями: кількість учнів, яких туди довозять; субвенція, яку використали на облаштування; розташування і т.д.
Ми з командою їхали туди під час навчального процесу і спілкувалися з учителями, адміністраторами школи, на базі якої йде програма і за змогою з дітьми. Для них ми робили анонімний опитувальник, щоб зібрати зворотний зв’язок, як їм вчиться за новою моделлю.
Першочергова ціль цих візитів не перевірити чи виявити помилки, щоб потім за них покарати, а зрозуміти, чи в правильному напрямку ми рухаємося, які корективи треба внести на національному рівні, щоб упровадження цієї реформи було успішним.
Яке у вас загальне враження від побаченого? Наскільки облаштовані осередки?
Загальне враження перевершило будь-які очікування. Хоч я не ставила собі зависоких планок, але коли ти приїздиш у віддалене містечко на прикордонні, а діти там вчаться, в осередку реалізовано все, що закладено в програмі, і це стало можливим за такий короткий час, бо люди багато над цим працювали, — це вражає.
По всіх регіонах, де ми були, осередки більш-менш облаштовані. І масогабаритними макетами, і дронами, і симуляторами, і різними інтерактивними панелями для вивчення топографії.
Осередок, де викладають учням предмет «Захист України».
Яка реакція учнів?
Вони щасливі, у них просто горять очі. Три речі, які їм подобаються передусім: дрони, стрільби і домедична допомога.
Результат опитування показав, що такий формат предмета для них супер. І вони радіють, що мають таку можливість, бо раніше їм викладали в основному теорію, вони писали багато конспектів. Нині вчаться керувати дронами, стріляти і працюють з масогабаритними макетами.
Я навіть чула кілька історій, коли дітей в 11 класі запитували, який їхній улюблений предмет, і вони відповідали, що це «Захист України». Хоча минулого року такого не було.
Як, до речі, проводять стрільби в осередках?
Не бойовою зброєю. Вони стріляють або з пневматичної, або в лазерному тирі.
Стосовно програми — вона одна для всіх шкіл?
Нова модельна навчальна програма написана за стандартами Нової української школи і відповідно до держстандарту, який стане чинним у 2027 році. Тобто в ці заклади, які беруть участь в інноваційному проєкті, програма вже принесла НУШ для 10–11 класів.
Ця програма є ядром, на основі якого вчитель розробляє свою робочу програму і має право коригувати 20 % її змісту залежно від наявності матеріальної бази, погодних умов.
Наприклад, коли викладач бачить, що бракує тем зі стрілецької підготовки, він може трохи коригувати цей розподіл, додавши теми. Вони визначають самостійно, скільки годин на кожен модуль виділяти, і виставляють пріоритети залежно від динаміки класу і запиту учнівства.
Учні під час занять з предмета «Захист України».
Пригадую, коли запускали проєкт, була дискусія: одні казали, щоб це не перетворювали в мілітаризовану історію, а інші були, навпаки, за те, щоб дітей готували до реалій війни.
Як школи шукають цей баланс? Чи не було таких осередків, де викладачі вирішили, що стрілецької справи взагалі не буде, а діти тільки накладатимуть джгут Есмарха?
На щастя, джгута вони вже не накладають, бо не мають його в типовому переліку обладнання, відповідно, не можуть закуповувати за кошти субвенції.
Але так, коли ми писали програму, то інституції, які повинні були її затверджувати, розділилися на два табори: хтось казав, що ми маємо готувати «рексів», інші — що це має бути програма про цінності й розмови, чому важливо захищати Україну.
І, як на мене, ми збалансували ці позиції дуже добре. Тому що і є блок ціннісно-ідеологічний, і так само є блоки, що стосуються прикладних речей, які можуть допомогти захистити себе й інших.
З такими самими установками ми йшли до підготовки тренерів, до вчителів під час формування програми підвищення кваліфікації. Бо наша основна задача — підготувати свідомого громадянина і громадянку, які розуміють важливість захисту України і не бояться, що в цьому турбулентному світі вони не зможуть знайти себе і допомогти країні в майбутньому.
Осередок, де викладають учням предмет «Захист України».
І осередкам таки вдається тримати цей баланс?
У тих осередках, де ми були, здебільшого вдається. Я не казала б, що в нас є перекіс у бік «не будемо тримати в руках зброю» і т.д. Хоча в нас усе ще залишаються вчителі, які змушують дітей одягати військову форму і вважають цей предмет модифікацією «Допризовної підготовки юнаків».
Ми це проговорюємо. На щастя, до дискусії долучається і широке коло партнерів, у тому числі військовослужбовці. Які в розмові з учителями наголошують, що задача предмета не підготувати солдата, а показати різний спектр можливостей, як кожна людина може реалізувати свій талант і бути корисною країні.
Хто в основному викладає в осередках? Чи багато вчителів мають бойовий досвід?
По-різному. Узагалі ідея створити осередки була і в тому, щоб учитель профілізувався лише на викладанні «Захисту України», а не викладав паралельно фізкультуру чи трудове.
Статистика поки що така, що в осередках працюють понад 500 ветеранів російсько-української війни. І ми намагаємося зробити для них процес входу в роботу в закладі освіти максимально легким.
Розроблені методичні рекомендації для адміністрацій з працевлаштування ветерана і так само інформаційні довідки з алгоритмом для ветеранів, як знайти місце роботи.
Осередок, де викладають учням предмет «Захист України».
963 осередки працюють нині. Це фінальна цифра?
Ні. Цього року в планах відкривати нові. Ті, що вже працюють, покривають 65 % учнів 10–11 класів.
А що з іншими 35 %?
У них нова програма здебільшого не впроваджена. Є заклади освіти, які рішенням педагогічної ради вирішили доєднатися до інноваційного проєкту і викладати за новою модельною програмою, але в більшості вони викладають за старою і працюють у кабінетах, як це було раніше, до початку реформи.
Однак є план, скільки осередків до 2026–2027 року потрібно створити, щоб вийти на 100 % охоплення. Бо з 2027 року не буде можливості викладати «Захист України» на базі своєї школи, не приєднуючись до навчання в осередках.
Ще була історія з Києвом, освітній департамент якого сказав, що має свою програму. Як розвивалася історія?
Київ усе ще не долучений до інноваційного проєкту і не викладає за новою модельною навчальною програмою.
Чи була ще впродовж цього часу комунікація з ними?
Було кілька ітерацій обговорень з Департаментом освіти, але це поки що не призвело до якогось очевидного результату.
Осередок, де викладають учням предмет «Захист України».
Чи брали вони гроші із субвенції, яку передбачали на створення осередків?
Субвенцію вони використовують, і по місту створено близько 30 осередків, але підстав для викладання за новою навчальною моделлю вони не мають.
Це законно?
Це питання до органів контролю, бо в порядку використання субвенції йдеться про те, що осередки створені для реалізації модельної навчальної програми.
Відповідно, усі осередки, які не реалізовують її, створені напівлегально, порушують нормативно-правові акти. Це нецільове використання бюджетних коштів.
У 2027 році школи Києва муситимуть перейти на нову програму?
Так. Тоді набирає чинності новий держстандарт старшої профільної школи і діятиме єдина програма, затверджена минулоріч.
І вже не існуватиме інноваційного проєкту, бо він закінчиться, коли стане чинним держстандарт старшої профільної школи.
В Україні обговорюють історію, що юнаків до 17 років батьки вивозять за кордон. Що ви побачили в осередках, які відвідали? Це ж якраз 10–11 класи.
Такого, що заходиш — і 80 % дівчат і 20 % хлопців, не побачили.
Осередок, де викладають учням предмет «Захист України».
Тенденції справді існують. Я запитувала в керівників закладів освіти, що спостерігають вони. Так, у кожному старшому класі є по двоє-троє учнів, які справді виїздять ближче до 17-річчя, але щоб це було масово, сказати не можна.
Направду ми переживали за реакцію батьківства, коли впроваджували оновлений предмет. Але в жодному відвіданому осередку не було скарг від батьків. Винятком є члени релігійних спільнот, які, відповідно до своїх переконань, не вивчають практичного складника.
А так реакція нормальна, спокійна, бо всі розуміють важливість цього і бачать, що це не про підготовку до війни чи служби, а про навички й уміння, як бути самозарадними під час повномасштабної війни.
Тобто скарги до адміністрації шкіл не надходили?
Не виключаю, що могли бути одиничні випадки по країні, але це абсолютно не масова історія і здебільшого батьки сприйняли оновлення дуже добре.
Ба більше, є осередки, які влаштовують дні відкритих дверей для батьків. Батьки приходять на заняття, долучаються до тренінгів з домедичної допомоги.
Так вони бачать, що вивчають їхні діти, плюс це просвітницька діяльність у межах громад.
Осередок, де викладають учням предмет «Захист України».
Які області чи міста є лідерами з упровадження предмета?
Ми так не рахуємо. Є регіони, де це добре впроваджено. Наприклад, Тернопільщина дійшла до 100 % охоплення — це і заклади профтехосвіти, і заклади загальної середньої освіти
На Чернігівщині добра динаміка і навчання, і підвищення кваліфікації вчителів, і роботи осередків. Вінниччина теж непогано справляється, Кіровоградщина, Сумщина.
У нас у принципі динаміка в областях усюди задовільна. Є такі, що пасуть задніх через різні причини — проблеми із закупівлями включно (серед таких, згідно з таблицею освоєння субвенції, Миколаївська, Полтавська, Закарпатська, у них показник менш ніж 50 %. — LB.ua). І ми працюємо з ними.
Але це все робочий процес. І, на щастя, ми маємо час відточити систему й ідеально запустити до 2027 року. І те, що вдалося досягти за рік, — це великий результат. Бо це інноваційний проєкт, який ми впровадили одразу в масштабі.
Цього року ви продовжуєте моніторингові візити? Хочете охопити всі осередки?
Усі нереально. Але ми відбираємо п’ять осередків на область з громад за різними критеріями, не лише обласні центри. І осередки, де проходять навчання 100 учнів, і такі, які охоплюють 2002 учнів. Це наймасштабніші.
І залежно від розміру осередку змінюємо запитання, щоб також зрозуміти, чи спроможні осередки, які мають 2 тис. учнів. Чи не треба робити їх меншими. А також чи реалістично доповнювати осередки. Щоб зрозуміти, який формат взаємодії з учнівством узагалі зручніший і для адміністрації закладу, на базі якого працює осередок, і для вчителів, і для учнів.
Осередок, де викладають учням предмет «Захист України».
Які висновки моніторингу увійдуть у програму на наступний рік?
Ми почули від учителів про потребу поглиблено вивчати окремі модулі. Особливо те, що стосується військових технологій, дронів і стрілецької підготовки. У результаті запустили робочі групи і напрацювали типові програми підвищення кваліфікації з поглибленими модулями.
Був запит на смугу перешкод, бо в кожного закладу вона різна. Ми звернулися до Міноборони — нам надали проєкт єдиної стандартизованої смуги перешкод.
Почули запит на методичне забезпечення. Також зараз ідуть зйомки Всеукраїнської школи онлайн для «Захисту України», сподіваюся, до 1 жовтня випустять усі ролики для першого семестру. Так само є ініціативна група вчителів, які розробляють сценарії занять для роботи в осередках.
Був також запит збільшити кількість годин викладання — і ми внесли зміни в типову освітню програму: уже з вересня цього року «Захист України» викладають обов’язково не півтори години, а дві. Це означає, що учні приїжджатимуть в осередки на вісім уроків, а не на шість.
І всі ці запити ми перетворюємо в рішення.
Осередок, де викладають учням предмет «Захист України».
