Громади – у центрі реформи РІМ
Я переконаний: успіх реформи PIM починається на місцях. Саме громади знають, що їм потрібно для розвитку, можуть збалансувати бажання з реальними можливостями і бачать, як загальнодержавні пріоритети можуть поєднатися з місцевими викликами.
Тому останні два місяці ми провели у поїздках по всій Україні, відвідали вісім міст – Вінницю, Дніпро, Київ, Луцьк, Миколаїв, Ужгород, Чернігів та Полтаву. Ми зустрічалися з представниками громад і обласних адміністрацій, щоб особисто розповісти про нові правила гри: формування «інвестиційного меню», створення Середньострокових планів інвестицій (СПІ) та Єдиного проєктного портфеля (ЄПП).
На кожен з заходів з’їжджались представники сусідніх громад і областей, що дозволило залучити до дискусії понад 3500 учасників та охопити всі регіони України. Ми не просто презентували реформу, а разом розбирали логіку нової системи управління інвестиціями, обговорювали реальні кейси і шукали відповіді на складні питання. Усе це відбувалося за підтримки міжнародних партнерів – ПРООН, ЄС, уряду Японії та організації Open Contracting Partnership, яка допомагає розробляти і впроваджувати цифрову екосистему DREAM, що є цифровою основою реформи РІМ.
Головне питання: навіщо?
Мета реформи – зробити громади спроможними і стійкими, а їхній розвиток – збалансованим та прогнозованим на основі чітко сформованого стратегічного бачення. Коли держава бачить повну картину планів і потреб усіх громад, узгоджених зі стратегіями розвитку всіх рівнів, вона може підтримати тих, хто найбільше потребує допомоги, і водночас стимулювати розвиток там, де є потенціал для зростання. Це означає, що віддалена сільська громада і велике місто отримують те, що відповідає саме їхнім пріоритетам.
Пріоритети визначаються не «зі стелі», а на основі Середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій (СПІ) та Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій (ЄПП) – ключових документів, які формуються безпосередньо громадами на основі прийнятих стратегій розвитку. З 1 липня вони вже почали створювати власні СПІ. Це не просто список побажань, а стратегія, яка визначає ключові напрями інвестування на кілька років наперед і стає базою для отримання фінансування – як з державного бюджету, так і від міжнародних партнерів.
Простий приклад: якщо громада хоче побудувати школу – це окремий проєкт. Але якщо подивитись комплексно на мету, а саме – забезпечити доступність освітніх послуг в громаді – то треба подумати і про дитсадок, і про інфраструктуру до школи, і про житло для вчителів тощо. Тоді це вже не окремий проєкт, а цілий комплекс взаємопов’язаних проєктів, які працюють на одну мету. А отже і зрозумілий пункт в СПІ цієї громади.
Як працюватиме фінансування
В питанні фінансування є місцевий, регіональний, державний і міжнародний виміри. Одне з джерел державного фінансування – Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). Цього року через ДФРР буде розподілено мільярд гривень на проєкти, які будуть підготовлені за новими правилами і подані громадами восени 2025 року. З початку повномасштабного вторгнення це перше фінансування ДФРР та буде спрямоване безпосередньо на потреби громад і регіонів.
У 2026 році Державний фонд регіонального розвитку матиме 30 мільярдів гривень – у тридцять разів більше, ніж у 2025-му. Ці кошти отримують ті громади, чиї проєкти відповідатимуть затвердженому СПІ. Це стимулює подавати не просто ідеї, а чітко структуровані проєкти, яки є частиною продуманої стратегії розвитку.
Та цього ресурсу замало для масштабного відновлення. За спільною оцінкою Уряду та Світового банку (RDNA), потреби України у відновленні перевищують 500 мільярдів доларів. Саме тому залучення міжнародної підтримки критично важливе. І тут ключову роль відіграє довіра донорів. Вони готові фінансувати стільки, скільки ми зможемо ефективно використати. Але для цього потрібні чіткі пріоритети, прозорість і підзвітність.
Це, власне, і є суть реформи PIM: визначити, що і навіщо відновлювати, мати портфель якісно підготовлених проєктів і показати міжнародним партнерам, що кожна гривня чи євро працює на результат.
Крім коштів донорів та міжнародних фінансових організацій, реформа поступово відкриє шлях до структурних фондів ЄС, які можуть стати для нас потужним джерелом розвитку. Польща – яскравий приклад: у 2024 році вона залучила понад 80 мільярдів євро з європейських фондів, що перевищує річний бюджет України. Але для цього потрібно мати готові проєкти і чіткі довгострокові плани, як, наприклад, у Кракові, який згадували учасники нашого регіонального туру: бюджет цього міста включає детально пропрацьовані проєкти на роки вперед – від ремонту доріг і будівель до благоустрою районів.
Деякі наші громади вже рухаються у цьому напрямі, формуючи портфелі проєктів і презентуючи їх на міжнародних майданчиках, зокрема, на Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC), яка цього року відбулася в Римі. Це не лише збільшує шанси отримати фінансування, а й інтегрує Україну в європейську політику згуртованості, яка спрямована на зменшення регіональних дисбалансів.
Що далі
Після регіонального туру громади почали активніше працювати над створенням СПІ та ЄПП. Попереду – підготовка публічних інвестиційних проєктів і програм, формування секторальних портфелів та інтеграція їх у Єдиний проєктний портфель.
Мінрозвитку продовжує надавати методологічну та технічну підтримку. Зокрема, спільно з Open Contracting Partnership щомісяця проводяться десятки вебінарів, забезпечується щоденна технічна підтримка громад в роботі з екосистемою DREAM, створенням і заповненням інвестпроєктів.
Я щиро дякую всім, хто, попри воєнні виклики, активно включився в цю важливу роботу. Ми разом закладаємо фундамент для України, яка відновлюється навіть в таких складних умовах.
Реформа PIM – це не лише про залучення коштів. Це про бачення, відповідальність і довіру. І це наш шанс за кілька років подолати десятиліття відставання, створивши сильну, сучасну, європейську державу, в центрі якої – громада та люди.
Джерело: Публічні інвестиції для громад: підсумки регіональних презентацій реформи PIM
